загрузка...
Перескочить к меню

Осипенко Леонид (fb2)

файл не оценён - Осипенко Леонид [Справочник-дайджест] 20K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ОСИПЕНКО Леонід Гаврилович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.

Діяч морського флоту. Командир першого атомного підводного човна на теренах СРСР (1948).

З робітничої родини.

Народився 11 травня 1920 р. в м. Криндичівці Луганської області СРСР (нині – в межах м. Крас-

ний Луч Луганської області України).

Помер 14 березня 1997 р. в м. Обнінську Калузької області (РФ). Похований на місцевому

Кончаловському цвинтарі.

Закінчив Ленінградське військово-морське училище ім. М. В. Фрунзе (1938-1942).

Служив командиром артилерійської і мінно-торпедної бойової частини підводних човнів «Щ-203»

і «Щ-202» (1942-1947), командиром підводних човнів типу «М», «С» і «Б-12» (1948-1955),

командиром першого атомного підводного човна пізніше названого «Ленінський комсомол»

(1955-1959), керівником Обнінського центру підготовки бойових сил ВМФ (1960-1980).

Лауреат Ленінської премії.

Герой Радянського Союзу (1959).

Кавалер орденів Бойового Червоного прапора, Вітчизняної війни, медалей «За оборону Кавказу»,

«За оборону Севастополя».

Спогади О. не були опубліковані. Частина з них – «Первісток атомного флоту» – увійшла до

інтернет-проекту militera.lib.ru

Наш земляк – почесний громадянин м. Обнінськ Калузької області (1986), його іменем названа

одна з вулиць міста, Центр підготовки бойових сил ВМФ, а на перехресті вулиць ім. Курчатова і

Перемоги встановлено бюст (2005).

Ім’я О. носять вулиця в м. Мурманськ і загальноосвітня школа №228 м. Заозерськ (РФ).

Нарисом про нашого земляка відкривається книга «Герої-підводники Західної Ліци» (2006).

Серед друзів та близьких знайомих О. – О. Олександров, Р. Шмаков, Л. Жильцов, О. Орел, Б.

Акулов, Є. Золотарьов, Р. Тимофєєв, П. Болтунов, В. Фокін, В. Прокоф’єв, А. Сорокін, В.

Перегудов та ін.


***

КОЖЕН ЧОВЕН – ОСОБЛИВИЙ, з професійного кредо Л. Осипенка

Чи далеко піде корабель, чи близько – це значення не має. Щойно човен віддав швартові, він стає

особливим кораблем, і люди, що знаходяться в ньому, повинні бути готові до боротьби за

живучість у будь-який час і де б човен не перебував – біля пірсу чи далеко в глибинах океану.


НЕНАДІЙНИЙ, ПРОТЕ ЖИВУЧИЙ, з оцінки Л. Осипенком першого радянського підводного

човна

Установка ненадійна, проте живуча!


НАРОДЖЕННЯ НОВОЇ ЕПОХИ, зі спогадів Л. Осипенка

Атомохід – човен солідний. Але тоді в його відсіках було тісно. Прибув головнокомандуючий

Військово-Морським Флотом в супроводі адміралів і нижчих офіцерів. Голова урядової комісії і

члени її. Вчені, конструктори, корабельники.

Відходили від пірсу під буксирами. І лише у відкритому морі, вітально прогудівши, буксири

пішли убік.

– Дозвольте дати хід? – звернувся я до головнокомандуючого ВМФ.

– Добро! – коротко відповів він.

Переведені рукоятки машинного телеграфу, і атомохід плавно і швидко зарухався водною гладдю.

Відчуття приголомшливе!

Ми, підводники дизельного флоту, звикли при плаванні в надводному положенні до гуркоту

дизеля і дрібного тремтіння палуби під ногами. А тут тиша і... швидкість. Та ще яка!

У підводному положенні вона стала ще більшою. Росла і росла глибина занурення. Всі, хто

перебував в центральному посту, дивилися на стрілки покажчиків глибиноміра і мовчали,

розуміючи, що вони своїми очима бачать народження нової епохи...


ПІДВОДНИЙ ГАГАРІН, з оцінки діяльності Л. Осипенка О. Олександровим

Як Гагарін – ніби спеціально народився для першого космічного човна, так і Осипенко – для

човна, який відкрив нову епоху підводного плавання.


МОВ ЗА КАМ’ЯНОЮ СТІНОЮ, зі спогадів Л. Жильцова

За ним ми були, мов за кам’яною стіною. І у великому, і в малому він завжди відчував себе

командиром, що в його розуміння означало: людина, яка відповідає за все.


СОВІСТЬ І ГОРДІСТЬ КРАЇНИ, зі спогадів В. Васенкова

Його ми, підводники, по праву вважаємо родоначальником системи підготовки екіпажів атомних

підводних човнів. Це він очолював перший учбовий центр з підготовці екіпажів в Обнінську. За

цю свою діяльність був удостоєний звання лауреата Державної премії.

Такі люди, як Леонід Гаврилович, – совість і гордість Росії...


НАЧАЛЬСТВО НЕ ЦЕРЕМОНИЛОСЯ, зі спогадів Г. Костєва і М. Костєва «Гордість і біль

Росії»

З Л. Г. Осипенком у нас було немало дружніх зустрічей. На одній з них, незадовго до його смерті, в березні 1997 р., він згадував з відтінком гіркоти про те, що високе начальство звістку про його

призначення на перший атомний підводний корабель зустріло як найзвичайнішу подію.

Командувач Камчатською флотилією Г. І. Щедрін і сам, мабуть, не уявляв, на що йде його

підлеглий, а перший заступник Головкому адмірал С. Г. Горшков спочатку зробив зауваження за

погано випрасуваний кітель, що було простимо для людини, котра з’явилася, як мовиться, з

корабля на бал, а потім сухо, в повчальному тоні давав вказівки, як і що необхідно робити


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...