загрузка...
Перескочить к меню

Колтоновский Андрей (fb2)

- Колтоновский Андрей [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




КОЛТОНОВСЬКИЙ Андрій Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет, перекладач.

З родини сільського священика. Дружина, Колтоновська (Сасько) О., – літературний

критик, перекладач.

Народився 20 серпня (2 вересня) 1862 р. в с. Великій Солтанівці Васильківського повіту

Київської губернії Російської імперії (нині – Васильківський район Київської області

України).

Помер після 1934 р. на українських теренах. Точна дата і місце не відомі.

Навчався в київських Софійському духовному училищі та духовній семінарії.

Працював бухгалтером свічкового заводу (1890-1893), конторником петербурзького

відділення Сибірського торгового банку (1896-1897), Торгово-промислового комерційного

банку (1898-1899), секретарем редакції газети «Вісник Європи» (1904-1906), молодшим

(1906-1911), старшим помічником бібліотекаря (1911-1917) петербурзької Публічної

бібліотеки,

Друкувався в журналах «Вісник Європи», «Російське багатство», «Сучасний світ», «Нове

слово», «Журнал для всіх», «Юний читач», «Світ божий».

Як літератор дебютував в журналі «Російське багатство» віршем «Крижини і хвилі»

(1894).

Потім настала черга віршів «В конторі», «Мрія», «Пропащий квітник», «З щоденника

пролетаря», «Благословляю вас, утішні миттєвості», «Дума», «Смерть і життя».

Наш земляк – автор книги «Вірші» (1901).

Перекладав з польської, сербохорватської, німецької, італійської мов.

Переклав російською Т. Шевченка, Л. Меркантіні, Й. Змай, А. Міцкевича, М.

Конопницьку (вірш «Стах» став піснею, яку виконував Ф. Шаляпін, щоправда вона відома

під назвою «Як король ішов на війну»).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Є. Ляцький, М. і Л. Туган-Барановські, С.

Венгеров, В. Семевський, І. Новиков, В. Бонч-Бруєвич та ін.


***

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА

, з творчого кредо А. Колтоновського

Чи існує вона, загальна методика художнього перекладу?

ВІЄ СНОМ МОГИЛ, вірш М. Конопницької «Три шляхи» у перекладі А.

Колтоновського

От убогих хат

Три пути лежат –

Три пути на долю и недолю:

На одном пути –

Целый век идти

За сохою по чужому полю;

На другом пути –

К кабаку прийти,

Где народ ум-разум пропивает;

Третий путь ведет –

Где кладбище ждет,

Где бедняк от горя отдыхает…

Первый путь лежит –

Весь росой покрыт:

Много слез там, много пота льется;

На втором – порой

Горько сын родной

Над отцом, над матерью смеется;

Третий – тих, уныл.

Веет сном могил, –

Только днем в траве звенят стрекозы,

Только по ночам,

Наклонясь к крестам,

Тихо плачут белые березы…

От убогих хат

Три пути лежат;

Про иные – не слыхать в народе…

Кто ж укажет путь,

Где б душе вздохнуть, –

Путь широкий к свету и свободе?


ВІТАЮ ТЕБЕ, ЗОРЯ СВОБОДИ, з «Оди до молодості» А. Міцкевича у перекладі А.

Колтоновського

Из хаоса стихий и тьмы первоначальной

Одним могучим словом «будь»

На предначертанный им путь

Был брошен созданный им мир материальный:

И ветер зашумел, и реки потекли,

И звезды в сумраке свои огни зажгли…

Над человечеством нависла ночь глухая,

Борьбу стихий добра и зла скрывая…

Но вот огнем дохнет любовь,

Взойдет из хаоса духовный мир, сияя,

И молодость его оденет в плоть и кровь, -

И дружба вечная соединит народы…

Бесстрастья лед ломают воды…

Редеет предрассудков рой…

Привет тебе, заря свободы:

Спасенья солнце за тобой!


ЛЮДИНУ ВРЯТУЄ ЇЇ СВІДОМІСТЬ, вірш «Залізо» Й. Йованович-Змая у перекладі А.

Колтоновського

Создав землю, Творец ей сказал:

«В сокровеннейших недрах твоих

Да появится всякий металл

Для грядущих деяний людских!»

И услыша то слово, предстал

Добрый ангел в слезах и молил,

И, рыдая, моля, заклинал,

Чтоб железа Господь не творил:

– Не пускай его, Боже, на свет:

Будет горе в пределах земных,

И века содрогнутся от бед,

От неволи, от воплей людских!

Ад на скорбную землю сойдет,

Люди в цепи людей закуют,

Гнет тиранов в них волю убьет,

И народы бессильно падут…

И тогда – образ твой, человек,

В посрамленье Творца своего,

Уж не выйдет из рабства вовек…

Не твори лучше, Боже, его!…

– Не тревожься, – сказал ему Бог, –

Человека сознанье спасет:

Он очнется от мук и тревог

И железо цепей разорвет.

Не печалься – не нужно ему

Этих слез и обидных речей:

Он на гибель врагу своему

Накует из железа мечей!


РОСІЯНИ ЗБЕРЕГЛИ ТВОРИ ВАРШАВСЬКИХ АВТОРІВ, з огляду К. Янчевської-

Соломко «Польська фонографія за раннього періоду цієї області»

Серед записів хорів особливу увагу звертають на себе каторжні пісні, які були

зареєстровані вперше в сибірських таборах на початку ХХ століття Гартевельдом, а потім

ансамблем під керівництвом Г. Г. Гірняка-Шама (ці пісні виконувалися також на

концертах у Варшаві).

На польських грамплатівках знайшлися записи церковних хорів, між іншим, Собору

Христа Спасителя в


Загрузка...

Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

загрузка...