ВУЧИЧЕВИЧ-СИБІРСЬКИЙ Володимир Дмитрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник. Першим у світі зобразив на полотні поверхню Місяця.
З дворянської родини. Батько, Вучичевич Д., – офіцер царської армії.
Народився 13 липня 1869 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Помер 25 вересня 1919 р. в м. Щегловську Томської губернії РРФСР (нині – м. Кемерово,
адміністративний центр однойменної області РФ). Похований на місцевому цвинтарі, який не
зберігся.
Закінчив Петербурзьку академію мистецтв.
Працював викладачем малювання Томських жіночої гімназії і духовної семінарії.
Учасник «Товариства пересувних виставок».
Мав власні виставки в Полтаві, Харкові, Бердичеві, Миколаєві, Херсоні, Пскові, Саратові,
Томську, Читі, Красноярську, Іркутську.
Серед найвідоміших полотен – «Сосни на березі», «Пейзаж з млином», «Зима», «На річці Ока»,
«Сховався місяць за хмаринкою», «Одинока сосна», «Вечір на озері», «Річка Том», «Перший сніг»,
«Осінній шум Байкалу», «Зимова дорога в лісі», «Озеро», «Будинок Достоєвського в Кузнецьку»,
«Пейзаж з деревом», «Весняна днинка», «Захід», «Ілюзія ночі», «Ставок», «Зруйнований барліг»,
«Байкал спохмурнів», «Чорносотенний погром 1905 року в Томську».
Полотна В.-С. зберігаються в художніх музеях і картинних галереях Іркутська, Кемерово,
Томська, Барнаула (усі – РФ).
За оцінками експертів, творчий доробок митця склав майже 1000 картин. Але за радянських часів, коли пейзажі були визнані «неактуальними», багато його картин були списані. Так, якщо ще в
1950-х роках в Кемеровському обласному музеї налічувалося близько 50 полотен майстра, то зараз
– тільки 9. А всього їх відомо 50.
Під час нападу на будинок нашого земляка його дружину разом з доньками вбито, а його самого –
смертельно поранено. Як свідчить офіційна прокурорська резолюція того часу, «справу припинено
через неможливість встановити винних».
Нині ім’я нашого земляка присвоєно бульвару в селищі Зеленогорську (РФ), на будинку, в якому
він жив в с. Бартенівка, встановлено меморіальну дошку.
Відбулася Всесибірська пересувна художня виставка, посвячена 125-літтю з дня народження
художника (1994).
У м. Кемерово заснована обласна премія імені нашого земляка (1999).
У кемеровському Знам’янському соборі відслужили панахиду по митцю (2001).
Серед друзів та близьких знайомих В.-С. – І. Шишкін, І. Рєпін, В. Полєнов, В. Карєєв та ін.
***
НЕВИЧЕРПНА СКАРБНИЦЯ
, з творчого кредо В. Вучичевича-Сибірського
Сибірська природа – невичерпна скарбниця художника.
ВИ ПЕРШИЙ ПІДТРИМАЛИ МЕНЕ, з листа В. Вучичевича-Сибірського І. Рєпіну в 1904 р.
Користуюся нагодою, аби, наскільки це можливо, висловити те незабутнє, що вселилося в мене з
перших днів знайомства з Вами, яким я горджуся. Ви перший підтримали в мені енергію до
роботи, так часто схильною до розчарувань...
...Я об’їхав з своєю виставкою велику частину Росії і доїхав до Томська, де думаю відпочити. Далі
їхати позитивно не варто.
ДВІ ПРИСТРАСТІ, з книги Ф. Монахова «Щастя на крилах»
Родом він з України, проте в його жилах грала і кров чорногорських предків. Схоже, саме від них
успадкував він свій запал і рідкісну вразливість, м’якість натури та імпульсний південний
темперамент, гордий і незалежний дух. Ці риси рясно живили дві його найбільші пристрасті, котрі
опанували ним ще в ранньому віці і які все життя доповнювали одна одну: любов до малювання
природи і схильність до зміни місць.
ВСЕ СВІЖЕ І ЦІКАВЕ, з рецензії на виставку В. Вучичевича-Сибірського в журналі «Нива» в №
30 за 1914 р.
