Капнист Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

- Капнист Василий [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ПРОВІНЦІАЛІЗМУ, з рецензії С. Єфремова на книгу М. Зерова «Нове

українське письменство»

Чому один провінціяльний семінарист, Котляревський, пише українською мовою «Енеїду» та

«Наталку Полтавку», а другий провінціяльний семінарист, Гнідич, перекладає «Іліяду» на мову

російську? Чому один поміщик, Квітка, врешті по довгих блуканнях прибився до рідного берега, а

другий такий самий поміщик, Капніст, так і лишається російським письменником? Чому один

петербурзький службовець, Гребінка, свої задушевні думки виливав якраз українською мовою, а

його земляк і мало не шкільний товариш Гоголь у тому ж таки Петербурзі, поза всім своїм

інтересом до «затишної старосвітчини», українською виписує тільки епіграфи до своїх ранніх

оповідань?

Прикладів таких можна без кінця добирати, і саме рясота їх показує, що в своєму поясненні автор

не звів фактів навіч з наперед зложеною теорією. А тим часом ця теорія про, сказати б, провінціяльне походження українського письменства, озивається і в дальших розділах праці

М. Зерова, накладаючи на всіх письменників тавро вузенького провінціалізму та пережитої

старосвітчини.


САДИБУ РОЗІБРАЛИ МІСЦЕВІ РЕВОЛЮЦІОНЕРИ, з нарису О. Дробахи «Велике Серце

Гетьманщини»

1812 року Василь Капніст кандидатує на посаду губернського маршала Полтавщини. У зв’язку з

наступом війська Наполеона Бонапарта з’явився шанс відновити національні козацькі збройні

сили. Капніст знову кидається в організаційний вир, а на додачу треба було вибити із крісла

генерал-губернатора Малоросії україножера князя Лобанова-Ростовського. Разом зі своїм другом

козацького роду, колишнім міністром імперії Дмитром Трощинським він бодай частково

домагається свого: з 1816 року генерал-губернатором призначено Миколу Рєпніна, а сам Капніст з

1820 року до останніх днів був маршалом шляхетства Полтавської губернії.

...Садибу його у Великій Обухівці розібрали місцеві «революціонери», а з цегли збудували

водонапірну вежу у Великих Сорочинцях. Колишню красу, одухотворену працею кількох

поколінь («сам лише сад тут був такий, що не кожен цар має!» – хтось мовив із дослідників) не

відродити без всеукраїнських зусиль. Але хатину письменника під очеретом на березі улюбленого

ним Псла можна відтворити силами Миргородщини чи села Великої Обухівки. Аби ж була

самодостатня місцева влада!

На порядку денному створення оргкомітету до 250-х роковин Василя Капніста. І слід видати

нарешті в Україні його твори з доброю передмовою і коментарем. Академії наук, НСПУ, Міністерству освіти і науки України не зайво було б потурбуватися, щоб творчість Василя

Капніста, Миколи Гоголя, Томаша Падури та інших авторів вивчалася в курсі «Письменники і

діячі українського відродження». Спогади учасників Південного таємного товариства, наших

земляків Матвія Муравйова-Апостола, Івана Горбачевського, Миколи Лорера та ін., як і спогади

дочки Василя Капніста Софії Скалон (Капніст), теж видавати необхідно в Україні, бо за кордоном

видають їх зі значними купюрами.


Document Outline

YANDEX_39

YANDEX_40