Радек Карл [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

свалены.

Лучше быть хвостом у Льва,

Чем жопою у Сталина.

ЧЕСТЬ Я ВТРАТИВ, з останнього слова К. Радека на суді

Я змагаюся не за свою честь, я її втратив, я змагаюся за визнання правдою тих свідчень, які я дав.

ЯЗИК КЕРУЄ ГОЛОВОЮ, оцінки К. Радека Й. Сталіним

У більшості людей голова керує язиком; у Радека язик керує головою.

СИЛА ЖУРНАЛІСТА – СЛАБКІСТЬ ПОЛІТИКА, з оцінки К. Радека Л. Троцьким

Радек безперечно один з кращих марксистських журналістів всього світу. Справа тут не лише у

влучності і силі мови. Ні, справа, найперше, в здатності з надзвичайною швидкістю реагувати на

нові явища і тенденції і навіть на перші їх ознаки. У цьому перевага Радека.

Проте сила журналіста стає джерелом слабкості політика. Радек перебільшує і забігає вперед.

МОРАЛЬНЕ ПАДІННЯ, з «Історичного довідника російського марксиста»

У травні 1929 року, після півторарічних коливань, Радек написав покаянного листа до «Вістей» ...і

заявив про своє бажання будувати «соціалізм в одній країні». У грудні 1929 р. він фактично

передав Якова Блюмкіна до рук ГПУ. Залишаючись, не виключено, найталановитішим і

найнебезпечнішим зі всіх капітулянтів, Радек ідейно опустився і писав хвалебні панегірики про

Сталіна, напр., статтю «Архітектор соціалістичного суспільства» в новорічному номері «Правди»

за 1934 рік.

Остання стаття під назвою «Троцькістсько-зінов’євська фашистська банда і її гетьман Троцький»

показує глибину його морального і політичного падіння.

ЖАЛЮГІДНИЙ ШЕФ-ЗРАДНИК, з розвідки Р. Іванової та І. Кузнєцова «На шляхах до істини»

Найбільшу популярність К. Радеку, який постійно друкувався в «Правді», «Вістях», журналі «За

кордоном», здобула його книга «Портрети і памфлети», видана в 1927 р. У ній, окрім нарисів про

Леніна, Свердлова та інших державних діячів, ще можна було прочитати і про Троцького. Проте в

двотомнику, що вийшов під тією ж назвою 1934 року, вже сильною мірою виявився вплив культу

особи Сталіна. Нарис про Троцького знятий, зате з’явився інший, пронизаний нестримними

дифірамбами на адресу вождя, – «Архітектор соціалістичного суспільства». Славослів’я в адресу

«творця всіх наших перемог» досягла у К. Радека апогею саме в цьому творі.

І надалі без вихваляння «великого архітектора соціалізму» не виходить нічого з-під пера цього

публіциста.

...21 серпня 1936 р. в «Вістях» ...К. Радек вимагав ухвалити смертний вирок у справі Зинов’єва –

Каменєва та всім до неї причетним...

За іронією долі цей один з останніх фейлетонів К. Радека з’явився на газетній шпальті поруч з

свідченнями Каменєва, котрі перетворювали його, Радека, на одного з членів змови. Менш ніж

через місяць Радека заарештували, а 25 січня газета «Вісті» за підписом К. Вольського друкує

фейлетон «Жалюгідний шеф-зрадник».

НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ, зі спогадів Б. Єфімова «Дотепність не врятувала»

На мій погляд, якщо ми хочемо знати своє минуле, якщо нам не байдужа наша історія, то ми

повинні знати і згадувати людей, котрі залишили в цій історії свій слід. Знати і пам’ятати про

людей не лише «хороших і різних», але й про просто різних. Навіть якщо вони були не зовсім

хороші.

Чи був Карл Радек хорошою людиною? Не знаю. Але те, що це була людина неабияка, помітна, цікава, обдарована – в цьому у мене немає сумніву. ...Я переконаний, що Радек не вірив ні в Бога, ні в біса, ні в Маркса, ні в світову революцію, ні в світле комуністичне майбутнє. І думаю, що він

прилучився до міжнародного революційного руху виключно тому, що він давав йому широкий

простір для природжених якостей бунтаря, шукача гострих ситуацій і авантюр.

...Якось Радек побачив мій дружній шарж на нього, надрукований в газеті «Червона зірка». І, сміючись, сказав мені з легким польським акцентом:

– О, я у вас зовсім не страшний.

– Я й не думав зображати вас страшним, Карле Бернгардовичу, – відповів я.

І, справді, Карл Радек був зовсім «не такий страшний», яким був страшним той час, в якому йому

довелося загинути.

УДАРИВСЯ ГОЛОВОЮ ОБ ПІДЛОГУ, з акту про смерть К. Радека від 19 травня 1939 р.

При огляді трупу ув’язненого Радека К. Б., виявлено на шиї синці, з вуха і горла тече кров, що є

результатом сильного удару головою об підлогу. Смерть сталася в результаті нанесення побоїв і

задушення з боку ув’язненого троцькіста Варежникова, про що і склали цей акт.

ВБИВСТВО ЗАМОВИВ СТАЛІН, з довідки І. Сєрова від 29 червня 1956