Богров (Багров) Григорий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">…Даром жалю Григорій Богров наділений не був. На відміну від двох перших батьків-

засновників, які, особливо Леванда, могли сердитися на своїх «братів» не менш люто, могли

«викривати» їх не менш запекло, проте чи не в наступну мить остигали, відходили серцем,

утішали розумінням, співчуттям, ласкавою посмішкою, інакше кажучи, тією самою «любов’ю до

свого народу», що так часто й охоче декларував Богров і якої, на моє глибоке переконання, він не

знав. Насамперед, з тієї причини, що, знов-таки на відміну від Рабиновича і Леванди, не відчував

себе його органічною, невід’ємною часткою і навіть, певною мірою, протиставляв себе йому (чого

коштує хоча б фізіологічна, я б сказав, ворожість до типово єврейської зовнішності).

Це тотальне неприйняття всього єврейського особливе впадає в очі по контрасту навіть не з

російсько-єврейською літературою (сучасною Богрову чи в усьому її хронологічному обсязі,

байдуже), а з літературою на ідиш, з її «зіркою» найпершої величини, з Шолом-Алейхемом.

…Нема нічого дивного, що велика цивілізація, вона ж цивілізація більшості, притягає і поглинає

носіїв цивілізації меншості. Скоріше дивно, що в російсько-єврейській культурі, аж до самої її

ліквідації радянською владою, спокуса асиміляції не знайшла бодай ще одного настільки

відданого «агента», як Григорій Богров.