Козельский Яков [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

вона досягти може, а отримує громадянську свободу і власність майна.

Натуральна свобода кожної людини не має інших меж, як тільки її сили, а громадянська свобода

обмежена громадською волею.

…Благополуччя цілого народу полягає в тому, коли кожен з його членів втрачає малу частину

своїх задоволень, щоб отримати замість того незрівнянно більшу. Тому що всі люди в суспільстві

бажають власності, честі, слави, покою, веселощів та іншого; коли вони всі бажатимуть того

безмежно, то важко кому-небудь з них бути благополучним; а якщо кожен з них поступиться

одним якимось із своїх, чи малою частиною з усіх своїх бажань суспільству, то через те вони без

винятку майже у всіх своїх бажаннях будуть задоволені і тому благополучні.

…У громадянському стані отримує людина ще й моральну свободу, яка робить її паном над нею

самою, тому що спонукання бажання є рабство, а покора встановленим законам є свобода.

…Людина через громадянський стан замість втрати натуральної рівності отримує рівність

моральну і законну і, будучи натурально нерівною силою чи розумом, іншому робиться рівною за

договором і правом.

…Ніякий народ не можна зробити доброчесним інакше як через поєднання особливої користі

кожної людини зі спільною користю всіх... Непогано було б суспільство влаштувати так, щоб ні

один його член йому, ні воно жодному своєму членові не були б тягарем.

…У кого є більше власності, ніж скільки потрібно на нинішні і майбутні потреби, також на

вигоду, забаву і прикраси, той називається багатим; у кого є стільки власності, скільки потрібно

для нинішніх і майбутніх потреб, також для вигоди, забави і прикрас, той є достатня людина; у

кого є стільки власності, скільки потрібно на їжу і одяг, той називається недостатня людина; а той,

у кого немає і стільки власності, скільки необхідно на їжу і одяг, той називається вбога людина.

…Зовнішня безпека суспільства головну силу отримує від внутрішнього його благополуччя.

ДУРЕНЬ – НАЙНИЖЧИЙ СТУПІНЬ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ, з книги В. Большакової

«Психологічні ідеї в руській філософії XVIII століття»

Видатним мислителем-матеріалістом, прихильником демократичних перетворень в країні був Яків

Павлович Козельський. Його психологічні ідеї найбільше повно представлені в «Філософських

пропозиціях»...

Природу Козельський розглядає як єдність «світу речей» і «світу людей».

…Душу він визначає як особливу істоту, обдаровану волею і розумом. Але проблема зв’язку душі

з тілом ним не ставилася, тому що він вважав, що в даній області відсутні достовірні знання: «Ми

відповідності між душею і тілом ґрунтовного і незаперечного пізнання ні з досвіду, ні міркуючи

встановити не можемо»...

Взаємодіючи з навколишнім світом, людина через «почуття» «змінюється», усвідомлюючи їх, і це

стає основою творення понять про об’єктивні явища.

Навколишній світ, на його думку, впливає на почуття людини і змінює їх, незалежно від волі і

бажання.

…Козельський високо оцінював силу людського розуму, але в той же час пріоритетну роль у

розвитку суспільства й удосконалюванні особистості відводив моралі: «Швидше доброчесна

людина стане розумною, ніж розумного – доброчесною».

Козельський не розділяв розум і пристрасть, стверджуючи, що передумовою розвитку розуму є

жагуче бажання вчитися. Пристрасть стимулює роботу приборкати пристрасті.

Становить інтерес спроба автора визначити рівні розвитку розуму. На найнижчий ступінь він

ставить «дурня».

Волю Козельський пов’язував з етичними поняттями добра і зла. На його думку, людина бажає

добра й уникає зла. Проте уявлення в цій області вкрай різноманітні, тому є різними і

індивідуальні схильності та спрямованість бажань. …Непомірні бажання чи огида стають

пристрастями, що порушує рівновагу «між людською чутливістю і речами, які відчуваються,».

Козельський поділяв пристрасті на натуральні і похідні, відносячи до останніх ті, які виникають у

процесі спілкування людей, в умовах «співіснування».

РОЗРОБИВ НОВИЙ ІДЕАЛ СУСПІЛЬСТВА, з розвідки В. Дмитриченка

Відносно ж Козельського, зазначимо, що творче використання ним теорії природного права та

суспільного договору допомогло йому розкрити кричущі «зловживання суспільним станом»,

соціальні пороки сучасних йому суспільних порядків, піддати їх серйозній критиці, піднятись (хоч

і не в прямому, яскравому виступі) до засудження та заперечення