Зильберминц Вениамин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЗІЛЬБЕРМІНЦ Веніамін Аркадійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Геолог, геохімік, мінералог. Фундатор геохімії вугілля; автор відкриття менделєєвіту (1913); уперше одержав діоксид германію (1936).

З міщанської родини. Донька, Власова О., – геохімік.

Народився 2 липня 1887 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Розстріляний більшовиками 21 лютого 1939 р. Похований на території московського Донського

монастиря. Точне місце не відоме.

Закінчив Петербурзький університет.

Учасник Першої світової війни.

Працював завідувачем геохімічною лабораторією Інституту прикладної мінералогії (1925-1930), кафедрою мінералогії і кристалографії Московської гірської академії (1930-1934), геохімічною

лабораторією Всесоюзного інституту мінеральної сировини (1934-1938).

Спеціалізувався з проблем мінералогії і геохімії рідкісних і розсіяних елементів, що містяться у

вугіллі і бітумах.

Встановив закономірності розподілу у вугіллі германію, ванадію, нікелю, берилію та інших

елементів; розробив метод витягання цих елементів.

Перу З. Належать розвідки «Про деякі мінерали з Ільменських гір» (1911), «Родовища глин у

Вітегорському повіті Олонецької губернії» (1921), «Керівництво і таблиці для визначення

мінералів» (1923), «Про нові методи механічного аналізу і класифікації фракцій».

Заарештований за звинуваченням в «участі в шкідницькій шпигунсько-фашистській організації, що проводила підривну роботу в геологорозвідувальній промисловості» (1938).

На одному з останніх допитів відмовився від всіх своїх свідчень з огляду на те, що вони були

одержані під тиском (8.01.1939).

Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до страти (1939).

Посмертно реабілітований (1956).

Ім’ям нашого земляка носить одна з копалень в околицях м. Слюдянка (Сибір).

Серед друзів та близьких знайомих З. – В. Вернадський, Л. Пустовалов, Я. Самойлов, К.

Станіславський, П. Зайцев, О. Шмідт, В. Соловйова, Б. Бруновський, О. Виноградов, К.

Флоренський, І. Андронніков, О. Ферсман, В. Черкесов та ін.

***

РОЛЬ МІНЕРАЛІВ

, з наукового кредо В. Зільбермінца

Детальне вивчення осадкових мінералів може відіграти значну роль у пізнанні геологічних

особливостей цілих територій.

УЖЕ ЗАМОВИВ НЕОБХІДНІ РЕЧІ, з листа В. Зільбермінца В. Вернадському від 16 червня

1914 р.

Глибоко шановний Володимире Івановичу!

Дуже вибачаюсь, що мені знову доводиться турбувати Вас. Перед від’їздом із СПБ (Санкт-

Петербурга – авт.) я встиг замовити... речі, необхідні для експедиції... в Слюдянку..., відправку я

довірив нашому службовцю..., котрий поїде у Ваше розпорядження. Може, Ви знайдете можливим

передати йому суму, необхідну для відправлення речей в Слюдянку.

З щирою повагою

В. А. Зільбермінц.

СТРАЖДАЮТЬ БЕЗВИННО, з листа В. Вернадського Б. Вєдєнєєву від 12 квітня 1941 р.

Вельмишановний Борисе Євгенійовичу

Дозволяю собі просити Вас, як депутата Верховної Ради СРСР, прийняти і вислухати доктора

Наталію Олександрівну Власову, дружину кол. науковця моєї лабораторії, хіміка-мінералога проф.

Веніаміна Аркадійовича Зільбермінца. Я його знаю дуже давно і писав з свого боку т. Берія після

його арешту. Наталія Олександрівна, якщо Ви захочете, передасть Вам те, що я писав про нього, і

в чому й зараз якнайглибшим чином упевнений.

У них маленька донька, і родина страждає, мені здається, абсолютно безневинно. Дуже прошу Вас

допомогти в цій справі з тією новою особою, до якої зараз треба звертатися, і про яку я не маю

поняття. Я абсолютно упевнений в невинності Зільбермінца і тому дозволяю собі Вас турбувати, як депутата.

ПРОЛОМ НЕ ЗАПОВНИВСЯ, з листа В. Вернадського В. Зільбермінцу в 1944 р.

Дорогий Веніаміне Аркадійовичу! Товаришу і учню мій!

Настають останні дні мого життєвого шляху, більше ми не побачимося. Вірю, що Ви живі,* тому

пишу Вам. Ви повинні знати, що я вважаю і вважав Вас чесною людиною, Ви не могли зрадити

Батьківщини. Ви завжди були вірним сином її, боролися за розквіт її, за правду і несли на вівтар

науки всі свої досягнення, весь свій неабиякий розум. Пролом, що утворився без Вас, як в геохімії, так і в мінералогії, не заповнився. Замінити Вас без збитку для справи я не зміг...

Я переконаний, що Ви ще багато