Мейер Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

МЕЄР Олександр Олександрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Філософ, публіцист, перекладач. Один з фундаторів теорії «містичного анархізму» і засновників

Вільної філософської асоціації на теренах Російської імперії і СРСР.

З педагогічної родини. Батько, Меєр О., – вчитель.

Народився 10 (22) вересня 1875 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 19 липня 1939 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований на

Волковому лютеранському цвинтарі.

Закінчив третю Одеську гімназію (1894), навчався на історико-філологічному факультеті

Новоросійського університету (1895-1896).

Працював кореспондентом журналів «Новий шлях», «Питання життя», викладачем Товариства

народних університетів (1908-1909), бібліотекарем (1909-1914), завідуючим відділом (1914-1918)

Публічної бібліотеки, завідуючим кафедрою Вищих курсів П. Лесгафта (1918-1928), викладачем

Інституту живого слова, очолював домашній релігійно-філософський гурток «Неділя».

Дійсний член Санкт-Петербурзького релігійно-філософського товариства.

Друкувався в газеті «Руський Туркестан», збірнику «Смолоскип», журналі «Вільні голоси».

Перу нашого земляка належать наступні доробки: «Релігія і культура» (1909), «В що вірить

Німеччина» (1916), «Що таке свобода?», «Церква і держава» (обидва – 1917), «Про шляхи до

Відродження» (1918), «Нотатки про зміст містерії» (1932-1933). Всього М., крім книг, опублікував

близько 50 брошур, статей, рецензій. Багато перекладав П. Барта, Е. Маха, Ф. Йодля, Р.

Штаммлера.

Ідейним заповітом вважається книга «Три джерела. Думки по себе».

Філософ надавав вирішального значення етиці і початку жертовності в ім’я абсолютного.

Поневоливши природу, стверджував він, прирікає себе на самітність. Порятунок можливий лише

за умови звільнення від привласнених атрибутів помилкової божественності.

М. – один з авторів проекту Російського філософського товариства «Про відокремлення церкви від

держави» (1917), учасник Помісного собору (1918).

Особисте життя мислителя було непростим. Він рано втратив батьків і виховувався родиною

тітки.

Як будь-хто з людей мислячих, порозуміння з владою не знаходив. В юності «за вільнолюбство»

нашого земляка не тільки виключили з університету, а й відправили в заслання в Шенкурськ.

Потім його висилали з Одеси (1903), арештовували в Баку й висилали в Ташкент (1904), кидали у

тамтешню в’язницю, з якої він утік (1906).

Жовтневу революцію сприйняв негативно. За більшовиків був заарештований у складі членів

гуртка «Неділя» (1928) і засуджений до розстрілу заміною його 10 роками концтаборів.

Покарання відбував на Соловках і в «Бєлбалттаборі» (1928-1935). Проте і після повернення

спокою не мав: незабаром М. відправили на поселення в м. Калязін на Волзі.

Серед друзів та близьких знайомих М. – М. Бердяєв, О. Блок, А. Білий, Л. Пумпянський, З. Гіппіус, М. Бахтін, Д. Мережковський, Г. Федотов, К. Половцева, М. Юдіна, Л. Бруні, В. Іванов, Л. Орбелі, П. Смотрицький, Л. Шестов, Г. Чулков та ін.

***

РЕЛІГІЙНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ

, з наукового кредо О. Меєра

Лише релігійне розуміння історії допоможе знайти вихід з протиріч між націями.

СУРОГАТ ВСЕСВІТНЬОГО БРАТЕРСТВА, з статті О. Меєра «Інтернаціонал і Росія»

Магія інтернаціоналістичних гасел, підкріплювана втомою населення, призвела до розвалу армії і

до торжества непрошених гостей. Інтернаціонал виявися новою державою, яка втрутилися у війну,

спільницею Німеччини, яка є міцним оплотом усієї європейської реакції.

Гасла інтернаціоналу непримиренні з розумінням національної культури і любов’ю до

Батьківщини. «Єдність трудящих усіх країн» базується на національному знеособленні, на

ослабленні любові до нації, на вгасанні пафосу до особистого і є повним запереченням

національного обличчя.

...Доти, доки соціалізм не підпорядкує свою суспільну ідеологію релігійній ідеї особистості, він

буде служити цілям, далеким від його власної правди. Інтернаціонал – сурогат великого

всесвітнього братерства, який, спокушаючи цих малих правдою миру та єднання, робить з себе

особливу державу, піддані котрої неминуче стають зрадниками справи національної і взагалі

всякої творчості.

РЕВОЛЮЦІЯ НІЧИМ НЕ КРАЩА ЗА РЕАКЦІЮ, з доповіді О. Меєра «Про класову