ВЕЙНБЕРГ Павло Ісайович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Гуморист.
З купецької родини. Брат, Вейнберг Петро, – письменник.
Народився 25 березня (6 квітня) 1846 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний
центр однойменної області України).
Помер 25 липня (6 серпня) 1904 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург
РФ).
Закінчив 2-у одеську гімназію.
Працював на залізниці, був актором Одеського російського та Олександринського театрів. Висту-
пав в ролі декламатора.
Друкувався в журналі «Розваги» та інших гумористичних виданнях.
Як літератор дебютував книгою «Сцени з єврейського побуту» (1870).
Потім настала черга наступних: «Нові сцени й анекдоти з єврейського, вірменського, грецького, німецького та руського побуту» (1880), «Нові оповідання та сцени» (1886), «Повне зібрання опові-
дань та сцен» (1896).
З 1891 р. тяжкою хворобою прикутий до ліжка.
Серед друзів та близьких знайомих В.– М. Милославський, К. Трутовський, О. Потєхін, П. Гнідич, П. Свободін та ін.
***
БАЖАЙ НЕМОЖЛИВОГО
, з життєвого кредо П. Вейнберга
Бажай неможливого, мирися з неминучістю.
РІДНА МОВА, оповідання П. Вейнберга
Багатий єврей запрошує відомого лікаря. Той приїздить.
– Чим можу служити?
– Бачите, я повинен Вам, по-перше, сказати, що маю дочку, справжній діамант. Французькою
розмовляє, танцює, на фортеп’янах грає і вже рік, як виходить заміж.
– І що, вона нездорова?
– Дозвольте усе по черзі. Вона вже давно, слава Творцю, в цікавому становищі. Не завтра повинна
народити... І оскільки ви такий популярний, то я вас і запросив...
– Можна оглянути хвору?
– Зробіть милість. Будь ласка, у спальню.
Лікар іде і через якийсь час повертається.
– Будьте, – говорить, – абсолютно спокійні! Все скінчиться благополучно і, здається, незабаром.
– Незабаром? Пане лікарю, присядьте, будь ласка!
Сіли, поговорили. Зі спальні лунає стогін:
– О mon Dieu!
– Пане лікарю! Чуєте, вже час!
– Не турбуйтеся, ще нічого немає.
Дочка знову стогне:
– О mon Dieu!
– Лікарю, тепер уже час!
– Не турбуйтеся так! Ще не час.
Раптом зі спальні чується:
– Ой, мамо, тату, гевалт! Караул!
– Ось тепер ходімо. Коли на рідній мові заволала, – значить, пора.
НІЖКАМИ, анекдот П. Вейнберга
Тут, у Петербурзі, є одна людини, яка колись була скажено багатою, й тільки шалено гуляла.
Потім з нами, євреями, познайомилася, почала гроші під великі відсотки позичати й усі –
прогулювати.
Якось він проходив, а я й кажу:
– Шкода – зовсім людина зубожіла...
– Що ти? – регочуть євреї. – Наші векселі його на ноги поставили.
– Як? – запитую. – Хіба знову справи пішли на краще?
– А ти хіба не бачиш? З наших векселів знову на ноги встав... пішки ходить... Раніше на каретах
роз’їжджав.
«КАРАВУЛ», Я «З ВЕКСЕЛЯМИ», з розвідки Ш. Ар’є-Лейба «Брати Вейнберги»
Павло Ісаєвич Вейнберг працював на залізниці, грав в Одеському російському театрі, виступав з
концертами і швидко здобув, говорить сучасник, «гучне ім’я як розповідач сцен з єврейського, російського і вірменського побуту».
...»Сцени з єврейського побуту» винайшов Павло Ісаєвич. А його слідами пішли молоді та ранні –
Володимир Хенкін, Леонід Утьосов...
І жанр єврейського анекдоту, хоч би друкарською легалізацією, зобов’язаний багато в чому Павлу
Ісаєвичу. Він записував свої сценки «фонетично», імітуючи містечкову південноросійську говірку:
«вже» (уже), «шделал, шкажал», «брильянт», «каравул», «мене», «з векселями» і т.д. і т.п., витягуючи комічний ефект з акценту, з неправильного слововживання, з невірної побудови
фрази...
Тексти ці (після півтораста років) мають скоріше історичне значення. Правда, колізії вічні. І хтось, мабуть, пригадає легендарний телебойовик і що трапилася там з радисткою Кет в далеких
весняних митях...
ПЕРЕКЛАВ «УРІЕЛЯ ДА’КОСТУ», з дослідження М. Шахновича «Спіноза в дзеркалі
російської культури кінця XIX – початку ХХ ст.»
Широка публіка уявляла Спінозу зовсім іншим: філософ сприймався не лише як жертва
насильства і неуцтва, а як мужня людина, котра насмілилася відстояти свої переконання. Він став
персонажем віршів і художніх біографій, в яких описувався як герой. У суспільній
Последние комментарии
11 часов 8 минут назад
19 часов 59 минут назад
20 часов 2 минут назад
3 дней 2 часов назад
3 дней 6 часов назад
3 дней 8 часов назад