Брусилов Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">ДОПОМІГ... СОН, зі спогадів В. Альбанова

Йшли ніби в забутті, механічно переставляючи ноги і налягаючи грудьми на лямки.

...Бачу я (уві сні – авт.), ніби йдемо ми льодом по великому полю, як йшли вчора, і, звичайно,

тягнемо за собою свої нарти. Попереду стоїть великий натовп людей, про щось між собою жваво

розмовляють, мабуть, когось чекають і дивляться в той бік, куди ми тримаємо шлях.

Ні подорожні, ні натовп зустрічі не здивувалися. Неначе випадок був звичайним і рядовим.

Підішли ближче, питаю, про що це присутні так жваво говорять і кого чекають.

Мені указують на худенького, сивого дідка, який виходив в цей час із-за торосів, і говорять, що це

провісник, або ясновидець, який дуже вірно завжди передбачає майбутнє.

...Під враженням цього сну я був так радісно настроєний, що від вчорашнього похмурого настрою

не залишилося й сліду. Жодної хвилини я не сумнівався, що це віщий сон.

Я був переконаний, що рано чи пізно, а ми повинні дістатися землі. Дуже яскраво я пам’ятав той

сон, дуже сильне враження справив він на мене.

Цей сон, зі всіма його найдрібнішими подробицями, не виходив у мене з голови всю дорогу, аж до

мису Флори. У скрутні хвилини я, крім своєї волі, згадував заспокійливе передбачення старого.

В ГОНИТВІ ЗА АРКТИЧНИМИ РЕКОРДАМИ, з статті М. Вєхова «Трагедія шхуни «Свята

Ганна»

Мені складно міркувати про кваліфікацію екіпажу, однак, мабуть, досвідом мореплавання в

полярних широтах володіло небагато. Подібно до безлічі інших експедицій того часу до Арктики,

котрі трагічно завершилися, ця була складена суцільно з дилетантів, а її керівництво було

окрилене ідеєю «встановлення арктичних рекордів».

ЩО Ж СТАЛОСЯ НАСПРАВДІ, з дослідження Д. Алексєєва і П. Новокшонова «Пасажирка»

Після повернення до Росії Альбанов віддав матері Брусилова виписку з суднової книги, яку вона

згодом передала до музею Арктики. А ось Конрад всіляко уникав зустрічей з родичами Жданко і

Брусилова...

Цікавий наступний епізод. У тридцяті роки брат Брусилова, Сергій, перебуваючи в

Архангельську, розшукав Конрада. Після розмови з ним він дійшов твердого переконання, що на

«Св. Ганні» розігралися трагічні події, які Альбанов і Конрад мали всі підстави приховувати.

КРАЄЧОК ЗАВІСИ ПІДНЯТО, з повідомлення журналу «Діскавері» «Знайдено сліди полярної

експедиції Георгія Брусилова»

На одному з островів архіпелагу Земля Франца-Йосипа російські вчені виявили сліди полярної

експедиції Георгія Брусилова. виявили людські останки, клапті одягу, столову ложку з ініціалами

«П.С.», саморобні окуляри з темно-зеленого скла, годинники та інші предмети, про які згадував

штурман експедиції Валеріан Альбанов у своєму щоденнику.

Дослідники вважають, що всі ці речі належали члену команди «Святої Ганни» Павлу

Сміреннікову і саме його ініціали написані на ложці.

ВІДКРИТТЯ НАОСЛІП, бувальщина

Як встановив В. Ю. Візе, експедиція Г. Л. Брусилова перетнула Карське море саме в тих широтах,

де до цього не проходив жоден корабель. Аби вирахувати напрям і швидкість пересування

льодів, учений прокладав на карті лінію дрейфу судна день у день згідно з позначеними в журналі

координатами широти і довготи.

Незабаром він побачив, що льоди, які захопили в полон шхуну і рухалися спочатку на північ між

78 гр.30’ і 80 гр. північної широти, чомусь зрушилися убік. Напевно, на шляху дрейфу виникла

перешкода, яка, незважаючи на попутний вітер, перешкодила руху льодів.

– Там має бути острів, – вирішив учений.

Відверто кажучи, мало хто вірив тоді в існування «землі», відкритої «наосліп». Однак факти – річ

уперта: під час експедиції 1930 р. на криголамі «Георгій Сєдов», В. Ю. Візе і його соратники на

власні очі переконалися: відкритий заочно острів – існує насправді. 14 серпня члени експедиції

висадилися на цю землю, яка по праву була названа ім’ям свого першовідкривача, – острів Візе.