Бутовский Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Бутовский Алексей [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БУТОВСЬКИЙ Олексій Дмитрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Викладач, письменник, громадський діяч. Фундатор Російського національного олімпійського

комітету.

З дворянської родини. Брат, Бутовський М., – публіцист.

Народився 8 (20) червня 1838 р. в с. П’ятигірцях Полтавської губернії Російської імперії (нині –

Лубенський район Полтавської області України).

Помер 25 лютого (10 березня) 1917 р. в м. Петрограді Російської імперії (нині – м. Санкт-

Петербург РФ).

Закінчив Петровсько-Полтавський і Костянтинівський кадетські корпуси (1849-1852), курс в

Дворянському полку (1856).

Служив у діючих військах, був викладачем Петровсько-Полтавського кадетського корпусу, одного

з Санкт-Петербурзьких військових училищ, за дорученням Головного управління військових

навчальних закладів вивчав досвід організації військового навчання в низці європейських країн, очолював Центральну школу військового навчання Головного управління військових навчальних

закладів Росії.

Кавалер орденів Святого Олександра Невського, Білого Орла, Святого Володимира, Святого

Станіслава, Командорського Хреста грецького ордену Спасителя.

Б. створив перші в країні курси, на яких готували інструкторів фізичної підготовки, ініціював

створення Головної фехтувально-гімнастичної школи, де читав лекції, а також Товариства

сприяння фізичному розвитку (ТСФР).

Став він і одним з тринадцяти перших членів Міжнародного олімпійського комітету (1894).

Перу нашого земляка належать посібники «Настанови з виконання гімнастичних вправ в

цивільних навчальних закладах», «Ручна праця і розвиток тіла», «Нотатки з історії та методики

вправ для тіла» (всього майже 70), а також праці з історії античного мистецтва, вокалу, каліграфії, геральдики.

Б. – автор родовідної книги «В рідному гнізді».

В м. Санкт-Петербург (Росія) уже в наші часи йому встановлено пам’ятник (1994).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – П. де Кубертен, Ж. Дюпперон, В. Балк, П. Лесгафт, ??.

Тернгрен, М. Ріттер, О. Лебедєв та ін.


***

ВЕЛИКЕ ГЕНЕАЛОГІЧНЕ ЗНАННЯ,

з життєвого кредо

О. Бутовського

Знання долі свого роду – велике знання.

ПЛЕКАЮ НАДІЮ, з книги О. Бутовського «У рідному гнізді»

Буду вважати, що зробив свою справу, коли ці спогади розбудять інтерес до старих доль нашого

роду. Плекаю надію, що хто-небудь з нащадків продовжить цю хроніку і передасть її, у свою

чергу, наступним поколінням.


ОСІНЬ ПРОВОДИМО В МАЛОРОСІЇ, з листа О. Бутовського П. де Кубертену

Мій дорогою друже... Дозвольте засвідчити наші найглибші почуття і повагу, мої і моєї дружини, до мадам Балк, і наші найкращі спогади...

…Моя дружина проводить осінь у нашому селі – в Малоросії. Проте я упевнений, що вона виявить

солідарність зі мною у проголошенні моїх сердечних спогадів до баронеси.

Якщо у вас буде можливість побачити месьє і мадам Годар, передайте і їм велику частку нашої

поваги.


РЕКОМЕНДУЮ ЖОРЖА ДЮПЕРРОНА, з листа О. Бутовського П. де Кубертену

Після довгих пошуків я готовий обдумано рекомендувати персону, гідну бути членом

Олімпійського Комітету... Це – пан Жорж Дюперрон, спортсмен, людина дуже творча та вихована.

Він сам напише вам, і я буду дуже вдячний, якщо завдяки моїй рекомендації він буде прийнятий в

Комітет.

Я відчуваю глибоке задоволення від можливості бути вам корисним і не послабляти дружні

зв’язки, які так давно нас поєднують.


НОВІ ГОРИЗОНТИ, зі спогадів О. Бутовского

Це були дивні роки (1858-1861– авт.), не тому, що ми були молоді, а тому, що в ці роки всі

російські люди мовби прокинулися від довгого сну й переживали свою молодість. Ми були

захоплені новими течіями в літературі, читали із захопленням «Обломова», «Дворянське гніздо»,

«Напередодні» і відчували, що перед нами відкриваються нові, невідомі ще горизонти, що перед

нами стоїть завдання розширення нашого світогляду, дуже звуженого в період нашого виховання,

котрий щойно закінчився.

КОРОЛЬ ВІД ХВИЛЮВАННЯ НЕ ВТРИМАВ ШАПКУ, з книги О. Бутовського»Афіни

весною 1896 року»

В день марафонського бігу на стадіоні відбувалися й інші змагання, проте вся зацікавленість була

поглинута майбутнім результатом бігу. Все інше відійшло на другий