ЛАЗУРСЬКИЙ Олександр Федорович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Психолог. Фундатор наукової характерології. В психології існують поняття «соціальний
характер»; науковий термін «метод природного експерименту Лазурського».
З родини священика.
Народився 31 березня (12 квітня) 1874 р. в м. Переяславі Пирятинського повіту
Полтавської губернії Російської імперії (нині – м. Переяслав-Хмельницький, районний
центр Київської області України).
Помер 27 лютого (12 березня) 1917 р. в м. Петрограді Російської імперії (нині – м. Санкт-
Петербург РФ). Похований на Смоленському цвинтарі.
Закінчив Лубенську чоловічу гімназію (1892), Петербурзьку військово-медичну академію
(1892-1897), стажувався в Європі (1901-1902).
Працював завідувачем спеціальної психологічної лабораторії Петербурзької клініки
душевних і нервових хвороб (1897-1901), викладачем Петербурзької військово-медичної
академії (1903-1917).
Дійсний член Петербурзького товариства психіатрів і невропатологів (1899).
Учений секретар Російського товариства нормальної і патологічної психології.
Спеціалізувався з проблем анатомії мозку, психології індивідуальності.
Друкувався в журналах «Неврологічний вісник», «Питання філософії і психології»,
«Огляд психіатрії».
Як вчений дебютував в журналі «Неврологічний вісник» статтею про анатомію мозку
(1895).
Потім настала черга наступних доробків: «Про вплив м’язових рухів (пересування) на
швидкість психічних процесів» (1896), «Сучасний стан індивідуальної психології» (1897),
«Нарис науки про характери» (1906), «Програма дослідження особистості», «Шкільні
характеристики» (обидва – 1908), «Нарис науки про характери» (1909), «Психологія
загальна і експериментальна» (1912), «До вчення про психологічну активність» (1916),
«Класифікація особистостей» (1924).
Серед друзів та близьких знайомих Л. – В. Бехтєрєв, І. Андрієвський, М. Вагнер, В.
Вернадський, Т. Россолімо, І. Павлов, С.Франк, В. Вундт, М. Ланге, Г. Журавіков, О.
Введенський, Е. Крепелін, М. Басов, В. М’ясищев, Л. Філософова, О. Неклюдов, О.
Нечаєв, К. Штумпф та ін.
***
ОКРЕМЕ І ЦІЛЕ,
з наукового кредо О. Лазурського
Окремі основні здібності є... нічим іншим, як лише сторонами чи частинами однієї
загальної нервово-психічної організації даної людини.
СПРАВА ЗОВСІМ НЕ ЛЕГКА, з книги О. Лазурського «Нарис науки про характери»
Найближчою метою систематичного вивчення індивідуальних характерів є... складання
природної і загальноприйнятої класифікації, яка, з одного боку, давала б можливість
зарахувати будь-яку особу, що вивчається, до відомої певної групи, а з іншого боку – була
б достатнім початковим пунктом для подальшого вивчення людських різновидів.
...Ми бачимо, що складання природної класифікації характерів, яка, з одного боку,
охоплювала б всю складність людського характеру, яким він спостерігається в житті, а з
іншого – давала б можливість розподіляти за групами ці складні характери, уявляється
справою зовсім не легкою.
ПСИХОСОЦІАЛЬНІСТЬ, з книги О. Лазурського «Класифікація особистостей»
Ідеальною класифікацією повинна вважатися така, яка в кожному з своїх типів давала б не
тільки суб’єктивні особливості даної людини, але також і її світогляд та соціальну
фізіологію, оскільки, звичайно, вони пов’язані з характером: іншими словами,
класифікація особистості повинна бути не лише психологічною, але й психосоціальною в
широкому сенсі цього слова.
МІЙ КУРС – ЄДИНИЙ НА ЗЕМНІЙ КУЛІ, з листів О. Лазурського братові
Я відчуваю, що не можу з любов’ю займатися цими дослідженнями, що мені потрібне
щось більше... література, музика, науки моральні... Предмет, що я одержав (медицина) на
іншому боці. Мені потрібна діяльність державна, серед людей, а не серед жаб.
...Мрії були широкі і неймовірні: в останніх класах гімназії я з однаковою цікавістю читав
біографії великих учених і соціальні романи Шпільгартена, житія святих і історію
французької революції. Мені здавалося, що я придатний до всього.
