ЗАСЯДЬКО Олександр Дмитрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Вчений-артилерист, винахідник. Фундатор ракетної справи та першої ракетної батареї на теренах
Російської імперії.
З козацької родини. Батько, Засядько Д., – головний гармаш Запорізької Січі.
Народився в 1779 р. в с. Лютеньці Гадяцького повіту Полтавської губернії Російської імперії (нині
– Гадяцький район Полтавської області України).
Помер 27 траваня (8 червня) 1837 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний
центр однойменної області України). За заповітом похований в в Курязькому монастирі.
Надгробок не зберігся.
Закінчив Петербурзький артилерійський і інженерний кадетський корпус (1789-1797).
Служив у діючій армії, служив начальником Петербурзького вищого артилерійського училища (з
1818), керівником порохового заводу і арсеналу (з 1819), начальником штабу артилерії російської
армії (з 1827).
Брав участь у двох війнах з Туреччиною, відзначившись у боях під Варною, Мантуні, Туртукаєм,
Ізмаїлом, а також у війні з французами, відзначившись у Бородінській битві, під Городечно,
Борисовим, Лейпцигом.
Кавалер російських орденів св. Георгія 4-го ступеня (1806), св. Володимира 4-го ступеня з бантом
(1807), св. Ганни 2-го ступеня (1810), дамантового знака до ордена св. Ганни 2-го ступеня (1811), св. Володимира 3-го ступеня (1812), св. Георгія 3-го ступеня (1813), пруського ордена «За заслуги
на полі бою» (1813).
Удостоєний Золотої шпаги «За хоробрість».
Першим зрозумів переваги ракетної зброї й відстоював свою точку зору, незважаючи на посади
супротивників, наживаючи при цьому ворогів.
Життю і діяльності нашого земляка Ю. Нікітін присвятив свій роман «Золота шпага».
Іменем З. названо кратер на Місяці (1976).
Серед друзів та близьких знайомих З. – О. Суворов, М. Кутузов, Е. Балаганов, П. Багратіон, А.
Суворов, М. Барклай-де-Толлі, П. Чічагов, Д. Сенявін, П. В’яземський, Є. Марков та ін.
***
Я – ВОЇН,
з професійного кредо О. Засядька
Я воїн, і всі мої думки спрямовані на прославляння нашої зброї. Якби у нас ракетна зброя з’вилася
раніше, хтозна, чи посмів би Бонапарт ступити на нашу землю. А якби й почав своє варварське
нашестя, то, можливо, його б зупинили раніше. І тоді сиділи б з нами багато сміливців, полеглих
на полях битв.
ПЕРША ПЕРЕМОГА, з розвідки В. Никонова «Ракетний удар по Браїлову»
Одним з перших його наказів був наказ про формування в російській армії постійної ракетної
роти. Її командиром Засядько призначив підпоручика Андрія Балабуху, сина свого друга і
вихованця Артилерійського училища.
...Весною 1828 року, як завжди несподівано, розпочалася чергова російсько-турецька війна.
Російські війська ...стояли під могутньою фортецею Браїлів (нині – територія Вінницької області).
Двічі її штурмували, проте обидва рази безуспішно. Втратили близько п’яти тисяч убитими.
...Генерал Паскевич зібрав військову раду. ...Засядько доповів, що скоро чекає транспорт, в якому
везуть винайдені ним нові пускові ракетні установки. На жаль, «Ракетна рота № 1», якою
командував Балабуха, затримувалася. Прибув лише транспорт Лацького, в якому служили
складальники ракет, а не ракетники. Генерал пообіцяв навчити їх користуватися новою зброєю.
...Навколо фортеці розмістили пускові установки. План штурму Засядько розробляв сам. Коли
почало світати, подав сигнал. Перший залп... Ракети із страшним свистом летіли у фортецю і там
вибухали. Стало світло, мов вдень.
Після короткої перерви ракетний залп повторили, але вже запальними набоями. Фортеця горіла. У
гарнізоні виникла паніка.
Це була перша перемога ракетної зброї.
У ДОБРОВІЛЬНИХ ЗАРУЧНИКАХ, з статті Г. Петрищева «Засядько Олександр Дмитрович»
З середини липня до кінця серпня 1810 р. командував артилерією при облозі фортець Журжа і
Рущук. За завданням М. І. Кутузова брав участь в героїчному рейді загону Є. І. Маркова і в атаці
на ворожий табір на правом березі Дунаю.
Відзначився в боях при Городечні і під Бобруйськом, при облозі і узятті фортеці Торн. Під час
переговорів про її здачу був посланий у фортецю заручником.
Генерал Засядко став ініціатором масового застосування ракет на Кавказі (1825) і під час війни з
Туреччиною (1828-1829). Його заслугою є й те, що він був організатором і першим начальником
Последние комментарии
17 часов 12 минут назад
20 часов 49 минут назад
1 день 9 часов назад
1 день 22 часов назад
3 дней 5 часов назад
3 дней 15 часов назад
3 дней 15 часов назад