Сухинов Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

об’єднаних слов’ян»

Ставлення селян... до повстанців перевершило всі очікування. Вони з радістю приймали солдатів

на постій, хоча ця повинність була однією з найненависніших. Проте спроби підняти їх на

революційну дію не було, хоча за наполяганням Сухінова їм прочитали і розтлумачили

«Катехізис».

КРАЩИЙ СЕРЕД ДЕКАБРИСТІВ, з книги М. Інсарова «Нариси історії революційного руху в

Росії (1790-1890 роки)»

У батька кращого революціонера серед декабристів слов’янина Івана Сухінова був єдиний

кріпосний, з яким Сухінов-старший на пару орав землю. Оскільки в родина мала декількох синів, то єдиний кріпосний Іванові не дістався, його чекало нелегке життя молодшого бойового офіцера.

...Пестель принципово не вів пропаганду серед солдатів свого полку, маючи переконання, що вони

все одно підуть туди, куди він їм накаже. За деякими, щоправда, сумнівними свідоцтвами, він

навіть поводився з солдатами з спеціальною строгістю – аби налаштувати проти самодержавства –

так що питання про те, чи пішли б солдати Вятського полку за Пестелем так, як солдати

Чернігівського полку пішли за Муравйовим і Сухіновим – питання дуже сумнівне...

І В СИБІРУ Є СОНЦЕ, з розвідки Н. Кожушко «Діячі революційно-визвольного руху 1-ї чверті

XIX ст. на території краю»

Іван Іванович Сухінов мав родинний зв’язок з гайдамацьким ватажком Климом Сухіною, учасником народного повстання 60-х років XVIII ст.

Під час повстання Чернігівського полку, він був одним з його керівників, помічником С.

Муравйова-Апостола. Арештований при спробі перейти кордон.

Після придушення повстання декабристів на Україні, м. Острог було призначено штабною

квартирою переформованого Чернігівського піхотного полку. За розпорядженням з Петербурга

саме в Острозі було призначено виконати вирок військового суду над офіцерами – учасниками

повстання, які служили в Чернігівському полку: – І. І. Сухіновим, В. І. Соловйовим, А. А.

Бистрицьким та О. Є. Мозалевським.

22 липня 1826 р. на військовому плацу на Красній горі в Острозі перед строєм новосформованого

Чернігівського полку відбувся обряд громадської страти. Після читання вироку над головами

засуджених офіцерів було переломлено шпаги, а потім їх було закуто в кайдани та відвезено до

Василькова, де обряд конфірмації знову повторено.

Під час читання вироку в Острозі І. Сухінов, почувши слова «заслати в довічно каторжну роботу», голосно сказав: «І в Сибіру є сонце!». За що його ледве вдруге не віддали під суд.

Після повторення читання вироку в Василькові заковані у кайдани офіцери пішки були

відправлені у Київ і далі до Сибіру.

Термін каторги відбував на Зерентуйському руднику. Тут разом з іншими готував повстання, яке

виказав зрадник.

Це була перша і єдина серед числа засланих декабристів спроба з зброєю у руках піднятися проти

влади та вирватися на волю, а Сухінов став першою жертвою російського царизму серед засланих

до Сибіру повстанців.

ФОРПОСТ КОПАЛЕНЬ, з офіційної довідки «Зерентуйська каторжна в’язниця»

Центральна в’язниця Нерчинської каторги. Розташовувалася в м. Гірський Зерентуй, за 700 км на

південний схід від Чити.

Перші каторжани з’явилися тут в 2-й половині 18 ст. У 1827 р. сюди прибула група декабристів, які незабаром організували т.зв. Зерентуйську змову 1828 р.

У 1889 році додатково збудована кам’яна 3-поверхова в’язниця на 300 осіб. Після придушення

революції 1905-1907 в З. к. в. перебувало понад 800 ув’язнених.

Припинила існування в лютому 1917 р.

СМІЛИВЦІВ ЗРАДИЛИ, з статті «Зерентуйська змова 1828 року» у «Вікіпедії»

Невдала спроба ув’язнених Зерентуйської каторжної в’язниці (Забайкалля) організувати збройне

повстання з метою звільнення.

Змову очолив декабрист І. І. Сухінов. Її учасники (близько 20 осіб) мали намір обеззброїти

місцевий гарнізон, підняти повстання на сусідніх копальнях і заводах Нерчинської каторги, йти до

Чити і звільнити декабристів, які перебували там.

Повстання призначили на 25 травня (6 червня) 1828 р., проте в результаті зради змова була

розкрита. Головні її учасники розстріляні, інші покарані батогами.

Засуджений до смертної кари І. Сухінов напередодні виконання вироку повісився.

МІЖ ДОБРОМ І ЗЛОМ, з статті С. Крючкова «Черв’яки про честь, або Зліше зла честь

татарська»

Засуджений поручик Іван Сухінов, який спробував підняти повстання каторжних на

Зерентуйських копальнях і який