ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ Костянтин Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Історик літератури, філолог. Псевдонім – Еварест Младєнцев.
З лікарської родини.
Народився в 1814 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної
області України).
Помер 12 (24) квітня 1858 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Закінчив одеський Рішельєвський ліцей (1832), навчався в Московському університеті (1833-
1834).
Працював викладачем одеського Рішельєвського ліцею (1838-1858).
Член Російського географічного товариства (1850).
Член Сербського літературного товариства.
Член одеського відділення Московського товариства історії старожитностей російських.
Друкувався в газеті «Одеський вісник», журналах «Москвитянин», «Журналі Міністерства
народної освіти», «Бібліографічні нотатки», «Вісник Російського географічного товариства».
Як літератор дебютував книгою «Досвід дослідження деяких теоретичних питань» (1835-1836).
Потім настала черга статей і нарисів «Життя в Одесі» (1839), «Декілька слів про Захід»,
«Класицизм і романтизм у своєму історичному значенні» (усі – 1848), «Про художньо-національне
значення творів О. С. Пушкіна» (1854), «Нотатки про бомбардування Одеси 10 квітня 1854»
(1855), «Нотатки на шляху по Херсонській губернії» (1857).
Наш земляк – автор книг «Дослідження значення, побудови і розвитку слова людського» (1837),
«Мова і зміст філософського мовонавчання» (1841), «Дослідження про риторику» (1846), «Теорія
поезії», «Теорія витончених мистецтв» (обидві – 1848), «Історія російської літератури для учнів»,
«Курс російської словесності для учнів (Загальна риторика; Приватна риторика; Піїтика)» (усі –
1849), «Вступ до загальної філології» (1853), «Про російську мову в Новоросійському краї» (1855).
Перу З. також належить книга белетристики «Чотири повісті» (1837),
Багато з його теоретичних доробків тривалий час служили підручниками для гімназій.
Серед друзів та близьких знайомих З. – Г. Данилевський, С. Шевирьов, М. Погодін, П. Анненков,
П. Плетньов, К. Себінович, І. Борисов (архієпископ Інокентій), П. В’яземський та ін.
***
РОЗКЛАДАННЯ ДУМКИ
, з професійного кредо К. Зеленецького
Логіка приймає на себе всю систему мислення, розуміння, міркування і мудрування у всіх його
вигинах і витонченості; її мета – в можливо очевидному і повному розкладанні процесу думки.
ГОЛОВНЕ – ЗГОДА З ПРИРОДОЮ, з книги К. Зеленецького «Дослідження з риторики»
Тільки останнім часом, коли будівля словесних наук розпадається само собою, коли її замінює
наука про слово, прапор якої, на розвалинах теорії словесності першим у нас поставив професор
Давидов, коли праці свої присвячують цьому предмету такі мужі, які В. Гумбольдт і Бопп,
риторика як частина науки про слово може сподіватися отримати повне право громадянства у
сфері наук точних, позитивних; може скинути свій схоластичний одяг і прийняти вигляд
природніший, відповідний до духу і з напряму нашого часу.
…Сила переконання буде практичним наслідком занять в теорії, а не предметом і метою науки.
Риторика звернеться до світу слова, вибере предметом своїм мову як щонайповнішу форму слова і
за близькою спорідненістю цього останнього з мисленням покаже, як думка у всій повноті свого
розвитку, виражається в мові.
…Хіба не досить зобразити предмет або явище в тому самому вигляді, в якому вони існують
насправді і потрібно ще прикрашати їх? Старовинна школа менш за все піклувалася про
природність, згоду з природою.
… Чи винаходимо ми наші думки?... очевидно, ні... думки народжуються самі собою... Можна
сказати: винайти скло, компас, порох, але не можна сказати: винайти думку, тому що кожна думка
наша є самостійне, жива дія самого духу нашого.
ЗАГАЛЬНЕ І ПРИВАТНЕ, класифікація риторики за К. Зеленецьким
1. Загальна риторика:
а) логічна основа мови (внутрішня сторона), закони мислення;
б) власне риторична сторона (зовнішня сторона мови);
в) лінгвістичні умови мови в додатку до російської мови (словник мови й дух її граматики).
2. Приватна риторика:
а) систематика (для описів, оповідань, догматизму);
б) теорія поезії (для витонченої прози);
в) етика, наука про благе (для ораторського красномовства).
3. Піїтика
Последние комментарии
1 день 23 часов назад
2 дней 3 часов назад
2 дней 5 часов назад
2 дней 6 часов назад
2 дней 7 часов назад
2 дней 8 часов назад