САМОЙЛОВИЧ Семен Миколайович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священик. В чернецтві – Серафим (1905). Зарахований до лику святих Російською Православною
Церквою (2000).
З родини священика. Батько, Самойлович М., – дяк.
Народився 19 липня (2 серпня) 1881 р. в м. Миргороді Полтавської губернії Російської імперії
(нині – районний центр Полтавської області України).
Розстріляний більшовиками 4 листопада 1937 р. в Кемеровській області СРСР. Місце поховання –
не відоме.
Закінчив Полтавську духовну семінарію (1902).
Був учителем Уналашкінської (1902-1905), Ситкінської (1905-1906) двокласних шкіл на Алясці, ігуменом Нурекської парафії (1906-1908), помічником єпархіального місіонера у Владикавказі
(1909), духівником осетинської Олександрівської духовної семінарії (1909-1910), намісником
могилівського Братського (1910), ярославського Толгського (1910-1915) монастирів, ігуменом
углицьких Покровського (1915-1916), Олексіївського (1916-1920) монастирів, єпископом
Углицьким, вікарієм Ярославської єпархії (1920-1922), тимчасово керуючий Ярославською
єпархією (1924-1926), архієпископом Углицьким (1926-1927),
Перу С. належить дослідження «Історія Толгського монастиря 1314-1914 рр.».
Уперше заарештований і кинутий до Ярославської в’язниці (1922).
Удруге заарештований (1924).
Утретє заарештований (1926).
Учетверте заарештований (1927).
Уп’яте заарештований і засланий до могилівського Буйницького Свято-Духового монастиря
(1928).
Ушосте заарештований і засуджений до трьох років ув’язнення в Соловецькому таборі особливого
призначення (1929).
Усьоме заслали на три роки до Сибіру (1932).
Увосьме заарештували і засудили до п’яти років виправно-трудових робіт у кемеровських таборах
(1934).
Удев’яте «трійка» при НКВС по Новосибірській області засудила нашого земляка до вищої міри
покарання – розстрілу (1937).
Посмертно реабілітований (1989).
День пам’яті – 4 листопада.
Серед друзів та близьких знайомих С. – Т. Белавін, С. Страгородський, Є. Кобранов, А.
Преображенський, І. Петрових, Ф. Поздєєвський, Г. Сергєєв, М. Ярославський, В. Ряшенцев, І.
Пустинський та ін.
***
ЛЕГАЛІЗУЄМОСЯ В ЦАРСТВІ НЕБЕСНОМУ
, з професійного кредо С. Самойловича
Наша мета – не легалізація радянської влади, а легалізація в Царстві Небесному за замогильного
життя.
ЗБЕРІГАЙТЕ ВІДДАНІСТЬ, з послання С. Самойловича до парафіян від 16 (29) грудня 1926 р.
Підкоряючись волі Божій і приймаючи на свої слабкі рамена важкий Хрест, що покладається на
мене, вважаю обов’язком звернутися до побратимів – єпископів, пастирів і православних
віруючих, благаючи їх зберігати відданість і слухняність Св. Православній Церкві, підкоряючись
лише законним представникам Патріаршої Православної Церкви.
ПОЛЕГШІТЬ СТРАЖДАННЯ ВІРЯН, з листа С. Самойловича митрополитові Сергію в серпні
1927 р.
Чи мені, юному порівняно з Вами, писати ці рядки, чи мені повчати великодосвідченого і
багатовченого Святителя Церкви Російської, але голос моєї совісті примушує знову і знову
турбувати Ваше широке і добре серце.
...Дорогий Владико, я уявляю, як Ви повинні страждати! Чому ж Ви випробовуючи ці страждання
самі не бажаєте полегшити їх тим, хто свого часу довірився Вам.
РАДЯНСЬКУ ВЛАДУ РОЗЦІНЮЮ ЯК ТИМЧАСОВУ, з письмових свідчень С. Самойловича
слідчому в 1933 р.
Я вважаю, що нам, християнам, з радянською владою, яка не визнає Бога і веде антирелігійну
роботу, не по дорозі.
Радянську владу я розцінюю ...як владу тимчасову. Я не передбачаю ніякого майбутнього, оскільки це лише одному Богові відомо...
Як християнин, я не можу схвалити політику радянської влади в справі розкуркулення і виселення
куркульства з місць постійного мешкання. Я розглядаю це як факт морального пригноблення і
утиску людини, чого можна було б уникнути, не вносити ворожнечу між групами людей, не
вносити зло до людської маси.
...Повідомляю, що із зайнятої мною позиції по відношенню до митрополита Сергія в 1927 році я
ніколи не відступав, і в цьому питанні коливань у мене не було, оскільки я не згоден з його
політикою визнання ...радянській владі.
НЕПОХИТНИЙ І БЕЗСТРАШНИЙ, з книги В. Ципіна «Історія Російської Церкви (1917-1997)»
Він (Самойлович С. – авт.) перебував у єпископському сані лише з 1920 року, проте його цінувало
Последние комментарии
3 часов 59 минут назад
4 часов 2 минут назад
4 часов 13 минут назад
4 часов 19 минут назад
4 часов 21 минут назад
4 часов 24 минут назад