Ми дуже мало знаємо нашу велику околицю і багато що в творах сибірського художника стало для
нас свіжим, новим і цікавим.
МІСЯЧНІ ПЕЙЗАЖІ, з відгуку О. Лопатіна
Музикант-аматор, він привніс в мотиви своїх живописних доробків поетику романсу і народної
пісні, де людські долі нерідко асоціюються з образами природи.
Вучичевич був пристрасним мандрівником і в своїх роботах показав пейзажі Уралу і Сибіру.
Захоплюючись астрономією, художник створив, дивлячись в підзорну трубу, пейзажі Місяця.
ДОРОБКАМИ ЗНЕХТУВАЛИ СВІДОМО, зі спогадів П. Шахматова
Після трагічної загибелі художника (Вучичевича-Сибірського В. – авт.) роботи його буквально
розсіялися, переважно у жителів Кропивінського району, Щегловська (нині – Кемерово). Крупніші
речі були, мабуть, передані до громадських установ. Наприклад, картини, які згодом складали
зібрання Кемеровського краєзнавчого музею, були знайдені його першим директором за шафами
міської бібліотеки.
...Після того, як я залишив музей, акти і паспорти реставрації були втрачені. Також щезло і багато
картин...
КАРТИНИ ВАЛЯЮТЬСЯ БЕЗ НАГЛЯДУ, з листа В. Федякіна до окружного відділу народної
освіти
Після убитого партизанами відомого художника В. Вучечевича залишилося багато хороших
картин.
Зазвичай до таких цінних речей скрізь ставляться дбайливо і групують їх. У нас же навпаки –
картини Вучечевича або валяються без нагляду в клубах, або знаходяться у громадян в квартирах.
Я вважаю необхідним, зібравши ці картини, влаштувати в міжсоюзному клубі картинну галерею.
ОКРВНО, ваша думка?!
РОЗПОВІДАВ ЧАЛДОНАМ ПРО ЗІРКИ, з кореспонденції М. Кушникової «Лелітки живої
пам’яті»
Він стоїть підтягнутий, чепуристий, в модній оксамитовій візитці почала, облямованій шовковою
тасьмою. Білий пікейний жилет, біла шийна хустка, яка підкреслює красиву посадку голови.
Досить повна випещена особа з круглим твердим підборіддям – обличчя людини успіху, яка
багато зробила і пізнала радість. Поза зовсім не в’яжеться з жорсткуватим малюнком рота,
прикритого вусами, і ясним поглядом широко розставлених світлих очей.
Вучичевич в своїй майстерні знятий на тлі величезного полотна, на якому знову ж таки сніги
біліють на скелях і деревах. На обороті фотографії – напис зі всіма архаїзмами орфографії:
«Майстерня В. Д. Вучечевича-Сибірського біля села Нагірний Іштан в 40 верстах від Томська,
збудована на схилі Томі – Іштана».
...З’являється серед жителів селища Калашного дивовижне сімейство. У небаченому досі
поєднанні мольберт і пістолет супроводять дивну людину в окулярах, широкополому капелюсі і
високих чоботях. Він запрошує місцевих старожилів братів Бобкових – Федора і Олександра, і
вони зводять йому будинок з обсерваторією. Він запрошує до себе людей і розповідає їм про зірки.
Він навіть пише ікони.
Дружина художника Софія Петрівна лікує дітей безкоштовно. І все сімейство читає книги.
...Реакція страшна не лише тому, що вона – знаряддя регресу, вона страшна й тим, що вивільняє
сили темряви. Вбивство сім’ї Вучичевичів схоже на погроми, спалювання книг на багаттях і ще
раніше – спалювання мудреців і учених.
Як відбулося вбивство, зумовлено «кліматом» колчаківської пори?
Вночі до Вучичевичів постукав Олександр Сажин. Художник довірливо впустив сусіда. За ним
увійшли ще двоє. На ранок свідки побачили сліди звірячої розправи. Зґвалтовані і убиті дружина й
доньки... У Софії Петрівни відрубані два пальці – мабуть, намагалася захиститися від занесеної
шаблі. На одному – обручка, яку і поклали в труну.