...Сміливо можу сказати, що це перший і єдиний на сьогодні на земній кулі систематичний
курс характерології, заснованою на сучасних даних.
ВИПЕРЕДИВ УСІХ, з статті Д. Райгородського «Фрагменти історії характерології»
За 46 років до М. Д. Левітова ця думка вже була висловлена О. Ф. Лазурським і визначила
напрям вітчизняної характерології.
Не можна не вражатися психологічній інтуїції О. Ф. Лазурського. Насправді, в історії
психології він першим сформулював поняття «соціального характеру» – ще за 18 років до
Е. Фрамма.
ІДЕАЛ БЕЗКОРИСЛИВОСТІ, з розвідки Б. Братуся «До проблеми людини в
психології»
Те, що етична орієнтація не є лише зовнішній тиск, а вона є суть, дороговказна нитка
нормального розвитку, є критерієм і віддзеркаленням особового здоров’я, можна
визначити не лише в теоретичних міркуваннях, але й на конкретно-психологічних,
клінічних даних. Ще у О. Ф. Лазурського знаходимо ми побудований на ретельних
спостереженнях висновок, що здоров’я особистості найбільшою мірою забезпечує ідеал
безкорисливого ставлення до іншого. «Альтруїзм, – писав він, – в тому чи іншому вигляді
уявляється формою і засобом, і показником якнайкращої гармонії між особистістю і
середовищем. Тут збочених немає».
Сучасні автори, використовуючи іншу термінологію, приходили до схожих висновків.
Наші дані також показують, що відхилення, неврологічний розвиток особистості тісно
пов’язані з егоцентричною орієнтацією людини, тоді як найсприятливіші умови для
розвитку особистості забезпечує протилежна егоцентричній просоціальна орієнтація.
ГЕНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ – НЕ ВИРОК, з дослідження В. Петухова «Типологія
індивідуальності»
Побудова типології характерів, котрі не зводяться до переважання певних психічних
функцій, є виділення загальних способів поведінки людей, їх ставлення до світу,
самовизначення. Але оскільки становлення характеру тісно пов’язане з розвитком
особистості, виникає можливість розглядати різні способи існування людини в світі, як
рівні його особистісному розвитку.
Наведемо лише один класичний приклад використання цієї можливості – генетичну
«класифікацію особистостей», запропоновану ще в 1920 р. О. Ф. Лазурським. Наповнена
багатющим емпіричним матеріалом, ця класифікація містить чіткі принципи розділення
індивідуальних типів і груп людей, а також критерії, оцінки рівнів їх особового розвитку.
Таких критеріїв існує чотири. У них поєднуються ознаки розвитку пізнавальної і
мотиваційної сфер людини, їх багатоплановість і визначеність.
Першим критерієм є загальна кількість і ступінь різноманітності психічних проявів, тобто
перехід від «смутності» основних питань до їх широти і диференційованості.
Другий критерій – інтенсивність цих проявів, ступінь розвитку відповідних здібностей.
Третій – ступінь їх усвідомленості, тенденції до свідомого визначення свого ставлення до
навколишнього світу і орієнтації в ньому.
Четвертий, підсумковий критерій складає координацію всіх (або більшості) окремих
психічних якостей, які створюють індивідуальність людини, їх концентрація у напрямі
визначеного, але широкого і всебічного виду діяльності.
Зрозуміло, що класифікація О. Ф. Лазурського будується не лише дедуктивно, але й
емпірично. Проте, головному своєму принципові – аналізу індивідуальності людини через
розвиток її особистості – автор слідує строго і до кінця, заперечуючи буквальні розуміння
власних результатів. Насправді, якби виділені рівні особистості лише описували
реальність «як вона є», то чому не прийняти їх назви – нижчий, середній і вищий – як
морально-етичні оцінки цієї реальності?
Подібну, «спокусливу», за словами Лазурського, точку зору він рішуче відкидає: місце в
тому чи іншому «рівневому» осередку не може бути закріплене за людиною раз і
назавжди. Тому етичним критерієм є не сама приналежність до рівня, а постійна тенденція
до його підвищення, тобто зусилля людини до продуктивного розвитку власної
індивідуальності, її прагнення до самовдосконалення.
