Перескочить к меню

Египко Николай (fb2)

- Египко Николай [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



ЄГИПКО Микола Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.

Флотський діяч. Псевдоніми в Іспанії – дон Матісс, дон Северино де Морено. Вперше в світовій

історії екіпаж очолюваного ним підводного човна «Щ-117» перекрив нормативи перебування в

морі в два з половиною рази (1936). Усі члени екіпажу були нагороджені орденами – єдиний такий

випадок за існування підводного флоту Російської імперії та СРСР.

З робітничої родини.

Народився 9 листопада 1903 р. в м. Миколаєві Херсонської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 6 липня 1985 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований на

Серафимівському цвинтарі.

Закінчив машинну Школу морських сил Чорного моря (1925), ленінградське Вище військово-

морське училище ім. М. Фрунзе (1931), командні класи при учбовому загоні підводного плавання

(1932), Ленінградську військово-морську академію (1941).

Працював слюсарем Миколаївського суднобудівного заводу (1922-1924), помічником командира

підводного човна «Л-55» (1931-1932), служив машиністом крейсера «Червона Україна» (1925-

1926), есмінця «Шаумян» (1926-1927), помічником командира підводного човна «Щ-102» (1932-

1934), командиром підводного човна «Щ-117» (1934-1936), начальником Балтійського вищого

військово-морського училища підводного плавання 1958-1967).

Брав і громадянській війні в Росії, національно-революційній війні в Іспанії (1937-1938), Другій

світовій війні (1941-1945).

Герой Радянського Союзу (1939).

Вивіз цінні урядові вантажі з м. Картахена через блокований Гібралтарський пролив. Під час

слідування до місця призначення потопив ворожий човен.

Серед друзів та близьких знайомих Є. – Г. Обушенков, Ю. Руссін, С. Пастухов, Г. Холостяков, І.

Грачов, В. Єгоров, Г. Кузьмін, С. Лисін, І. Бурмистров та ін.


***

ДОЛЯ І РЕЛІГІЯ,

з життєвого кредо М. Єгипка

Підводний флот – це не робота, не служба і не різновид діяльності. Це – доля і релігія.

СИТУАЦІЯ НЕ ЗРОЗУМІЛА, із звіту М. Єгипка «Про підводні човни 1-ї бригади в Лібаві»

На даний момент при моїй спробі дізнатися, хто дав наказ підривати підводні човни, так і не

дізнався.

...Донині не відомо, де перебуває весь командний склад Берегової бази і всіх підірваних підводних

човнів, оскільки вони всі, очевидно, пішли на сухопутний фронт, що утрудняє точне встановлення

обстановки в Лібаві в перші дні війни.


СТАЛІН ПОГОДИВСЯ, з книги М. Єгипка «Мої меридіани»

Командувач флотом віце-адмірал В. Ф. Трібуц викликав командирів до штабу, який знаходиться в

підвалі будівлі ВМА імені К. Ворошилова, і зажадав терміново замінувати всі човни. Довелося

закласти по парі бомб (кожна по 132 кг вибухової речовини) в носі і кормі...

З отриманням наказу всі підводні човни Червонопрапорного Балтійського флоту повинні були

бути знищені. Всі підводники сприйняли цю вказівку з тривогою.. Таким чином, ми могли

залишитися без підводних човнів.

Я відразу ж рекомендував командувачеві флотом підготувати хоча б три човни типу «С» для

прориву на Північ. Бойові кораблі могли, нехай і з малою вірогідністю, прорватися через протоки

Зунд і Каттегат і воювати в Баренцовому море.

Мене підтримав в цьому питанні і комісар бригади Г. М. Обушенков. Ми знали, що під час першої

світової війни через ці протоки ходили наші кораблі. Але зараз протоки охоронялися німцями,

були заміновані, глибина їх складала 8-8,5 м; треба було йти в надводному стані. Прориватися

вузьким фарватером декілька годин... на очах у німців було дуже ризиковано. Проте іншого

виходу не було.

Я вважав, що три підводні човни зі всіма запасами на повну автономність повинні взяти участь в

бойових діях у Фінській затоці, а потім, якщо військова обстановка не зміниться на краще,

прориватися на Північ. Це колосальний ризик. Звернулися із цією пропозицією ...і Сталін

погодився.


