загрузка...
Перескочить к меню

Журавский Андрей (fb2)

файл не оценён - Журавский Андрей [Справочник-дайджест] 18K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:





ЖУРАВСЬКИЙ Андрій Володимирович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Географ, дослідник Півночі. Фундатор наукового совоєння Крайньої Півночі. Організатор перших

сільськогосподарської дослідної станції і ветеринарно-бактеріологічної лабораторії на Крайній

Півночі Російської імперії.

З якої родини – не відомо. Названий батько, Журавський В., – генерал царської армії.

Народився 22 вересня 1882 р. в м. Єлизаветграді Херсонської губернії Російської імперії (нині – м.

Кіровоград, адміністративний центр однойменної області України).

Убитий в 1914 р. в с. Усть-Цильмі Печорського повіту Архангельської губернії Російської імперії

(нині – районний центр Республіки Комі РФ). Похований на цвинтарі Нікольського собору.

Політичні засланці поклали на надгробок вінок з написом «Добровільному засланцеві від

політичних засланців» і встановили табличку «Пророк – борець».

Закінчив одну з приватних Петербурзьких гімназій (1901), навчався на природничому відділенні

фізико-математичного факультету Петербурзького університету (1901-1904).

Був директором Печорської природно-історичної станції.

Член Імператорського Російського географічного товариства (1908).

Член Імператорського Російського етнографічного товариства (1908).

Лауреат вищої нагороди Російської академії наук – звання «Кращий вчений збирач Росії» (1909).

Лауреат Малої срібної і Великої медалі ім. М. Пржевальського Імператорського Російського

географічного товариства (1905).

Організатор і керівник низки експедицій рікою Печора, її притокам, Північному Уралу, на острова

Льодовитого океану, під час яких зібрано понад 18000 одиниць флори і фауни, 3000 експонатів

культури і побуту місцевих мешканців, виконані дослідження з географії, геології, палеонтології, археології, ботаніки, зоології (1903-1909).

Збирав пам’ятки культури руських, ненців і комі для Музею антропології і етнографії ім. Петра

Великого і для Етнографічного відділу Російського музею імп. Олександра III (з 1905).

Очолювана ним експедиція відкрили гірське пасмо Чернишова (1914).

Як вчений дебютував статтею про комах-шкідників фінських лісів (1901).

Особисте життя Ж. не було встелене квітами. Він рано втратив названих батька (1892) і матір

(1901).

Його дипломну роботу визнали «фантастикою» і не зарахували навіть, як курсову, а за спробу

суперечити, декан порвав усі залікові відомості (1904). Не допустили до здачі випускних екзаменів

неслуха навіть через два роки.

Вбив Ж. на веранді власного будинку діловод станції.

В Республіці Комі існує селище Журавський.

В м. Усть-Цильма (РФ) встановлено два пам’ятники нашому землякові, функціонує історико-

меморіальний музей його імені.

Пам’яті вченого присвятили свої книги Я. Носов і Л. Смоленцев – «Подвиг ученого» і «Печорська

далечінь».

В м. Сиктивкар (РФ) з нагоди 120-ліття з дня народження нашого земляка відбулася науково-

практична конференція «Наукові основи раціонального землекористування сільськогосподарських

територій північного Сходу європейської частини Росії» (2002), а також Всеросійська конференція

з міжнародною участю «Академічна наука і її роль в розвитку продуктивних сил в північних

регіонах Росії», присвячена 100-літтю з дня відкриття тут першої сільськогосподарської дослідної

станції (2006).

Серед друзів та близьких знайомих Ж. – А. Григор’єв, Д. Руднєв, Ф. Чернишов, М. Кніпович, П.

Семенов-Тян-Шанський, Ю. Шокальский, К. Тімірязєв, П. Ріппас, М. Меньшиков та ін.


***

ПІВНІЧНИЙ ГАРТ,

з життєвого кредо А. Журавського

Північ загартує не лише дух людини, а й стійкість проти хвороб у рослин. А як «загартовані

люди», так і «загартовані рослини» потрібні і цінні не тільки Півночі, але скрізь і всім.


МАЙБУТНЄ – ЗА КООПЕРАЦІЄЮ, з заміток А. Журавського

Звичайно, наш мужик, на досвіді тяжкому і на одкровеннях збірного генія якого заснована не мала

частка нашої науки, ним же і вигодуваної, – «сам» дійде до всього. Але було б більш ніж цинічно

цим виправдовувати і надалі фарисейський культ принципу «наука – одне, а життя – інше»,

оскільки в цьому положенні зовсім не виправдання науки, а сумне засудження її.

Вельми невигідною на початку справою повинна зайнятися спеціальна місцева організація. Так

вчинили б в Канаді, на Алясці, і за роки там зроблене те, що «природним» перебігом часу було б

досягнуто хіба що в сторіччя.

...Попереду перед всім людством, поза сумнівами, свідома кооперація агрокультурних районів,

строго погоджена з географічними особливостями кожного, тобто замість універсального

розмаїття у виробництві продуктів стануть сіяти бавовну, де вона краще всього родить і не

займуть його місця ні пшеницею, ні ячменем, які дають кращі врожаї в інших районах і

круговорот продуктів потече пропорційно попиту без перевиробництва цінностей.


ПРАЦЮВАТИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ,


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...