Лангемак Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Лангемак Георгий [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЛАНГЕМАК Георгій Еріхович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Конструктор. Один з керівників розробки ракетних снарядів на твердому паливі, які послужили

основою для створення снарядів знаменитих мінометів «Катюша».

З дворянської родини.

Народився 26 червня (8 липня) 1898 р. в м. Старобільську Харківської губернії Російської імперії

(нині – районний центр Луганської області України).

Розстріляний 11 січня 1938 р. в московських катівнях НКВС. Похований в могилі № 220 цвинтаря

«незатребуваних прахів» поблизу Донського крематорію.

Закінчив Єлизаветградську гімназію (1908-1916), навчався на філологічному факультеті

Петроградського університету (1916), закінчив школу прапорщиків (1916-1917), Ленінградську

військово-технічну академію (1923-1928).

Служив в армії (1917-1918; 1919-1923), працював інженером ленінградської Державної

газодинамічної лабораторії (1928-1934), заступником начальника ленінградського відділу

Реактивного науково-дослідного інституту (1934-1937).

Посмертно – Герой Соціалістичної Праці (1991).

На рахунку Л. понад 40 патентів і заявок на винаходи, серед яких: «Манометрична втулка до

дослідної бомби» , «Турбореактивний артилерійський снаряд» (обидва – 1930), «Пристрій для

установки снарядів з осьовим соплом і бічними тангенціальними каналами при визначенні

швидкості їхнього обертання» (1931), «Ракетна установка на літаку» (1932), «Проектування

реактивних снарядів и тягових ракет», «Реактивний снаряд із хвостовим оперенням» (обидві –

1933).

Перу нашого земляка належить книги «Оперені снаряди, тягові ракети» (1934), «Ракети, їхній

устрій і застосовування» (1935). Остання написана у співавторстві з В. Глушко.

Наш земляк реабілітований (1955).

З владою у нашого земляка відносини складалися не завжди. Так, його виключили з партії за

вінчання в церкві з громадянкою Є. Каменевою (1922).

Ця «деталь» відіграла свою трагічну роль, коли на Л. надійшов донос до НКВС (1937). Уже через

два місяці Комісія Верховного суду СРСР «німецькому шпигунові», звинувативши його в

«шкідництві в області недопущення нових зразків озброєння», винесли вирок: «Смертна кара з с

конфіскацією усього майна». Вирок виконали в той же день, причому у списку «розстрільників»

вчений був двадцять восьмим.

Щоправда, в якийсь момент Л., не витримавши тортур, подався і написав листа наркому НКВС М.

Єжову, в якому «зізнався у шкідництві» і назвав імена буцімто своїх посібників – С. Корольова, І.

Клейменова, В. Глушко.

Були зарештовані брат нашого земляка Віктор; дружина Олена; її батько Володимир Камнєв; дітей відправили до Брацлавського дитячого будинку Вінницької області.

Посмертно реабілітований (1955).

Нині ім’ям Л. названо кратер на зворотному боці Місяця (1967).

Серед друзів та близьких знайомих Л. – К. Ціолковський, С. Корольов, В. Глушко, М. Тихомиров, І. Клейменов, С. Сєріков, Б. Петропавловський, Б. Раушенбах, В.Артем’єв, В. Лужин, Ю.

Побєдоносцев, В. Дудаков, Я. Рудін та ін.


***

НЕ ЗУПИНЯТИСЯ

, з життєвого кредо Г. Лангемака

Усього в житті потрібно досягати своєю працею і ніколи не зупинятися ні перед ніякими

труднощами.

КРИНИЦЯ ЦІННИХ ДАНИХ, з листа Г. Лангемака К. Ціолковському в травні 1931 р.

Ці доробки (Ціолковського – авт.), зважаючи на їх стислість, а може бути, і завдяки тому, що не

містять нічого зайвого, є невичерпною криницею цінних відомостей не тільки з боку теорії і

загального наукового обґрунтування реактивного польоту, а й в галузі конструктивної розробки

всіх основних деталей.


ЛЕДЬ ЗАРОЗУМІЛА ІРОНІЯ, зі спогадів С. Корольова

Пам’ятаю особливу, дуже ввічливу і злегка зарозумілу іронію, успадковану ним від морських

офіцерів старої школи, які вважали всіх інших військових (а штатських тим паче) хоч на півдюйма

нижчими за себе.

