Перескочить к меню

Еременко Андрей (fb2)

- Еременко Андрей [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:




ЄРЬОМЕНКО Андрій Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Військовий діяч. Маршал Радянського Союзу (1955).

З селянської родини.

Народився 2 (14) жовтня 1892 р. в с. Марківцях Катеринославської губернії Російської імперії

(нині – районний центр Луганської області України).

Помер 19 листопада 1970 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований біля Кремлівської

стіни на Червоній площі.

Закінчив кавалерійські курси удосконалення комскладу РККА (1925), курси у Військово-

політичній академії (1931), закінчив військову академію ім. М. В. Фрунзе (1935).

Був єфрейтором (1913-1915), розжалуваним рядовим (1915-1917) 168-го Миргородського полку, командиром партизанського загону (1918), командиром взводу (1919), начальником розвідки

кавалерійської бригади (1919-1920), начальником штабу бригади (1920), командиром полку (1922-1924; 1925-1929), помічником командира кавалерійській дивізії (1936-1937), командиром дивізії

(1937-1938), командиром кавалерійського корпусу (1938-1940), командиром механізованого

корпусу (1940), командуючим військами Північно-кавказького військового округу (1940-1941), командуючим 1-ою Червонопрапорною армією Далекосхідного фронту (1941), командувачем

армією (1941), Західним фронтом, Брянським фронтом (усі – 1941), 4-ою ударною армією (1941-1942), Південно-східним фронтом (1942), Сталінградським фронтом (1942), Південним фронтом

(1942-1943), Калінінським фронтом (1943), Окремою Приморською армією (1944), 2-м

Прибалтійським фронтом (1944), 4-м Українським фронтом (1945), командуючим військами

Прикарпатського військового округу (1945-1946), Західно-сибирського військового округу (1946-1953), Північно-кавказького військового округу (1953-1958), генеральним інспектором Групи

генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР (1958-1970).

Бився проти Г. Гудеріана під Смоленськом (1941), обороняв Сталінград (1942), звільняв Крим

(1944), Латвію, Польщу, Чехословаччину (1945).

Зазнав п’ятьох поранень.

На Параді Перемоги у Москві він очолював колону 4-го Українського фронт (1945).

Депутат Верховної Ради СРСР 2-8-го скликань.

Герой Радянського Союзу (1944).

Героя Чехословацької Радянської Соціалістичної Республіки (1970).

Кавалер трьох орденів Суворова (1943; 1944; 1945), ордена Кутузова 1-го ступеня (1943), чотирьох

орденів Бойового Червоного Прапора (1926; 1941; 1944; 1949), п’яти орденів Леніна (1938; 1944; 1945; 1962; 1967), ордена Жовтневої Революції (1968), ордена Легіона Пошани ступеня

командуючого (США).

Нагороджений також іменною шаблею з золотим зображенням Державного герба СРСР (1968).

Перу Є. належать книги «На Західному напрямку» (1959), «Проти фальсифікації другої світової

війни» (1960), «Сталінград» (1961), «На початку війни» (1965), «Роки відплати» (1969), «Пам’ятай

війну» (1971).

Що стосується особистого життя, то наш земляк втратив на війні першу дружину і сина.

Ім’я Є. присвоєно Орджонікідзевському вищому озагальновійськовому командному училищу

(1971), великому риболовецькому траулеру (1981); його також носять вулиці в Ризі (Латвія), Донецьку, Слов’янську, Сніжному, Керчі (Україна), Волгограді, Ростові-на-Дону, Велижі, Торопці

(РФ).

Почесний громадянин Даугавпілса (Латвія), Праги і Оттрави (Чехія), Волгограда і Смоленська

(РФ).

Приміщення штабу військового округув Ростові-на-Дону прикрашає меморіальна дошка,

присвячена нашому землякові.

Серед друзів та близьких знайомих Є. – О. Василевський, М. Хрущов, В. Смислов, С. Тимошенко, О. Горбатов, К. Рокоссовський, В. Юшкевич, Ф. Толбухін, І. Конєв та ін.


***

У НАСТУП

, з полководницького кредо А. Єрьоменка

Моя душа більше схильна до наступу, ніж до оборони, навіть найвідповідальнішої.


