Пироцкий Федор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Пироцкий Федор [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

отримання,

передавання і перетворення електрики на механічну роботу, пристосувавши для досліджень

занедбану залізничну гілку завдовжки 3,5 версти неподалік Петербурзького порту.

1876 року артилерист-винахідник опублікував результати дослідів і розіслав їх багатьом фізикам

та електротехнікам. Його спостереження й ідеї підштовхнули колег до праці у цьому напрямі, і не

тільки в Росії. Представники фірми «Сіменс і Гальске» терміново відіслали статтю своєму

керівництву в Німеччину. І незабаром на Берлінській промисловій виставці демонструвалася

можливість передавання електроенергії по рейках для руху вагончиків – струм підводився по

спеціальній середній рейці і двох крайніх.

Подальші дослідження Ф. Піроцький продовжував разом із великим фізиком Володимиром

Чиколєвим. 12 квітня 1880 р. на першій у світі спеціальній електротехнічній виставці у Петербурзі

Піроцький демонстрував свої проекти і зробив доповідь «Передавання сили на будь-яку відстань з

допомогою гальванічного струму (провідники – рейки і дріт)», у тому числі і для руху поїздів.

Карл Сіменс старанно вивчив експонати Піроцького, перекреслив схеми і поставив йому купу

запитань. Через півроку в Берліні його старший брат Вернер Сіменс виступив із доповіддю

«Динамо-електрична машина і застосування її на залізницях». 1881 року їхня фірма почала

виготовляти вагони, конструкція яких збігалася з проектом Піроцького.

22 серпня вперше не лише в Росії, а й в усьому світі «було зрушено» (як писали в газетах)

справжній двох’ярусний вагон. Він став першим у світі моторним трамвайним вагоном.

Для вдосконалення конструкції трамвая Піроцький не мав коштів. Його ідеї підхопили за

кордоном і в Росії досить потужні фірми і заможні підприємці. «Електрична конка» із розряду

курйозів переходила у вкрай необхідний вид транспорту.


ВИНЯТОК СКЛАВ ЛИШЕ КИЇВ, з статті Л. Лівінської і Ю. Бобраницького «Трамвай без

прописки»

Ще навчаючись в академії, під час практики на військових заводах Фінляндії, Піроцький звернув

увагу на велику кількість водоспадів у цій озерній колонії, з яких лише декілька приводили в рух

механізми заводів. Це незабутнє враження краси і сили спонукає його до праці над передаванням

за допомогою електрики «рушійної сили від пунктів виробництва (водоспади, парові машини) до

місць споживання (міста, заводи). Саме ця проблема була ключовою для подальшого розвитку

електротехніки, оскільки передача на відстань слабких струмів на той час уже була розв’язана

(телеграф, згодом телефон).

На початку 1870 років Піроцький розробляє проект передачі електроенергії через залізний дріт,

закріплений телеграфними ізоляторами на дерев’яних стовпах, та двох машин змінного струму

власної конструкції. Зворотним провідником була земля.

Він придбав дві уже класичні колекторні машини системи Грамма потужністю по 6 кс і у вересні

1874 р. на Волковому полі проводить першу серію дослідів з передачі електроенергії від однієї

машини на відстань 200 м до другої (перша система Г-Д). Для подальших експериментів він

докуповує, теж за свій рахунок, парову машину, згодом і другу, і проводить кілька серій дослідів.

Піроцький звертає увагу на «дармові» лінії – залізничні колії.

У 1881 р. Піроцький демонструє схему свого винаходу на Паризькій міжнародній виставці.

Здавалося, незабаром трамвай під вулицями імперії.

На заваді стала звичайна консервативність Росії, особливо її столиці. Місцеві олігархи, які вклали

великі капітали в конку, стіною стали перед трамваєм. На Заході ж протягом 5 наступних років усі

трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.

Виняток склав лише Київ. На місцевих горах не могли довго затриматись ні конка, ні навіть

паровий трамвай. На Олександрівському узвозі навіть шестеро коней не могли підняти невеликий

вагон з пасажирами. У лютому 1891 р. видатний інженер-мостобудівник і підприємець німецького

походження генерал-майор Аманд Струве дістав у Київській думі дозвіл на будівництво замість

конки трамвайної лінії на найкрутішому Олександрівському узвозі, і вже 9 вересня там почали

укладати рейки. Поблизу пам’ятника Магдебурзькому праву постала електростанція з двома

генераторами.

І ось 1 червня 1892 р. на Олександрівському (тепер Володимирському) узвозі та Олександрівській

(тепер Сагайдачного) вулиці почав рухатися електричний трамвай. Так лише через 12 років після

винайдення творіння