...Саме по собі приставство, якому передавалася місцева влада, ставало серйозним обмеженням
для претендентів на феодальні володіння в Південній Осетії. Воно підривало головну ланку у
феодальній системі – насильство, на якому грунтувався грузинський феодалізм.
Запрвадження інституту приставства і перші призначення до місцевої адміністрації ...стали для
Паскевича попередніми заходами організації в Південній Осетії управлінської системи. Судячи з
документів, головнокомандуючий вже після закінчення каральних заходів виношував думку про
вирішення фундаментальніших завдань, пов’язаних з політичним станівоищем
південноосетинських громад. Розглядаючи останні як «джерело» російсько-грузинських
суперечностей, Паскевич намагався максимально обмежити територію, на яку б могли
претендувати грузинські князі в Південній Осетії.
ПРОТОТИП ГРИБОЄДОВСЬКОГО СКАЛОЗУБА, з розвідки П. Посохова «До питання про
національних героїв України»
У 1824 році Паскевича перевели командиром гренадерського корпусу в Мітаву, і він не був поряд
з Миколою під час подій на Сенатській площі. Інакше із заколотом було б покінчено набагато
раніше. Проте в члени трибуналу він потрапив.
Як він там поводився, не відомо, але свого шуряка Олександра Грибоєдова з Петропавловської
фортеці витягнув саме він. Не дуже хотів, однак дружина натиснула. Згодом той «відплатить»
своєму добродійникові, зобразивши його полковником Скалозубом. Втім, хто вирішив, що
Скалозуб – негативний персонаж?
…Паскевич був проти миру. Він вимагав добити Іран і розчленувати його. Ось хто хотів обмити
чоботи в Індійському океанові! Жириновський – жалюгідний плагіатор. Проте цар не дав.
Паскевич за допомогою Грибоєдова як міг затягував переговори і чекав моменту, коли перси
порушать перемир’я. Дочекався-таки і виступив на Тегеран, але в Туркманчаї армію наздогнав
Обресков з наказом царя підписати мир, і мир було підписано.
Іран обклали не підйомною контрибуцією в 20 млн. З неї 1 млн. – Паскевичу особисто, що
зробило його одним з найбагатших людей Росії.
…Шлях, пройдений І. Ф. Паскевичем, унікальний, але в цілому типовий. Серед російських
воєначальників була безліч уродженців Малоросії. Широко відомі імена Котляревського, який
виграв першу російсько-іранську війну, героїв 1812 року Невєровського, Жураковського,
Раєвського, фельдмаршала Гурко і багатьох, багатьох інших.
ГЕОРГІЇВСЬКУ СТРІЧКУ ПОВЕРНУВ СТАЛІН, з статті Я. Тинченка «Граф Еріванський,
князь Варшавський Іван Паскевич»
Георгіївським кавалерам першими були зобов’язані віддавати честь і офіцери, і генерали, і навіть
імператор – це правило ніколи не порушувалося.
Найпочесніший російський орден існував аж до 1917 г.: більшовики його відмінили. Проте в роки
Другої світової війни в радянську нагородну символіку була повернена традиція ордена.
Георгіївська стрічка стала основною для ордена Слави, медалі «За перемогу над Німеччиною» і
символом радянської гвардії.
У 1945 р. Йосип Сталін офіційно вирішив тим, хто ще був живим кавалерам Ордена Святого
Георгія носити цю нагороду на радянських мундирах. Причому на почесному місці – поряд із
зіркою Героя Радянського Союзу, орденами Леніна і Бойового Червоного Прапора.
Последние комментарии
15 часов 29 минут назад
1 день 20 минут назад
1 день 23 минут назад
3 дней 6 часов назад
3 дней 11 часов назад
3 дней 12 часов назад