Краснокутский Семен [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

два головні

питання: чим замінити самодержавство (республікою чи конституційною монархією) і як

звільняти селян – із землею чи без землі.

Таким чином, «Маніфест» залишав головні питання відкритими, що говорить про його

компромісний характер. Помірні і радикали до моменту повстання не встигли узгодити

свої позиції і відклали суперечки до Великого собору, поклавшись на його волю.

ПОВНА ІЗОЛЯЦІЯ, з кореспонденції C. Москвітіна «Декабристи у Вітимі»

Першим до Вітиму в кінці грудня 1826 року прибув Семен Григорович Краснокутський,

найтарший за віком з декабристів, що відбували якутське заслання. ...У вироку про нього

сказано, що «він належав до таємного товариства із знанням мети в обмеженні

самодержавної влади, знав про підготовку заколоту». Верховним кримінальним судом

його ...прирекли на повну ізоляцію від зовнішнього світу, моральне і фізичне виснаження.

Життя Семена Григоровича у Вітимі було виключно важким і безрадісним: він страждав

жорстоким ревматизмом обох ніг – захворів, сидячи в сирому казематі Петропавловської

фортеці. ...У 1830 р. декабрист тяжко захворів родимцем обох ніг і майже вісім років

пролежав без руху, прикований до ліжка.

ВІД НЕПРИЯЗНОСТІ ДО ПОШАНИ, з статті Л. Кузнєцова «Політзасланці та їхній

вплив на розвиток Мінусінська»

У кордонах Мінусінського округу відбувала заслання велика група декабристів. Першим

до Мінусінська прибув в 1827 році С. Г. Краснокутський, услід за ним С. І. Кривцов, молодший брат приятеля юного Пушкіна.

Спочатку місцеві жителі з недовір’ям поставилися до нових поселенців, підозрюючи в них

якихось особливо небезпечних злочинців. Проте пізніше, коли Краснокутський, будучи

забезпеченою людиною, збудував власний будинок, посадив сад і розвів город,

безоплатно забезпечуючи сусідів насінням городніх культур, коли Кривцов почав учити

дітей місцевого населення і збудував на власні засоби міст, неприязне ставлення

змінилося великою пошаною і симпатією.

Брати П. П. і О. П. Бєляєви, які прожили тут сім років, заснували першу в місті приватну

школу, де викладали граматику, арифметику, географію, історію. Друг Пестеля, блискуче

освічений М. А. Крюков, учив дітей музиці.

Декабристи навчали селян більш грамотним і раціональним прийомам землеробства,

вводили в практику нові сільськогосподарські культури: гречку, тютюн, високоврожайні

сорти іржи, ячменю, проса; вирощували кавуни, дині, застосовували машини і механізми.

Завівши у себе зразкове господарство, вони власним прикладом учили господарювати

селян.

ЙШЛИ ЗА ПОРАДАМИ, з нарису Н. Ісаєвої «Наталя Дмитрівна Фонвізіна-Пущіна»

У Красноярську з 1831 року жив на поселенні Семен Григорович Краснокутський, котрий, навіть перебуваючи в засланні, здобув шану і подяку багатьох сибіряків. Він був

прекрасним знавцем державного права. Заплутавшись у нетрях «Укладень законів Дежави

Російської», молоді чиновники йшли до нього за порадою, і Семен Григорович завжди їм

допомагав.

З своїми проблемами до нього приходили всі, хто потребував захисту і підтримки. Ярлик

«державного злочинця» не лякав знедолених людей, що терпіли утиски від ...справжніх

злочинців-лихварів.

МИ ПОСПІШИЛИ, з нарису «Лежав Ваш шлях у глиб Сибіру» на decembrists.krasu.ru Обер-прокурор сенату Семен Григорович Краснокутський, спочатку член масонської

ложі, а потім член гуртка «Зелена лампа», став декабристом не лише з юнацького гарячого

пориву до справедливості і свободи. До цього привели його роздуми і якнайглибше

переконання в необхідності обмеження монархії і скасування, в першу чергу, кріпосного

права. Розділяючи переконання Пестеля в тому, що селяни повинні бути «звільнені не з

торбою, а з землею», він був прихильником помірних і поступових дій, а не

революційного республіканського перевороту.

Відмінний знавець державного права, Семен Григорович, знаходячись в засланні, допоміг

багатьом сибірякам. Молоді чиновники, заплутавшись у нетрях «Укладень законів

Держави Російської», йшли до нього за порадою і отримували її. Його будинок був завжди

відкритий і для простих людей, які шукають підтримки «його превосходительства пана

сенатора». Їх не лякав ярлик «державного злочинця» – що назва, якщо вони терпіли

утиски від наділених владними повноваженнями і законом дійсних злочинців-лихварів!

Весь вільний час брати (П. і М. Бобрищеви-Пушкіни – авт.) проводили в будинку