Зеленецкий Константин (fb2)

- Зеленецкий Константин [Справочник-дайджест] 19 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ Костянтин Петрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Історик літератури, філолог. Псевдонім – Еварест Младєнцев.

З лікарської родини.

Народився в 1814 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер 12 (24) квітня 1858 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Закінчив одеський Рішельєвський ліцей (1832), навчався в Московському університеті (1833-

1834).

Працював викладачем одеського Рішельєвського ліцею (1838-1858).

Член Російського географічного товариства (1850).

Член Сербського літературного товариства.

Член одеського відділення Московського товариства історії старожитностей російських.

Друкувався в газеті «Одеський вісник», журналах «Москвитянин», «Журналі Міністерства

народної освіти», «Бібліографічні нотатки», «Вісник Російського географічного товариства».

Як літератор дебютував книгою «Досвід дослідження деяких теоретичних питань» (1835-1836).

Потім настала черга статей і нарисів «Життя в Одесі» (1839), «Декілька слів про Захід»,

«Класицизм і романтизм у своєму історичному значенні» (усі – 1848), «Про художньо-національне

значення творів О. С. Пушкіна» (1854), «Нотатки про бомбардування Одеси 10 квітня 1854»

(1855), «Нотатки на шляху по Херсонській губернії» (1857).

Наш земляк – автор книг «Дослідження значення, побудови і розвитку слова людського» (1837),

«Мова і зміст філософського мовонавчання» (1841), «Дослідження про риторику» (1846), «Теорія

поезії», «Теорія витончених мистецтв» (обидві – 1848), «Історія російської літератури для учнів»,

«Курс російської словесності для учнів (Загальна риторика; Приватна риторика; Піїтика)» (усі –

1849), «Вступ до загальної філології» (1853), «Про російську мову в Новоросійському краї» (1855).

Перу З. також належить книга белетристики «Чотири повісті» (1837),

Багато з його теоретичних доробків тривалий час служили підручниками для гімназій.

Серед друзів та близьких знайомих З. – Г. Данилевський, С. Шевирьов, М. Погодін, П. Анненков,

П. Плетньов, К. Себінович, І. Борисов (архієпископ Інокентій), П. В’яземський та ін.


***

РОЗКЛАДАННЯ ДУМКИ

, з професійного кредо К. Зеленецького

Логіка приймає на себе всю систему мислення, розуміння, міркування і мудрування у всіх його

вигинах і витонченості; її мета – в можливо очевидному і повному розкладанні процесу думки.

ГОЛОВНЕ – ЗГОДА З ПРИРОДОЮ, з книги К. Зеленецького «Дослідження з риторики»

Тільки останнім часом, коли будівля словесних наук розпадається само собою, коли її замінює

наука про слово, прапор якої, на розвалинах теорії словесності першим у нас поставив професор

Давидов, коли праці свої присвячують цьому предмету такі мужі, які В. Гумбольдт і Бопп,

риторика як частина науки про слово може сподіватися отримати повне право громадянства у

сфері наук точних, позитивних; може скинути свій схоластичний одяг і прийняти вигляд

природніший, відповідний до духу і з напряму нашого часу.

…Сила переконання буде практичним наслідком занять в теорії, а не предметом і метою науки.

Риторика звернеться до світу слова, вибере предметом своїм мову як щонайповнішу форму слова і

за близькою спорідненістю цього останнього з мисленням покаже, як думка у всій повноті свого

розвитку, виражається в мові.

…Хіба не досить зобразити предмет або явище в тому самому вигляді, в якому вони існують

насправді і потрібно ще прикрашати їх? Старовинна школа менш за все піклувалася про

природність, згоду з природою.

… Чи винаходимо ми наші думки?... очевидно, ні... думки народжуються самі собою... Можна

сказати: винайти скло, компас, порох, але не можна сказати: винайти думку, тому що кожна думка

наша є самостійне, жива дія самого духу нашого.


ЗАГАЛЬНЕ І ПРИВАТНЕ, класифікація риторики за К. Зеленецьким

1. Загальна риторика:

а) логічна основа мови (внутрішня сторона), закони мислення;

б) власне риторична сторона (зовнішня сторона мови);

в) лінгвістичні умови мови в додатку до російської мови (словник мови й дух її граматики).

2. Приватна риторика:

а) систематика (для описів, оповідань, догматизму);

б) теорія поезії (для витонченої прози);

в) етика, наука про благе (для ораторського красномовства).

3. Піїтика (естетична теорія поезії).


ПІДНЯВ РИТОРИКУ НА НОВИЙ ЩАБЕЛЬ, з розвідки П. Степури «Красномовство слов’ян»

Костянтин Зеленецький – автор багатьох книг, статей з питань філософії, логіки, естетики,

словесності, історії, географії, зокрема викладання цих наук у навчальних закладах. Написав цікаві

праці, які не втратили цінності й досі.

Розробив оригінальне розуміння творчого акту в словесній дії, переборов абстрактний розподіл

слова й думки в процесі «породження думок», а потім розташування їх у процесі породження.

Учений першим серед




MyBook - читай и слушай по одной подписке