Зильберминц Вениамин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

проведених так в «Узкому», тобто в «Санузькій республіці» були прекрасним відпочинком!

...З 1930 року ми з чоловіком В. А. Зільбермінцом в зимові місяці часто відвідували «Узкоє», яке

стало і нам (як і моїм батькам) близьким і рідним.

...Вечори спогадів Олександра Євгенійовича (Ферсмана – авт.) у мене відобразилися на все життя.

Він і мій чоловік, котрі об’їздили гори Уралу, Кавказу, Криму, Паміру, бачили і знали не лише

надра цих гір, але й побут народів, котрий населяв ці місця, описували все це так живо, і їх

розповіді були цікаві і повні захоплюючих подій.

Майже завжди такі бесіди кінчалися музикою. Грав найчастіше мій чоловік, Веніамін

Аркадійович Зільбермінц. Пізніше, вже в 1935-37 роках, ми з чоловіком і донькою Оленкою

відвідували в «Узкому» Володимира Івановича Вернадського, який тоді довго жив в «Узкому».

Дітей він дуже проходили найчастіше в санаторії..., куди Володимир Іванович з Наталією

Єгорівною любили приїжджати з Ленінграда відпочивати. Взимку 1930 року ми там зустрілися в

січні...

Запам’ятався один вечір, коли Володимир Іванович попросив, щоб Веніамін Аркадійович

Зільбермінц йому щось зіграв. «Дуже хочеться послухати Бетховена» – сказав Володимир

Іванович.

Веніамін Аркадійович тут же запропонував: «А ось ми Вам зіграємо з Наталією в 4 руки 5-у

симфонію Бетховена». Я прохала Веніаміна Аркадійовича, аби він грав щось один – «Місячну»

сонату, наприклад.

Володимир Іванович втрутився в нашу розмову: «Соната буде потім, зіграйте удвох, що хоче

Веніамін Аркадійович». Я погодилася на прохання Володимира Івановича і чомусь тут же сказала:

«Адже ось тут, на цьому ж роялі, грала моя мама, але я зовсім не граю так вільно, мама б

засмутилася, якщо я не так добре це виконаю» (у мене була таємна надія, що Володимир Іванович

зрозуміє мене і погодиться). Та ба, все вийшло навпаки.

Те, що тут була моя мама, грала на цьому ж роялі, його так зачепило, що він додав: «Адже це так

чудово. Ваша мама лише порадіє цьому».

Він не помилився: мама справді була рада, коли дізналася, що ми в «Узкому» грали в 4 руки.

Звичайно, були невеликі помилки, проте ми грали непогано, партію правої руки виконував

Веніамін Аркадійович – це найважчі частини, і кінчили ми непогано. Потім, на прохання

Володимира Івановича, Веніамін Аркадійович зіграв «Місячну» сонату Бетховена.