ВОРОГА ЗАКОНОПАТИТИ У ЛІГВІ, з книги П. Грищенка «Сіль служби»

Усі підводні човни прийняли в свої відсіки по дві-три глибинні бомби і лягли навколо Кронштадта

на ґрунт. Свідомість страшної небезпеки, навислої над містом, над флотом, над власним кораблем,

не дає стулити очі.

Здається, напруга висить у повітрі. З хвилини на хвилину може поступити наказ.

...Постановка мін підводними човнами поблизу портів і у вузлах морських комунікацій поблизу

узбережжя, тобто на невеликих глибинах і в безпосередній близькості від супротивника, вимагає

від командирів величезної майстерності і холоднокровності. Вже лише за ці дії вони заслуговують

найвищої оцінки.

На навчаннях і флотських маневрах наші підводні мінні загороджувачі неодноразово виконували

такі завдання. Проте ідея комбрига Єгипка – йти ще далі – в лігво ворога і законопатити його –

мене уразила. Завдання нелегке і виключно важливе.


БАНЯ ПІД ВОДОЮ, з книги Г. Холостякова «Вічний вогонь»

Того дня на човні, підрахувавши, скільки залишається прісної води (мила, котре розчиняється в

солоній, у нас ще не було), влаштували в найтеплішому відсікові баню. Заходили туди по двоє,

одержуючи гарячу воду за строгою нормою. «Втому, як рукою зняло!» – розповідав потім комісар

Пастухов.

Коли обумовлений термін плавання закінчився, від Єгипко і Пастухова надійшла радіограма з

проханням продовжити похід ще на п’ять діб. Але про це я не став доповідати командувачеві. У

штабі бригади не сумнівалися, що резерви збільшення автономності «щук» не вичерпані, проте

гнатися за рекордами не було чого.

Все, чого вдалося досягти, вимагало ґрунтовного критичного аналізу...


ГІБРАЛТАРОМ ДО КАРТАХЕНИ, зі спогадів М. Кузнєцова

Єгипко, якого на республіканському флоті знали під ім’ям Матісс, прибув на північ Іспанії в

найтяжчий час, влітку 1937 року. Він прийняв човен «С-6», який був пошкоджений і декілька

місяців стояв біля стінки порту Більбао.

Після падіння Більбао Єгипко перебрався до Сантандери, яка вже теж знаходилася на передній

лінії фронту. Там його човен залишався до останнього моменту, аби прийняти на борт якісь

цінності, котрі належали уряду басків. Довкруги рвалися снаряди, скошені кулеметами, падали

люди, проте човен не рушив з місця, доки не прибув вантаж вантаж.

З Сантандери перейшли до Хіхону, але й тут не полегшало. Порт майже невпинно бомбардували.

Човен однак кілька разів виходив в море і навіть потопив ворожий корабель. У останні дні «С-6»

вивела з ладу велика бомба і його затопили своя ж команда.

Всі республіканські човни на той час тим чи іншим шляхом вже пішли з Хіхону: супротивник

увірвався до міста. Захопивши з собою чимало городян, команда човна зуміла піти на

англійському транспорті. Однак в морі транспорт захопив крейсер бунтівників «Сервера», який

повів його до свого порту. На щастя, поблизу опинився англійський крейсер. Його командир

вирішив врятувати британську власність. Під наведеними дулами англійських гармат бунтівники

відпустили транспорт і щезли.

...Матісс-Єгипко прийняв командування іншим човном, «С-2» в Сен-Назері. Можна уявити собі

його стан: радянська людина на чолі іспанської команди у французькому порту, де власті

настроєні відверто недоброзичливо до республіканців! ...Диверсії ішли одна за одною.

І все-таки навіть в таких умовах Єгипко довів ремонт до кінця. Залишалося здійснити

випробування механізмів, однак човну не дозволяли вийти для цього в море.

– Покинувши порт, ви позбудетеся права повернутися, – заявили місцеві власті.

Не закінчивши випробувань, човен пішов в плавання. Він зумів пройти великий і небезпечний

шлях, прорвавшись через Гібралтар і діставшись Картахени.


