Сикорский Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

СІКОРСЬКИЙ Іван Олексійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Психолог, теоретик націоналізму, публіцист. Один з фундаторів дитячої психології і

психопатології на теренах Російської імперії.

З родини священика. Син, Сікорський І., – авіаконструктор, один з фундаторів світового

авіабудування.

Народився 26 травня (7 червня) 1842 р. в с. Антоновому Сквирського повіту Київської губернії

Російської імперії (нині – Сквирський район Київської області України).

Помер 1 (14) лютого 1919 р. в м. Києві Української Народної Республіки (нині – столиця України).

Похований на Байковому цвинтарі.

Навчався в духовному училищі, закінчив Київську духовну семінарію (1863), медичний факультет

Київського університету (1863-1869). Готувався до захисту вченого звання (1869-1872).

Працював в низці петербурзьких лікарень для психічно хворих, приват-доцентом Медико-

хірургічної академії (до 1885), викладачем Київського університету (1885-1918).

Голови Київського Фребелівського товариства, член Київського психіатричного товариства,

Південно-західного товариства тверезості, Опікунського комітету у справах засуджених.

Засновник і редактор журналу «Питання нервово-психічної медицини і психології» (1896-1918).

Дебютував науковою працею «Про лімфатичні судини легенів» (1872).

Потім настала черга доробків: «Риси з психології слов’ян» (1895), «Епідемічні вільні смерті і

самогубства на Терновських хуторах (поблизу Тирасполя). Психологічне дослідження» (1897),

«Алкоголізм і питна справа» (1897), «Про успіхи медицини в справі охорони вищих сторін

здоров’я» (1898), «Про вплив спиртних напоїв на здоров’я і моральність населення Росії», «Про

заїкуватість» (обидві – 1899), п’ятитомний «Збірник науково-літературних статей з питань

суспільної психології, виховання і нервово-психічної гігієни» (1899), «Загальна психологія з

фізіономістикою в ілюстрованому викладі», «Психологічні засади виховання» (обидві – 1905),

«Психологічні основи виховання і навчання» (1909), «Душа дитини» (1911), «Велика криза, яка

насувається через вживання вина» (1912).

Етапними стали й наукові розвідки «Про явища розумового стомлення дітей шкільного віку»,

«Психіатрія», «Основи виховання і навчання», «Початки психології», «Виховання у віці першого

дитинства».

Наш земляк першим у світі застосував експериментальний метод вивчення дитячої психології,

організував лікарсько-педагогічний інститут для розумово відсталих дітей, а згодом – і Інститут

дитячої психопатології (1912).

Власну величезну бібліотеку С. заповів Київському університету.

Вчений у якості незалежного експерта брав участь у т. зв. «справі Бейліса», пов’язаній з вбивством

учня духовного училища А. Ющинського 1913) і його висновок став головним підтвердженням

ритуальності злочину, здійсненого євреями.

Серед друзів та близьких знайомих С. – М. Лапинський, В. Селецький, М. Хржонщевський та ін.

***

БАДЬОРІСТЬ РОЗУМУ

, з наукового кредо І. Сікорського

Розумово стомлена людина не може бути ні вдумливою, ні оригінальною, ні чутливою.

ВТОМЛЕНІ ВЧИТЕЛЬ І УЧЕНЬ – НОНСЕНС, з заповідей І. Сікорського

Для успіхів навчання необхідно, щоб і учень, і вчитель однаково були бадьорими. Втома одного з

них знижує успіх справи, але втома обох знижує успіх учня у кратних пропорціях.

У сучасних наших школах, особливо гімназіях, спостерігається втома і того, хто навчає, і того, хто

вчиться. Цим подвійним злом пояснюється значна частина неуспіхів середньої школи.

…Стомлений вчитель стає шаблонним, не здатним стежити за думкою учня і є для нього майже

таким же нежиттєвим і мертвим знаряддям, як книга .

…Учитель, обтяжений уроками, поставлений у необхідність проводити весь день у погоні за

заробітками, втрачає більшу частину своєї педагогічної цінності і є для учня небажаним і навіть

небезпечним зразком розумової праці, небезпечним прикладом кволої волі.

ТРЕБА ВИВЧАТИ СИСТЕМНО, з статті О. Таровської «Творча спадщина Івана Сікорського: проблеми і перспективи в сучасному українознавчому контексті»

…Фребелівський педагогічний інститут був заснований 1907 року Київським товариством

трудової допомоги для інтелігентних жінок. А це товариство головними своїми завданнями

ставило:

1) організацію безплатних притулків для нужденних жінок;

2)