Виходом стало запрошення з Росії на посаду голови Віленської археографічної комісії. Найвище
веління було датовано кінцем грудня 1867 р., і на початку наступного 1868 р. Головацький з
сімейством переїхав до Вільно (суч. Вільнюс).
Проте призначений на початку 1868 р. у Вільну генерал-губернатор Потапов розпочав справжній
похід проти Головацького, «уніатського каноніка» і нібито емігранта, наполягаючи на його
висилці з Північно-західного краю.
Насправді переведення ученого вчинилося з дозволу австрійського уряду, а щодо приналежності
до уніатської церкви, Головацький відверто заявив, що він завжди дивився на унію «як на
неприродне і незаконне підпорядкування православ’я папізму і давно вже вирішив із усім своїм
сімейством прийняти православ’я». Клопотання Головацького про прийняття його в підданство
Росії було повідомлено особисто Олександрові II.
…Олександр II повелів після прийняття Головацьким присяги нагородити його чином статського
радника й у його службовий стаж зарахувати роки викладання у Львівському університеті.
Головацький склав із себе духовний сан, і з усім сімейством приєднався до православ’я і зміг
…розпочати нормальну роботу як голова Комісії, у чині статського радника, проте на подолання
всіх цих рогаток знадобилося понад дев’ять місяців.
Последние комментарии
5 часов 26 минут назад
21 часов 30 минут назад
1 день 6 часов назад
1 день 6 часов назад
3 дней 12 часов назад
3 дней 17 часов назад