ПО СУТІ, ВІН Є ВИНАХІДНИКОМ «КАТЮШ», зі спогадів В. Глушка

Що особливо звертало на себе увагу при знайомстві з Георгієм Еріховичем, це, насамперед, зібраність у роботі, акуратність у вигляді, чіткість мислення. Він був блискучим оратором, володів

літературною мовою, і його виступу приємно було слухати.

А ще краще він писав.

…132-міліметрові снаряди розроблялися Г. Лангемаком. Він є, по суті, їх автором. Саме Г.

Лангемак провів і блискучі випробування снарядів.

Ми знаємо їх по Вітчизняній війні під назвою «Катюша».


ТОНКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАТОР, з нарису В. Сандула «Творець переможної зброї»

14 липня 1941 року о 15 годині 15 хвилин на першу окрема експериментальна батарея реактивних

мінометів під командуванням капітана Івана Флерова здійснила нищівний удар по залізничному

вузлу м. Орша (Білорусь). «Результати відмінні. Суцільне море вогню», – записав офіцер у

бойовому журналі.

Вогненний смерч охопив склади з боєприпасами, пальним і бойовою технікою супротивника. Так

почався переможний наступ в Другій світовій війні нової вітчизняної зброї – прославлених

«Катюш».

Серед творців цієї ракетної зброї є й наш земляк Георгій Еріхович Лангемак. Сильний теоретик і

тонкий експериментатор, він уперше висунув і підтвердив на практиці основні принципи схожості

ракетних зарядів.

УМІВ ВІДШУКАТИ ЗОЛОТУ СЕРЕДИНУ, з книги Я. Голованова «Корольов»

– У кожного своя ріка, – зітхнув Корольов.

Потім помовчав і додав:

– А на Івана Терентійовича я образи не тримаю. Молодий я був тоді, і Клейменов робив ставку н

Лангемака...

Може бути, Корольов розумів, що саме конфлікти з Іваном Терентійовичем урятували йому

життя? Будь Клейменов покладливішим, спрацювалися б, і Корольов залишився б заступником

начальника інституту. А в 37-м в РНДІ страчували не людей, а посади. Ось і випливає, що їхні

сварки з Клейменовим призвели до того, що Корольов ніби звільнив стілець для Лангемака. А

стілець виявився електричним...

…Мені здається, що Корольов не спрацювався з Клейменовим ще й тому, що в чомусь вони були

схожими, і саме несхожість характерів допомагала Сергієві Павловичеві ладити з Лангемаком.

Королев міг накричати, Лангемак ніколи не підвищував голосу. Корольов міг скривдити, Лангемак

тільки висміяти. Стихією Корольова були виробництво, метал, конкретна конструкція. Лангемак

надавав перевагу книгам. Корольов любив креслити. Лангемак – рахувати. Корольов з

незвичайним жаром домагався, щоб його зрозуміли й після цього підтримали. Лангемак холодно

говорив: «Якщо ви не зрозуміли, робіть, що вам наказано». Корольов був геніальним технарем.

Лангемак був талановитим взагалі. Можливо, якби справа їх зблизила, вони могли б подружитися.

Але вони займалися різними справами й подружитися не встигли.

Якщо молодого Корольова, котрий не приховував своєї байдужості до порохових ракет,

Клейменов – випускник Військово-повітряної інженерної академії – визнавати авіаційним

фахівцем не хотів, то за своїм ровесником Лангемаком – кадровим офіцером – першість у

порохових справах він визнав охоче. Сфери впливу в такий спосіб не перетиналися. Спокійна

стриманість Георгія Еріховича дозволила йому швидко знайти загальну мову й зі старими

гірдовцями, й з новими військовими інженерами з Військово-повітряної інженерної академії.

– У ньому вражала його внутрішня культура, знання, ерудиція як у техніці, так і в гуманітарних

науках, – згадував Тихонравов. – З ним було надзвичайно приємно розмовляти...

…Очевидно, і Корольов підпав під чарівність особистості Лангемака. Він високо цінував знання, професіоналізм, внутрішню дисципліну – тут у Лангемака було чому повчитися. Єдине, чого ніяк

не міг Корольов – просто за силою свого темпераменту – прийняти в Лангемакові, так це його

особливу, дуже ввічливу іронію, мабуть, успадковану ним від морських офіцерів старої школи, які

вважали всіх інших військових (а цивільних – тим паче!) хоч на півдюйма нижче за себе.