У КОМАНДИРІВ – ПОВНА ПЛУТАНИНА, з «Щоденників» А. Єрьоменка

29 квітня 1945 року

НП 1-ої гвардійської армії. Викликав до телефону начальника штабу 127-го стрілецького корпусу.

Запитав, якого рубежу досягли передові частини корпусу. Не знає. Куди вийшов сусід справа –

теж не знає. Просто нічого не знає...

Викликав армійського інженера. Встановив, що він не веде інженерної розвідки, йому невідомо, де

справні мости, а де – ні, і взагалі, є чи ні мости на переправах, зайнятих учора...

Розпорядився викликати армійського хіміка, аби дізнатися, як використовуються дими. Вітер для

задимлення сприяє. Хіміка на НП не виявилося...

Висоту, з якою супротивник веде вогонь і перешкоджає нашому просуванню, звичайно, треба

було задимити,однак командування армії не додумалося...

Прибули для доповіді два оперативні працівники. Доповідають про результати поїздки на

переправи і до передових частин. Плутаються, забули навіть карту, нічого не змогли доповісти.


БІЙЦІ НА ФРОНТІ ГИНУЛИ ...ВІД ДИСТРОФІЇ, зі спогадів А. Єрьоменка

Траплялися великі перебої в харчуванні, люди недоїдали із-за поганої організації постачання. В

першому кварталі 1943 року було 76 випадків смерті від виснаження. У зв’язку з цим проходила

конференція лікарів. Деякі медики, середних – і начальник санупрфронту, доводили, що наш

пайок поганий – мало калорій, через це солдати хворіють на дистрофію і помирають.

...Що я виявив в 43-ій армії? Командуючий армією генерал-лейтенант Голубєв замість турботи про

війська зайнявся забезпеченням своєї персони. Він тримав для особистого постачання одну, а іноді

й дві корови (для виробництва свіжого молока і масла), трьох-пятьох овець (для шашликів), пару

свиней (для ковбас і окостів) і декількох курей. Це робилося у усіх на видноті, і фронт про це знав.

...Побудовав невеликий коптильний завод. Голубєв дуже любить копченину: ковбаси, окости, а

особливо рибу, тримає для цього людину, котра добре знає ремесло копчення. Член військової

ради армії Шабалов не відставав від командувача...

На ...будівництво витрачено багато сил і засобів, два інженерні батальйони майже місяць

працювали... Це робилося в той час, коли відчувалася гостра нестача саперних частин для

здійснення інженерних робіт на передньому краї.

...Чи може бути хороший воїн з отакого генерала? Ніколи! Адже він думає не про Батьківщину, не

про підлеглих, а про своє черево. Адже подумати лише – він важить 160 кг.

...При перевірці 39-ої армії виявлено, що її командарм генерал Олексій Зигін страшенно

розтринькував продовольство. Просто чудуєшся, як люди втрачають честь командирську і

совість... Зигін перебрав лише горілки 310 літрів (по літру на день випивати – і то на рік

вистачить), а такі продукти, як ковбаса, масло, сир, цукор... брав без рахунку.


ОБОВ’ЯЗОК ВИКОНАВ, з поеми А. Єрьоменка «Сталінград»

И вот моя готова повесть,

Не жду награды никакой,

Я только успокоил совесть,

Я только долг исполнил свой.


РІШУЧИЙ І НАПОЛЕГЛИВИЙ, з оцінки А. Єрьоменка О. Василевським

Показав себе наполегливим і рішучим воєначальником. Яскравіше і повніше виявив себе як

полководець, безумовно, в період оборонних операцій.


НАРАЖАВСЯ НА НЕБЕЗБЕКУ, зі спогадів С. Тимошенка

Тов. Єрьоменко А. І. був моїм заступником, а потім і командуючим Західним фронтом. Він дуже

багато зробив для того, аби зупинити наступ фашистських військ. Я добре знаю, які нелюдські

зусилля, титанічну волю і героїзм виявив тов. Єрьоменко А. І. в початковий період війни, щоб

зупинити наступ, а іноді і втечу наших військ, і змусити їх битися з ворогом.

Мені неодноразово доповідали, що тов. Єрьоменко увесь час наражався на смертельну небезпеку

не лише з боку ворога, але й з боку зрадників ...і боягузів в наших військах, але він нічого не

боявся і з великою відданістю і самовідданістю робив свою командирську справу – забезпечував

оборону Батьківщини.


