Ворошилов Климент [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

- Ворошилов Климент [Справочник-дайджест] 23 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

полковника Ворошилов не відповідав.


ПРОІГНОРУВАВ ДОНЬКУ ТУХАЧЕВСЬКОГО, зі спогадів В. Гамарник

Після повернення з заслання мені дуже допоміг Анастас Іванович Мікоян. Допоміг він і Мирі

(донька репресованого І. Уборевича. – авт.) грошима, квартирою, турботою.

Микита Сергійович Хрущов, знаю, обігрів родину Якіра.

Не всі, далеко не всі поспішали нам допомогти навіть коли це стало можливим. Климент

Єфремович Ворошилов у той же час відмовився прийняти Світлану Тухачевську. Не знаю, чому.

Може, не вистачило мужності подивитися Світлані в очі?


ІКЛО ДЛЯ МАРШАЛА, з кореспонденції О. Трачука «Коли син Климента Ворошилова привіз

мене на дачу покійного маршала, я зойкнув»

Перший директор музею Климента Ворошилова Олексій Прокопійович Філатов:

– У мене були адреси старих луганських більшовиків, що осіли в столиці (Москві – авт.). Від них

я дізнався, що син Ворошилова Петро живий і працює в міністерстві оборони. ...Дочекався біля

під’їзду і говорю: так, мовляв, і так, вирішили в Луганську створити музей вашого батька, а

експонатів немає. А сам думаю: пошле він зараз мене подалі, вирішивши, що знущаюся. А Петро

Климентійович зрадів, обійняв мене, аж розплакався: «Будуть тобі експонати! Скільки захочеш!

Тільки вони на дачі».

Наступного дня ми зустрілися і поїхали за місто.

Те, що Олексій Прокопійович побачив там, глибоко шокувало. На ділянці стояла лазня, котрою, судячи з усього, вже давно не користувалися. Досить просторий басейн лазні був доверху забитий

унікальними подарунками зі всіх країн світу, які вручалися в різні роки маршалові Ворошилову.

Серед скинутих насипом речей були сувеніри від Джавахарлала Неру – пагода, виготовлена з

прозорого мінералу; Хошіміна – величезне ікло мамонта, прикрашене різьбленням; безліч

національних костюмів середньоазіатських республік, срібних сервізів, дорогих килимів і картин

іменитих художників. І, звичайно ж, величезна кількість дорогої атрибутики, пов’язаної з кіньми,

– для Ворошилова ця тема була особливо близькою.

– Потім ми пішли до будинку, в спеціальну кімнату, змайстрованої, як велика шафа, – розповідає

Олексій Філатов. – Тут були особисті речі Климента Ворошилова, починаючи від його шкарпеток

і закінчуючи маршальськими мундирами. «Вибирай. А хочеш, забирай все», – сказав мені Петро

Климентійович.

...Попросив залишити лише документальний кінофільм про батька, змонтований з архівних

зйомок.

...Коли інформація про створений Філатовим музей дійшла до Брежнєва, генсек підняв питання на

Політбюро. Мовляв, необхідно реабілітувати героя громадянської війни – незаслужено забули

діда. Табу на ім’я Климента Ворошилова було зняте.


ПІСЛЯ ДОЩУ, бувальщина

Кремлівський «придворний» живописець Олександр Герасимов, який, за словами відомого

карикатуриста Бориса Єфімова, добре знав кого, коли і як треба зображати, намалював полотно

«Сталін і Ворошилов у Кремлі», яке, звісно, в репродукціях, широко розповсюдилося країною.

Дотепники його прозвали «Два вождя после дождя».


ДУПА СТАЛІНА, епіграма К. Радека на К. Ворошилова

У Ворошилова тупая голова,

Все мысли в кучу свалены,

И лучше быть хвостом у Льва,

Чем задницей у Сталина.