Перетяткович Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Перетяткович Георгий [Справочник-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

тенденційність, яка відводила Казанському ханству дуже пасивну роль і була пройнята

сильним патріотичним фанатизмом, який доводить виклад фактів до карикатурного спотворення;

від подібних тенденцій не вільний навіть такий авторитетний учений, як С. М. Соловйов.

...Перетяткович абсолютно правильно відзначив, що підстава Василь-міста мала оборонне

значення: «До цих пір на Волзі крайнім значним пунктом, з якого росіяни могли спостерігати за

заходами і пересуванням казанських татар, був Нижній Новгород... Побудова укріплених міст, з

яких росіяни були в змозі спостерігати за появою татар в Поволжі і за їх рухом тут, могла бути

кращим захистом для російської землі від несподіваних вторгнень хижаків».

... Перетяткович говорить: «Не можна не вказати на одну особливість Казанського царства – на

надзвичайно малу кількість в ньому міст. Окрім самої Казані, згадується лише Арське містечко...

Поза цими містами в Казанському царстві згадуються ще остроги і фортеці на Арській дорозі і в

нагірній стороні, в землі чувашів».

Ця вказівка заснована на непорозумінні. Як відомо, в російських джерелах містом називається

фортеця, укріплене поселення, і відсутність в Казанському ханстві фортець не можна розуміти, як

відсутність в ньому міст в сучасному сенсі, як населених торгових пунктів і адміністративних

центрів. Місцева культура висунула інший тип міського будівництва, ніж в Росії – не військове, а

мирне, торгове поселення, яких в Казанському ханстві було, звичайно, немало.

Перетяткович шукав «міста»-фортеці і проглянув неукріплені міста. Навпаки, ми знаємо, що в

Казанському ханстві була достатня кількість великих поселень, які цілком могли називатися

містами в сучасному значенні, оскільки їх населення займалося не тільки сільським

господарством, а й також ремеслами і торгівлею.


РОЗКРИЙТЕ СЕКРЕТ, з листа С. Платонова П. Мілюкову від 17 лютого 1891 р.

Розкрийте мені один секрет: хто в 1886 р. в «Російській думці» писав рецензію на полемічну

книжку Іловайського про початок Русі? Чи Ключевський? Я вже давно хочу просити у Вас цієї

відвертості.

...Дізнався я новину: впродовж року відкриються вакансії Брікнера, Антоновича і Перетятковича, і

всі три будуть, ймовірно, заміщені мешканцями півночі, тобто нами і москвичами, якщо вони

спокусяться.

Тут недавно був, а може бути, і є молодий Фірсов, казанський магістрант: цікава людина. Коли він

буде у Вас в Москві, придивіться до нього...

Тисну Вашу руку і низько кланяюся дружині Вашій.

Ваш С. Платонов.


ЛУПЦЮЙ СВІЙ СВОГО, з монографії М. Худякова «Нариси з історії Казанського ханства»

Існування в Казані політичних партій було вперше вказане Г. Перетятковичем: «У різний час

перевагу мали в Казані різні партії: спочатку партія ногайська, потім московська, потім партія

шибанських татар з князем Ураком на чолі; проте незабаром більшість цієї партії, обурена

пограбуваннями і вбивствами шибанського царя Мамука відходить від нього і об’єднується з

російською партією, і російський претендент знову вступає на казанський престол. Після цього

боротьба починається вже між кримською партією і московською; боротьба ця йде із змінним

щастям і, нарешті, завершується розгромом Казані і приєднанням Казанського царства до Росії».

Партійне розшарування мислилося переважно лише у сфері зовнішньої політики, і причини

розшарування абсолютно не піддавалися поясненню. Перетяткович говорив: «Серед казанської

аристократії знаходилися представники найрізноманітніших партій, окрім однієї – яка мала б на

увазі і переслідувала б інтереси самого Казанського царства».

Перетяткович також відзначив, що «коли Юсуф (ногайський) запропонував Ізмаїлу взяти участь в

цьому поході (проти росіян в 1553 р.), то останній і цього разу відмовився, мотивуючи відмову

відмінністю в торгових вигодах своїх і Юсуфа, котрий торгував в Бухарі, тоді як він вів торгівлю в

Москві».

Партійне розшарування не може бути пояснене іншими мотивами, наприклад, становою

відмінністю обох партій. Насправді, обидві партії були однаковими за своїм складом, і

переважаючу роль в обох грали князі, тобто крупні капіталісти. Обидві партії були торговими, і

одна з них була пов’язана з російським ринком, а інша – з східним. Обидві партії прагнули до

збереження мирних стосунків з Росією, і східній партії не можна приписувати постійного бажання

вести наступальну війну проти