Чаруковский Аким (fb2)

- Чаруковский Аким [Справочник-дайджест] 18 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ЧАРУКІВСЬКИЙ Яким Олексійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Лікар.

З міщанської родини. Брат, Чаруківський П., – медик.

Народився в 1798 р. в Полтавській губернії Російської імперії (нині – однойменна область

України).

Помер в 1848 р.

Навчався в Чернігівській духовній семінарії, закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію

(1820).

Служив військовим лікарем (1828-1837), у медичному департаменті міністерства внутрішніх справ

(1837-1844), старшим лікарем Воронезьких кадетського корпусу і батальйону військових

кантоністів (1844-1848).

Учасник російсько-турецької війни (1828-1829), польського походу (1830-1831).

Лауреат Демидовської премії (1839).

Друкувався у «Військово-медичному журналі».

Як медик-вчений дебютував книгою «Про хвороби людського ока» (1822).

Потім настала черга наступних доробків: «De hydrope in genere» (1825), «Військово-польова

медицина» в п’яти частинах (1836-1837), «Народна медицина у відповідності до російського

побуту й різного клімату Росії» в п’яти частинах (1844-1847), «Медицина і гігієна» (1851).

Між іншим, перші три частини «Військово-польової медицини» мають назви: «Військова гігієна.

Збереження здорового солдата», «Військово-тимчасові шпиталі. Піклування про хворого солдата»,

«Хвороби в армії. Лікування хворого солдата».

Ч. пропагував первинну хірургічну обробку ран і наступне зшивання їхніх країв.

Великий внесок наш земляк вніс у розвиток військово-похідної медицини. Йому також належить

заслуга з впровадження в лікарську практику хініну як засобу для лікування малярії.

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – В. Одоєвський, П. Шипулінський, В. Всеволодов, А.

Краєвський, Д. Варвинський та ін.


***

СОЛДАТСЬКІ ХВОРОБИ

, з професійного кредо Я. Чаруківського

Солдат, подібно до інших людей, схильний до величезної кількості хвороб, проте, як воїн, він

вражається понад те особливими хворобами, загальними для всього людства, однак з перебігом

військових обставин значно зміненими.

УШКОДЖЕННЯ МОЗКУ ПОЧАСТИ ВИКЛИКАЄ АМНЕЗІЮ, з книги Я. Чаруківського

«Військово-польова медицина»

Ні в якому органі нашого тіла немає такої відчутної різниці відносно місця ушкодження, як у

мозку, де, можна сказати, кожне підвищення, маючи власне призначення, зазнавши ушкодження, демонструє ознаки власного й окремого страждання, тим часом як в інших шляхетних органах (у

легенях, шлунку та ін.) завдяки однаковості відправлення, що відбувається у всьому органі при

ушкодженні останнього в різних місцях, завжди бувають ті самі (кашель, кольки, блювота) явища.

…Ушкодження верхніх і почасти бічних частин мозку викликають розлад пам’яті, поранені часто

зовсім забувають іменники або власні імена й назви різних речей, особливо складні.


ЛЮДИНА, ЯКА НЕ ЗНАЄ ТЕОРІЇ, ПТАХ З ОДНИМ КРИЛОМ, з монографії Ф. Пойомного

«Розпізнавання, опис і викладання нервових хвороб в Росії в першій половині XIX століття»

Досвід Вітчизняної війни 1812 року з лікування травм голови був узагальнений у працях Якима

Чаруківського. У книзі «Військово-похідна медицина» він описує рани голови. Я. Чаруківський

надає великого значення теорії й вказував, що людина, яка не знає теорії, схожа на птаха з одним

крилом.

Локалізацію деяких функцій мозку він розглядав у світлі даних порівняльної анатомії.

Якщо М. Ф. Буш утруднявся у встановленні сторони враження, то Я. Чаруківський мав точні дані

про перехрест мозкових волокон для рухів і чутливості. Разом з тим йому були відомі

альтернативні паралічі.

Вчений встановлює ознаки поразки кісток черепа, оболонок і мозку, їхнього запалення й

нагноєння. Поряд з ранніми ускладненнями вказуються пізні наслідки-нагноєння рубця, нагноєння

мозку, водянка, гематома й ін. Я. Чаруківський рекомендує проводити лікування ран відкритим

способом. При нагноєнні він широко трактував показання до трепанації й вважав, що череп можна

свердлити у всіх пунктах його окружності.

Уперше в медицині Я. Чаруківський говорить про наслідки травм голови. Прогнози несприятливі

й навряд чи 1/3 видужує зовсім без усяких наслідків, 1/3 – залишається каліками, а ще третина –

помирає внаслідок запалення й нагноєння в мозку.

Я. Чаруківський і М. Пирогов започаткували спеціальний розділ медицини-нейрохірургії.


ОПЕРУВАТИ, А НЕ ПЕРЕВ’ЯЗУВАТИ, з розвідки О. Покровського і Ю. Богатова «Сторінки

історії судинної хірургії в Росії»

Упродовж багатьох сторіч, аж до початку XX-го, основною операцією при ушкодженнях і деяких

захворюваннях магістральних артерій і вен було перев’язування судин.

Думка про неминучий тромбоз судини в області шва, яка на той час панувала, не дозволяла

сподіватися на щасливий кінець відновлювальних операцій, хоча ідеї про обачний підхід до

лікування ушкоджень судин вітчизняні хірурги висловлювали ще 150 років




«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики