Зубов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">гарний бік.

ТЕЛЕФОННА БУДКА, А НЕ ЛАБОРАТОРІЯ, зі спогадів М. Зубова

До чого ж малий цей «Кніпович»! У каютах ліжка піднімаються одне над іншим, мов у вагоні,

проте все приміщення і ліжка вужчі і нижчі, ніж двомісне купе. Я невеликого зросту, але коли я

витягуюся, то майже дістаю головою і ногами до кінців мого ліжка.

...Тіснота на «Кніповичі», мабуть, надмірна... не можна ніде зрушитися з місця, щоб когось та не

потурбувати.

Така ж тіснота і в лабораторіях. Куточок, де проводитимуться визначення розчиненого у воді

кисню, не більше будки телефону-автомата.

ЛЕБІДЬ, ЯКИЙ ПОМИРАЄ, уривок з книги М. Зубова «20 днів на льодовому морі»

Пропливає невеликий білосніжний айсберг. Його химерна форма говорить про те, що він майже

зруйнований і променями сонця, і сплесками хвилі. Лебідь, який помирає...

НАКОПИЧУВАТИ ДАНІ ДЛЯ ПРОГНОЗІВ, з статті М. Зубова «Льодова авіарозвідка»

Під час польоту визначалися кількість льоду, характер його, вік, напрям і розташування ополонок і

торосів, що важливо для визначення динаміки льодів в зимовий час..., для оцінки умов погоди у

відкритому морі спостережень одних тільки берегових станцій недостатньо. Необхідно

використовувати спостереження з суден і літаків...

Цілком зрозуміло значення обґрунтованого і точного льодового прогнозу. Базуючись на такому

прогнозі, ми можемо правильно визначати терміни операцій на окремих ділянках Північного

морського шляху, правильно розміщувати криголами і криголамні пароплави, керувати ними...

Спостережень, плавань і польотів у нас було дуже багато, проте їм бракувало систематичності...

Політ повітряного корабля «СРСР Н-170» кладе початок систематичному дослідженню арктичних

морів з повітря. Це дає можливість порівнювати стан полярних льодів в різні роки, перевіряти

припущення на майбутнє і нагромаджувати дані для уточнення прогнозів.

ЩЕ СТВОРИМО «МОРСЬКИЙ АТЛАС», з телеграми заступника наркома ВМФ СРСР І.

Ісакова від 31 травня 1945 р.

Дорогий Миколо Миколайовичу!

Ви, напевно, не пам’ятаєте мічмана Ісакова з ескадреного міноносця «Ізяслав», який мав честь

бути представленим Вам в Ревелі, на борту Вашого човна 29 років тому. Я ж Вас запам’ятав і

спостерігав за тим, що робили і писали Ви і що писали про Вас.

З того часу витекло багато води...

За цей час Ви, Миколо Миколайовичу, виросли у великого ... ученого, керівника наукового

інституту, який вирішує загальнодержавні завдання, але Ви продовжуєте підтримувати тісний

зв’язок з флотом і допомагаєте флоту.

Прийміть від моряків НК ВМФ і від мене особисто вітання із славною датою 40-річного ювілею

плідної наукової діяльності і найкращі побажання в подальшій роботі.

Сподіваюся і далі співробітничатимемо з Вами на загальному терені зміцнення морської

потужності нашої Батьківщини, і зокрема по створенню Морського атласу.

З повагою до Вас адмірал флоту Ісаков.

ВИЗНАЧИВ РЕЖИМ ПОЛЯРНОГО БАСЕЙНУ, з статті А. Шумілова «Під прапором «Персея»

Наприкінці двадцятих років Микола Миколайович Зубов дійшов висновку: зміна крижаних умов

Баренцевого моря тісно пов’язана з річними і багаторічними коливаннями інтенсивності

Норвезької і Нордкапської гілок Північноатлантичної течії. Це давало хороші підстави для

складання прогнозів стану криги. Тож, коли готувалася програма експедиції на 1930 рік, Зубов,

виходячи з власних розрахунків, зазначив: «У серпні не більше дванадцяти відсотків всієї площі

Баренцевого моря буде покрито кригою. Така мала крижаність відкриває широкі можливості для

науково-дослідних робіт на півночі».

Прогноз завжди ризикований, тим цікавіше доля цього прогнозу.

...Підбиваючи загальні підсумки морських експедиційних досліджень..., Микола Миколайович

писав, що наукова інформація, зібрана радянськими ученими, «дає такий величезний матеріал з

вивченню режиму полярного басейну, подібного якому донині в історії полярних країн не було».

ДОРЕЧНА ПРОПОЗИЦІЯ, з книги С. Виноградова «В льодах його шляхи»

Професор М. М. Зубов учений-океанолог, добре відомий полярникам, котрий очолював в цій

високоширотній експедиції її наукову частину, урочисто заявляє:

– Ми проситимемо уряд і Головне управління Північного морського шляху назвати відкриту нами

землю островом Ушакова, щоб ім’я шановного Георгія Олексійовича увійшло до історії

дослідження Півночі шматочком Арктики, тієї