В ІСПАНІЇ ВОЮВАВ НЕЛЕГАЛОМ, з нарису Г. Єгорова «Фарватерами флотської служби»

Під ім’ям Дон Северіно де Морено Єгипка спортивним літаком нелегально перекинули до Іспанії і

призначили командиром підводного човна. Застарілий корабель, застаріла зброя, різношерстий

екіпаж, в якому були і вороги, – все це дуже ускладнювало діяльність командира. Проте човен

виходив в море, діяв на комунікаціях франкістів.

Справжній подвиг Микола Павлович здійснив в кінці свого перебування в Іспанії.

Республіканський уряд звернувся до нього з проханням перевести один з човнів з Атлантики до

Середземного моря. Похід був виключно тяжким.

За нашими поняттями, човен не був схожий на бойовий корабель. Вороги республіки ще під час

підготовки до походу вивели з ладу низку украй важливих приладів. Незабаром після виходу в

море зіпсувалися (теж через дії диверсантів) гірокомпас, перископ, інші механізми. Та все ж,

форсувавши Гібралтар, Єгипко благополучно привів човен на узбережжя Середземного моря...

...Місію першопрохідця виконав екіпаж підводного човна Тихоокеанського флоту «Щ-117».

Командував нею Микола Павлович Єгипко.

Автономність плавання, як відомо, для «Щук» була встановлена двадцятидобовою. Постало

питання: а чи можуть човни цього типу пробути у відриві від баз довше за цей термін? 11 січня

1936 року «Щ-117» вийшла в море і пробула там 40 діб, тобто удвічі більше норми.

...У роки війни були здійснені безприкладні для того часу походи підводних човнів з

Тихоокеанського флоту на Північний. Дальність цих переходів дорівнювала навколосвітньому

плаванню. Човни перетнули два океани і дев’ять морів. І в цьому випадку досвід плавання «Щ-

117» зіграв свою позитивну роль.


ВРЯТУВАВСЯ ДИВОМ, з розвідки Ю. Пантелєєва «Морський фронт»

Підводний човен «С-5», який йшов за крейсером, щоб не зіткнутися з ним, вийшов з протраленої

смуги. Тут він зачепила міну. Вибух був надзвичайної сили, – напевно, здетонували торпеди

самого човна.

Над морем злетіло мідно-червоне полум’я, котре швидко зникло без жодного диму. На містку

загиблого човна перебував капітан 1 рангу М. П. Єгипко. Вибухом його викинуло в море. Він

протримався у воді декілька годин, доки не був підібраний катером, який випадково проходив.


ПРИЗНАЧИЛИ... КАМІКАДЗЕ, з книги М. Кузнєцова «Курсом до перемоги»

Підводні човни ми дуже берегли і прагнули використовувати їх з максимальною ефективністю.

Пам’ятаю, коли над Ленінградом нависнула особлива загроза і навіть виникло питання про

можливе знищення кораблів, дехто з флотських товаришів пропонував скористатися Зундом –

протокою, яка зв’язує Балтійське і Північне моря, аби перевести частину підводних човнів на

Північний флот. Вже був призначений і командир загону, який поведе човни, – Герой Радянського

Союзу М. П. Єгипко.

Я доповів Ставці про підготовлювану операцію (хоча в душі і не зовсім погоджувався з цим

задумом). І. В. Сталін похмуро вислухав мене і відповів досить різко, в тому сенсі, що не про це

слід думати, треба відстоювати Ленінград, а для цього і підводні човни потрібні, а якщо відстоїмо

місто, тоді підводникам і на Балтиці справи вистачить.


КОМАНДИР ВИСОКОЇ КУЛЬТУРИ, зі спогадів Ю. Руссіна «Усю війну на «малятках»

Ми всі знали Миколу Павловича Єгипка як людину чудової долі. Він був командиром «Щ-117»,

одного з перших підводних човнів, які вступили до ладу на Тихоокеанському флоті.

Ну як можна забути Миколу Павловича Єгипка, воїна-інтернаціоналіста, командира високої

культури, широкого кругозору! Він терпляче навчав керівні кадри підводників майстерності

торпедних атак, умілому впливу людей, державному підходу до справи.




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск

Последние комментарии

Последние публикации