НЕ СКРОМНИЙ, з оцінки А. Єрьоменка Г. Жуковим

Вольовий і енергійний командир, рішучий; єдиною негативною рисою т. Єрьоменка є відсутність

у нього скромності, котра проявляється в тому, що він занадто хвалькувато популяризував свою

роботу і стан корпусу тоді, як той значно відстає від вимог наказів Народного комісара оборони.


ВИКРИВ ВИНУВАТЦІВ НЕВИПРАВДАНИХ ЛЮДСЬКИХ ВТРАТ, з статті О. Проніна

«Окопна правда» маршала Єрьоменка»

Велика кількість деталей в книгах Єрьоменка багато в чому пояснюється тим, що в основі його

мемуарів лежать власні щоденники, які він вів упродовж усієї війни, в окремі місяці буквально

день за днем. Як відомо, вести подібні записи в бойовій обстановці категорично заборонялося: для

ворожої розвідки вони представляли величезний інтерес. Генерал Єрьоменко свідомо порушував

цю заборону.

...Щоденник Єрьоменка за 1944-1945 рр. не залишає сумнівів, що головним винуватцем

невиправдано високих втрат на завершальому етапі війни – генерали або офіцери, які не зуміли

належним чином організувати бій, використовувати усі засоби для подавлення ворожої оборони, котрі не навчилися підтримувати взаємодію з іншими видами військ, проявляли нерозторопність, нерозпорядливість, безладність...


ЧИТАЛА ЙОМУ ВІРШІ УКРАЇНСЬКОЮ, з інтерв’ю Н. Єрьоменко (Гриб) А. Рокосовській

– Коли я уперше його побачила, то зрозуміла, що маю зробити усе, аби цю людину поставити на

ноги. Я не відходила від нього ні на крок.

Поступово наші стосунки ставали усе довірливішими. Часто вечорами я читала йому газети, вірші

Тараса Шевченка. До речі, це він особливо цінував – адже я читала їх українською мовою.

– Коли Андрій Іванович запропонував вам руку і серце?

– Він цього не робив. Такою був людиною – строгою, небагатослівною. Після війни я вступила на

третій курс медінституту. Якось повернулася додому після навчання, бачу – стіл накритий, якісь

незнайомі люди сидять. Єрьоменко побачив мене і говорить: «Ніно, йди сюди. З тобою

розписуватимемося». Потім гуляли весілля.

Цікаво, що в особняку, в якому ми тоді жили і, відповідно, розписувалися, тепер ЗАГС.


У 50 РОКІВ НАПИСАВ ПОЕМУ, зі спогадів Т. Єрьоменко

Він ...у п’ятдесят років уперше в житті написав поему на 140 сторінок. Це були поетичні нотатки

про Сталінград. .. Він не був поетом, і форма, швидше за все, поступається змісту. До речі, це

сталося вперше і востаннє. Більше він ніколи не писав віршів.

...Був відмінним шахістом, любив розгадувати шахові завдання. Не раз змагався на рівних з нашим

знаменитим гросмейстером Смисловим і навіть вигравав у нього.

Тато хотів, аби я продовжувала його справи. Але я пішла своїм шляхом, вивчилася на економіста.

Проте його бажання стало пророчим – тепер я займаюся його працями. Готую до перевидання

книги. Хочу опублікувати їх в первинному виді.

У мене виникала думка опублікувати і його військові щоденники, проте я ніяк не можу

відважитися.


ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ ПОСПІЛЬ, бувальщина

У серпні 1941 р. фронт А. Єрьоменка кинули на танкову групу Гудеріана. Проте розбити її не

вдалося. Понад те, німецький полководець рушив на Москву.

Війська під командуванням А. Єрьоменка на схід від Брянська потрапили в оточення.

Командуючий поводився хоробро і мужньо, майже безперервно перебував в бойових порядках, а

при спробі виходу з оточення отримав настільки тяжке поранення, що Сталінові доповіли про його

загибель.

Літак, яким доставляли пораненого командувача до шпиталю, впав. На щастя, і пілот, і А.

Єрьоменко вижили, незважаючи на те, що удар об землю був таким сильним, що Андрій Іванович

надовго ...удруге втратив свідомість.




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск

Последние комментарии

Последние публикации