…Саме така людина й потрібна була для спокою РНДІ. Лангемак зумів затвердити на техраді, де

він регулярно головував, такий план роботи інституту, який загалом всіх улаштовував, а якщо

когось (Корольова, наприклад) у якихось деталях і не влаштовував, зумів довести необхідність

тимчасових жертв. Коли всі сиділи по своїх кімнатах, думали, рахували й креслили, суперечки

могли виникати чисто творчі, доброчинні. Веремія закручувалася, коли починали ділити

завантаження дослідного виробництва, але й тут Лангемак зі своєю м’якою іронією, ніколи не

виражаючи навіть тіні неповаги до чужої тематики, умів відшукати начебто б золоту середину, котра всіх без винятку влаштовує.


НАГОРОДИЛИ, РОЗСТРІЛЯЛИ, НАГОРОДИЛИ ПОСМЕРТНО, з розвідки Е. Вілля «Георгій

Лангемак – батько «Катюші»

У 1937 році Георгій Еріхович Лангемак і директор РНДІ І. Клейменов нагороджені за розробку

нових видів озброєння. У цьому ж році Лангемака преміювали за випробування реактивних

снарядів.

… Уночі до будинку, в якому мешкав Георгій Еріхович, під’їхав «чорний ворон». Господаря

заарештували.

Звинувачувальний висновок, датований 31 грудня 1937 року, зроблено завдяки єдиному допиту. Є

свідчення, що протокол складався не без участі А. Костикова, котрий зайняв місце Лангемака

після його арешту. У цей же час було кинуто до в’язниці В. Глушко, В. Корольова, І. Клейменова.

Допитували Лангемака в НКВС неодноразово, проте протоколів немає. Тільки 14 листопада до

справи прилучається заява Лангемака на ім’я М. Єжова. У ній є такі слова: «До сьогоднішнього

дня я завзято пручався в дачі показань, …але зараз я вирішив відмовитися від нікчемного

заперечення й дати слідству правдиві показання про свою контрреволюційну злочинну

діяльність…». Як вибивали такі «правдиві показання» ми тепер, на жаль, знаємо. З фотографії

Лангемака, зробленої в НКВС у листопаді 1937-го, на нас дивиться обросла, замучена людина.

11 січня 1938 року відбулося засідання Виїзної сесії Колегії Верховного суду СРСР під

головуванням відомого військового «юриста» В. Ульріха. Була розглянута справа по

обвинуваченню «Лангемака Г. Е. …у злочинах, передбачених статтями 58-7, 58-8 і 58-11 КК

РСФСР».

Репресії в інституті тривали. Засудили і розстріляли директора І. Клейменова. Інженери В. Глушко

й В. Корольов були засуджені на тривалі терміни.

Трагічна й доля близьких Георгія Еріховича. Його дружину заарештували як члена «родини ворога

народу». Донька потрапила в дитячий будинок.

На чолі інституту став А. Костиков. Згодом йому присвоїли звання генерал-майора, нагородили

орденом Леніна, дали Сталінську премію 1 ступеня, обрали членом-кореспондентом Академії наук

СРСР. Проте в 1944 році заарештували «за окозамилювання й обдурювання держави при

створенні літака-перехоплювача» і зняли з усіх постів.

21 червня 1991 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння звання Героїв

Соціалістичної Праці творцям вітчизняної реактивної зброї. Посмертно нагородили шістьох

конструкторів, серед яких і Лангемак.

Донька Георгія Еріховича, Майя Беляніна, живе в Казахстані, займається реабілітацією імені свого

батька.


І СТАЛОСЯ НЕПОПРАВНЕ, зі спогадів М. Лангемак

На листопадову демонстрацію 1937 року ми вже не потрапили – вночі 4 листопада тата

заарештували. Я дізналася про це лише вранці.

Ми не відразу усвідомили весь трагізм того, що сталося, були упевнені, як і багато хто, що

це –непорозуміння, яке швидко проясниться. Мій батько – злочинець? Це не складалося в

голові, і лише коли мама, котра схудла і відразу постаріла (їй було всього 36 років)... в

чергове повернулася додому з передачею, яку не прийняли, ми почали розуміти:

трапилося щось непоправне.