Рубо Франц [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Рубо Франц [Справочник-дайджест] 23 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

РУБО Франц Олексійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник. Фундатор панорамного живопису на теренах Російської імперії.

З родини комерсанта.

Народився 5 (17) червня 1856 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 13 березня 1928 р. в м. Мюнхені (Німеччина). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався в Одеській малювальній школі (з 1865), Баварській академії мистецтв (з 1877).

Працював викладачем Петербурзької академії мистецтва (1904-1912).

Дійсний член Петербурзької академії мистецтв (1910).

Член Баварської академії мистецтв.

Кавалер баварського ордена св. Михайла (1894), російського св. Ганни II ступеня (1905), французького ордена Почесного легіону.

Пензлю Р. належать полотна «Вершник» (1886), «Горці» (1890), «Кавказька розвідка» (1895-96),

«Штурм Геок-Тепе 12 січня 1881 року», «Царський сокольничий» (1897), «Козаки біля гірської

річки» (обидві – 1898).

Серед найвідоміших доробків: панорами «Штурм аулу Ахульго» (1896), «Оборона Севастополя»

(1905), «Бородінська битва» (1912),

На рахунку Р. також понад 200 станкових полотен.

Працював наш земляк в основному в жанрі панорамного живопису, створюючи грандіозні за

масштабами добутки, відзначені документальною точністю відтворення історичних подій.

У світі налічується близько 40 панорам, котрі мають закінчену циліндричну форму: найвідоміші –

у Німеччині, Швейцарії, Канаді, Росії й, звичайно ж, в Україні. Тільки за півсторіччя після

поновлення експозиції після руйнації під час Другої світової війни знамениту Севастопольську

панораму відвідало близько 40 мільйонів чоловік.

Між іншим, вона «простоювала», щоправда, уже з чисто політичних міркувань, ще раніше: в 1914

р. музей закрили, аби не сипати сіль на рани партнерам по Потрійному союзу – Англії й Франції, з

якими піввіку до цього Російська імперія настільки «не по джентльменському» вела військову

суперечку щодо Севастополя.

Непереливки з панорамою і нині. Історія розпорядилася так, що «місто слави російських моряків»

розташоване на українській території.

Наш земляк емігрував ще за часів царизму (1913). Нині в Мюнхені живе його онука.

Серед друзів та близьких знайомих Р. – М. Греков, О. Барятинський, К. Беккер, П. Чистяков, Б.

Колюбакін, В. Фельдман, М. Авілов, Л. Шенхен, С. Бєляєв, Ш. Мерт, В. Афанасьєв, К. Фрош, П.

Котов, О. Енберг, М. Безрідний та ін.


***

ЧЕСНО

, з творчого кредо Ф. Рубо

Чесно – про людей і події.


ЖИВИЙ МІСТ, з статті Новгород-Тверського єпископа Діонісія в «Західноєвропейському

віснику» від 9 січня 2007 р.

Згадується картина знаменитого нашого баталіста Ф. О. Рубо "Живий міст", котра увічнює один з

героїчних епізодів Кавказької війни 1811 року. Один із загонів корпусу генерала Котляревського

під натиском переважаючих сил персів відступав до фортеці Шуша. Шлях перегородила вузька, але глибока промоїна, через яку неможливо було перевезти гармати. А без артилерії неможливо

було відстояти фортецю. Длязведення моста баркувало і матеріалів, і часу. І тоді добровольці-

солдати лягли в промоїну – по їх скалічених плечах і спинах перетягли гармати і відстояли

фортецю.


ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОДАТИ ВЛАСНУ ОСЕЛЮ, з листів Ф. Рубо Б. Колюбакіну

Без Вашого сприяння я пристойну панораму 1812 року написати не зможу й дуже сподіваюся, що

коли вийде остаточне рішення... Ви підкажете мені, що і як робити.

...Сьогодні я припинив на декілька днів роботу... Як важко працювати і працювати так серйозно і

усидливо, коли бракує грошей... Доведеться мені... продати власну оселю, щоб кінчити Бородіно.


ОБІРУЧ З ТАЛАНТОМ, з листа М. Нестерова О. Туригіну

Рубо виставив свою цікаву панораму «Підкорення Кавказу» (місцями до ілюзії), там, здається, майстерність і спритність йдуть обіруч з талантом.


МИСТЕЦТВО МАЙБУТНЬОГО, з оцінки творчості Ф. Рубо П. Чистяковим

Це мистецтво велике, сильне і красиве, це мистецтво майбутнього.


УСПІХ – ЦЕ ПРАЦЬОВИТІСТЬ, з статті Г. Кравченка «Рубо Франц Олексійович»

Талант Рубо був невеликий, проте цілеспрямований і спирався на велику працьовитість. Ще в

студентські років у нього увійшло в звичку здійснювати далекі поїздки Україною, Середньою

Азією і, особливо, Кавказом, збираючи етюдний матеріал, яким згодом постійно користувався.

Починав він з побутового жанру,