Смертельно поранено Вучичевича...
ПАРТИЗАНИ ЧИ БАНДИТИ, з статті В. Тогулєва «Більшовики зарізали художника»
Ще в радянських часів краєзнавці знали, що вбивцями були більшовики: портрет одного з них
репродукувався в брошурі 30-х років, присвяченій місцевим партизанам. Проте в брежнєвську
пору писати відкрито про більшовицький статус зазначених душогубів заборонялося, тому, як
правило, дослідники обмежувалися дипломатичними формулюваннями: винні, мовляв, бандити.
А, оскільки бандити і більшовики – суть синоніми, ніхто і не сперечався.
У 90-і роки доля невинно вбитого художника продовжувала хвилювати громадськість.
Інтелігенції вдалося ...вирвати з чіпких чиновних лап засоби на реставрацію його картин,
доведених до непотрібного перебування в обласному краєзнавчому музеї (об них хіба що ніг не
витирали!), а також підняти в пресі питання про встановлення пам’ятного знаку на місці знесеного
кладовища в Кемерові, де Вучичевич-Сибірський був похований.
ЗНАТИ ПРАВДУ ХОЧУТЬ НЕ ВСІ, з уточнення А. Лопатіна до матеріалу «Доля художника.
Нові документи»
Я зобов’язаний зробити уточнення до свого тексту. Цитую: «Мешканець Кропивіно А. Уськов
згодом напише, що він разом з батьком «передали тіло (В. Д. Вучичевича), яке вже охололо,
лікареві Красуліну» в Щегловській лікарні.
Справді, в списках Щегловської лікарні значився лікар з схожим прізвищем Костянтин Архипович
Красавін. Пізніше він напише записку: «Вучичевич-Сибірський убитий в 1919 році в серпні.
Помер в кемеровській лікарні».
Читаємо ще раз записку: «Вучичевич ...убитий ...в 1919 році. Помер в ...лікарні». Якась
абракадабра! Не може лікар так написати – спочатку убитий, а потім помер.
Міркуючи таким чином, я дозволив зробити висновок, що, ймовірно, записка була написана з
чуток набагато пізніше іншою людиною.
У появі цієї записки є ще одна таємниця. Нещодавно я ознайомився з роботою Кемеровського
історика Б. І. Берлінтейгера. Робота називається «Почесний громадянин міста Кемерова Михайло
Олексійович Підгорбунський». З неї дізнаюся, що п. Підгорбунський почав працювати в
Щегловській лікарні 1 грудня 1926 року. З ним «в лікарні працювали лікарі-подружжя Леонід
Іванович Красулін і Аріадна Олексіївна Алексєєва».
Виходить, автор вище згаданої записки дійсно лікар Красулін.
Проте поява ще одного документа змушує мене знову сумніватися. Ось цей документ: «Я,
Мальцева Ніна Трохимівна, прочитавши в книзі М. Кушникової, В. Сергієнко і В. Тогулєва
«Сторінки історії міста Кемерово» фразу ...»відомому літописцеві Кузбасу Івану Олексійовичу
Балібалову дружиною Нікітіна, тобто, мною, була передана записка-свідоцтво чоловіка:
«Вучичевич-Сибірський В. Д. убитий в 1919 році в серпні. Помер в кемеровській лікарні (лікар
Красулін)».
Я не могла видати довідку, оскільки я його не знала і з ним ніколи не зустрічалася. 07 серпня 2001
року, м. Кемерово».
Таким чином, чергова знахідка, пов’язана з долею В. Д. Вучичевича переконує в тому, що окремі
документи, які стосуються життя художника, лежать, як то кажуть, на поверхні. Зацікавленим
відомствам слід було б зайнятися їх пошуком системно. Дивує глухота чиновників, котрі ось вже
майже п’ятдесят років, читають легенди і міфи про митця, вручають премії його імені, але не
бажають пізнати правду про нього.
Последние комментарии
3 часов 44 минут назад
3 часов 47 минут назад
3 часов 59 минут назад
4 часов 1 минута назад
4 часов 15 минут назад
4 часов 32 минут назад