ОСОБЛИВІ РИСИ, з реферату Г. Печонкіної «Психологічні особливості окремих
категорій злочинців»
Злочинна поведінка зумовлена взаємодією особистості із соціальним середовищем.
Політичні, соціально-економічні, духовні сторони суспільства справляють зовнішній
вплив на формування механізму злочину, а психічні особливості формують механізм
злочину зсередини. Важливо підкреслити, що будь-які соціальні, зовнішні умови
проявляються в злочині, переломлюючись через особистість, тобто через її внутрішній
світ. Тому особистість злочинця не просто відображає зовнішні умови життєдіяльності,
але є активною стороною взаємодії з тим чи іншим середовищем.
У психіці людини не існує якихось особливих «злочинних рис». Ще видатний психолог
ХІХ-ХХ ст. О. Лазурський у своїх працях підкреслював, що викривлений розвиток
людської особистості пов’язаний не з відсутністю або недостатністю тих чи інших
психічних якостей (розуму, волі, емоцій), а більшою мірою з невідповідністю між
особливостями психіки і тими зовнішніми умовами, в яких відбувається розвиток людини.
Виходячи з цього, вчений запропонував класифікацію особистостей злочинців, яка
включає 4 типи:
I. Пасивний
а) апатичний;
б) безвольно боязкий.
II. Обачно-егоїстичний.
III. Афектно-збочений кримінальний.
IV. Активно-збочений кримінальний
а ) безладний насильник
б) зосереджено жорстокий.
ВИЗНАЧИВ ПРЕДМЕТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, з монографії З.
Криничного «Психологічні переконання Олександра Федоровича Лазурського»
1. О . Ф. Лазурський створив «Програму дослідження особистості», котра стала першим
планом психологічних досліджень в Росії. За своїм обсягом вона була об’ємнішою і
методологічно більш здійсненою, ніж аналогічні схеми за кордоном.
2. Природний експеримент О .Ф. Лазурського був задуманий для застосування в умовах
педагогічної практики і мав вищий рівень аналізу в порівнянні з лабораторним
експериментом.
3. О. Ф. Лазурський сформулював вимогу виділення із загальної психології індивідуальної
психології, визначивши її предмет, завдання. Аналіз особистості проводився вченим на
базі застосування категорій «здатності» і «відношення» з метою створення класифікації
типів особистості, відповідно реаліям.
4. «Класифікація особистостей» О. Ф. Лазурського була найкращою з тих, які існували на
початку століття у вітчизняній науці і використовується донині.
МЕТОД ПРИРОДНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ, з довідника «100 великих психологів»
У своїй науковій діяльності Лазурський займався не лише прикладними
характерологічними дослідженнями, а й розробляв загальнопсихологічні проблеми. Так,
велику частину свого життя він присвятив проблемі методу в психології. Спочатку вчений
визнавав наявність трьох можливих методів: експерименту, спостереження і
самоспостереження. Для вирішення загальних психологічних завдань він визнавав
корисність методу самоспостереження, а в характерології пропонував використовувати
спостереження і експеримент, які є об’єктивнішими.
Аналізуючи можливості, достоїнства і недоліки кожного методу, прийшов до створення
нового методу – «природного експерименту», який поєднував достоїнства систематичного
спостереження і лабораторного експерименту. Особливе значення для цього методу має
вивчення умов і така їх організація, щоб в цих умовах виявлялися саме ті схильності
людей, які цікаві спостерігачеві.
...Вважав психіку закономірним етапом еволюції. На його думку, психологічне і
фізіологічне – це дві сторони єдиного біологічного процесу. Місцем, де розгортається цей
процес, Лазурський вважав кору головного мозку.
Дуже важливими поняттями в характерології Лазурського є поняття «ендопсихіки» і
«екзопсихіки». Під ендопсихікою він розумів внутрішні механізми особистості, котрі
об’єднують характер, розумову обдарованість і темперамент. Екзопсихіка – це ставлення
особистості до зовнішніх об’єктів і середовища в цілому.
Последние комментарии
15 часов 12 минут назад
1 день 7 часов назад
1 день 16 часов назад
1 день 16 часов назад
3 дней 22 часов назад
4 дней 2 часов назад