Домогацкий Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

віддавав часу нашому

облаштуванню.

Секретарем його був Олександр Миколайович Златовратський, який до останніх днів ТРС

залишався на своєму посту...

Крім нас, молодих, були значніші майстри: Ганна Семенівна Голубкіна, Володимир Миколайович

Домогацький; він мав винятковий дар любові до матеріалу, котрий власноруч і з величезним

підйомом обробляв від початку до кінця. Порядно ставився він до товаришів взагалі, а до їхньої

творчості – особливо. Чесна, пряма людина.

…В ТРС приймали не тільки зрілих майстрів, але й молодих, початківців. З кожним роком

Товариство росло, розширювалося: у другій виставці брала участь двадцять одна людина, у третій

– тридцять шестеро.

Об’єдналися люди різного походження, біографій, освіченості. Домогацький і Кепінов, наприклад, вийшли з інтелігентних родин, навчалися в Парижі: Кепінов – у Жюльєна, Домогацький – у

Родена й багато хто відверто йому заздрив.

НАПИСАВ ПРО ДОМОГАЦЬОГО МОНОГРАФІЮ, з розвідки «Бакушинський Анатолій

Васильович»

З перших днів революції Бакушинський віддає свій багатий досвід і знання справі естетичного

виховання народних мас, які вперше прилучалися до світової художньої спадщини. Він публікує

цикл статей на тему «Як дивитися картину», звернений до робочої аудиторії; веде планомірну

роботу з поліпшення якісного рівня художніх екскурсій, які бачилися Бакушинському однією з

найефективніших форм пропаганди мистецтва. Анатолій Васильович вважав екскурсію таким же

творчим актом, як і саме мистецтво. Створена ним школа бачила своє головне завдання в тому, щоб «навчити дивитися» твори мистецтва. Його й намагалися вирішувати слухачі організованого в

1918 році семінару, у якому, крім самого керівника, викладали такі видатні діячі мистецтва, як

архітектор І. В. Жолтовський, скульптор В. М. Домогацький, графіки В. Д. Фалілеєв і І. М.

Павлов.

…Значний внесок Бакушинського в теорію й історію мистецтвознавства. Його найзначніша

теоретична праця – книга «Художня творчість і виховання». Читаючи його статті 20-х – початку

30-х років минулого століття сьогодні легше зрозуміти процес становлення радянської

скульптури. Митець першим відгукнувся на нове для російського мистецтва явище – організацію

самостійних скульптурних виставок, котрі влаштовувалися з 1926 року Товариством російських

скульпторів (ТРС). Результатом настільки пильної уваги до пластичних мистецтв стали монографії

про першого голову ТРС В. Домогацького (1936) і скульптора-анімаліста, графіка В. Ватагіна

(1933).

ПРОДАТИ КАРТИНІ НЕ ВДАЛОСЯ, з листа С. Парнок Є. Герцик

26.I.1923, Москва

Дорогий мій, прекрасний друже!

Знаю, що пропустила всі строки. Я не писала тобі катастрофічно довго, але, бачить Бог, не з

недбалості або від забуття. Щодня пам’ятала й знала, що вчиняю непробачно, майже щодня

бралася за аркуша, – і не могла. От уже 2 1/2 місяці як і фізично й духовно – я поза собою.

Фізично – увесь час хворію, навіть пішла зі служби (не служила весь листопад і грудень, а тепер

знову тягну лямку).

Щиросердечний же стан не можу краще визначити, як тютчевським рядком «Чи скінчиться

непритомність душевна». Мені здається, що він ніколи не пройде. Я нічого не бачу, не чую (навіть

музика не доходить до мене) – від дня твого від’їзду не написала жодного рядка віршів. Я мертва

й зла, – огидна. Майже увесь час хворію – бронхіт і безперервна метушня зі шлунком. Мучуся

нескінченно всім нестатком і безвихідністю, які бачу в житті моїх близьких, – і нічого не можу

вдіяти. Ніколи не почувала себе такою безсилою, і від цього – істеричний стан.

Дорога моя, …вільних пайків немає. Наші пайки теж скорочені, очікується ще скорочення й

перегляд списків. Попович зі мною надзвичайно люб’язний, але, на жаль, він нічого не може

зробити.

Була я і в Домогацького в Срібному провулку. Картини не продані, за них, він говорить, давали

так мало, що він не зважився продати. Напиши, на який мінімум ти згодна. Чому картини без рам?

Де рами? Адже з рамами вони значно виграють.

…Я приготувала, упакувала, зашила тобі посилочку до дня Ангела – борошна, пшона й шоколаду

(усього близько 20 фунтів), віднесла на поштамт і не могла відправити тому, що не було 15

мільйонів для оплати. Так вона й лежить у мене. Відправлю, як тільки будуть гроші. Напиши, на

яку адресу послати – у Феодосію (якщо туди, то кому) чи в Судак?

Твоя Соня.

ТАЛАНОВИТІ ДОРОБКИ ВНУКА НІКОМУ НЕ