Бахмутский Алексей (fb2)

- Бахмутский Алексей [Справочник-дайджест] 14 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




БАХМУТСЬКИЙ Олексій Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Винахідник. Творець першого в світі промислового зразка вугільного комбайна (1932).

З міщанської родини.

Народився 17 березня 1893 р. в с. Соколівці Бахмутського повіту Катеринославської губернії

Російської імперії (нині – в межах м. Первомайська Луганської області України).

Загинув 25 вересня 1939 р. в м. Первомайську Ворошиловоградської області СРСР (нині –

Луганська область України).

Працював різноробом на шахтах Петромар’ївського рудника (1908-1910), майстром з електрики на

шахті «Тетяна» бельгійського товариства (1910-1914), головним механіком Первомайського

рудоуправління тресту «Кадіїввугілля» (1924-1939),

Учасник і переможець Всесоюзного конкурсу на винахід гірничого комбайну (1932).

Конструктивні рішення, запропоновані Б., надалі знайшли застосування в багатьох типах

радянських комбайнів.

Ім’я нашого земляка присвоєно Первомайському професійному гірничому ліцею.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Яцьких, М. Чихачов, Г. Роменський та ін.


***

НА ПЛЕЧІ МАШИН,

з винахідницького кредо О. Бахмутського

Усі тяжку роботу – на плечі машин.

ОЧИСНИЙ ШИРОКОЗАХВАТНИЙ, з «Великої радянської енциклопедії»

Гірничий комбайн – комбінована машина для одночасного виконання операцій з відокремлення

корисної копалини чи породи від масиву і вантаження їх на транспортні засоби. Призначений для

видобування корисних копалин, називається очисним, а то, який застосовується на гірських

виробках, – прохідницьким; гірничий комбайн для проведення нарізних з метою підготовки

очисного забою називається нарізним.

Найбільше розповсюдження гірські комбайни одержали у вугільній промисловості; все ширше

вони застосовуються і на видобутку інших корисних копалин – калійної і кам’яної солі, марганцю,

руд рідкоземельних металів тощо.

Гірничий комбайн – результат розвитку конструкцій врубової машини. Працездатні зразки

створені в СРСР в 1932 (очисний, широкозахватний конструкції О. І. Бахмутського і типу ЯР

конструкції В. Г. Яцьких і Г. І. Роменського для виїмки вугілля з тонких пологих пластів).

У Великобританії перші працездатні гірські комбайни з’явилися в 1935 (очисний,

широкозахватний системи «Мекко-Мур») і в Німеччині – в 1938 (очисний, широкозахватний фірм

«Ейкхофф» і «Рейнпрейсен»).

У НАГОРОДУ – АВТО, з офіційного інтернет-сайту м. Луганськ

На конкурс представили очисний гірничий комбайн, випробуваний 17 серпня 1932 року на пласту

«Отоман» шахти «Альберт». Він був сконструйований на базі врубової машини «Ейкгоф».

Виконуючий орган останньої модифікації Б-6-39 складався з горизонтального буру, ріжучої

відбійної штанги з обрізним диском на кінці; навантажувальний конвеєр розташовувався позаду

машини, перпендикулярно до забійного конвеєра. За допомогою піднімання й опускання штанги з

диском можна було проводити виймання вугілля в тонких похило падаючих пластах.

Останню модель Б-6-39 прийняв нарком паливної промисловості СРСР і наказом від 26 квітня

1939 року винахідника нагородили легковим автомобілем «М-1».

На Горлівському машинобудівельному заводі ім. С. М. Кірова потім виготовляли ці комбайни:

вони успішно працювала на шахтах Донбасу до початку Великої вітчизняної війни (1941).


НЕДОЛІКИ УСУВАЛИСЯ НА МАРШІ, з навчального посібника «Історія розвитку гірничої

механіки»

Комбайн конструктора О. І. Бахмутського мав, окрім ріжучого ланцюга, узятого від врубової

машини, ще й відбійну штангу. Він відрізнявся тим, що окрім горизонтального бару у нього був

ще й вертикальний ріжучий механізм для відрізання вугілля.

Конструктори перших комбайнів застосовували для відбою вугілля один і той же пристрій –

особливий механізм у вигляді штанги. Це не давало потрібного ефекту. Для відбою вугілля

доводилося зупиняти комбайн.

Але конструкторська думка продовжувала працювати. Автори нових комбайнів, зберігаючи

основні конструктивні принципи, йшли шляхом усунення явних недоліків перших зразків.


ПРЕСА НЕ СТОЯЛА ОСТОРОНЬ, з статті І. Таразанова «З історії народження і становлення

галузевого журналу»

Існуюча гірська техніка не могла повною мірою задовольнити швидко зростаючі потреби країни в

паливі. Учені і конструктори почали працювати над створенням нових високопродуктивних

комбінованих машин, які б забезпечували виїмку, вантаження і транспортування вугілля.

Потрібний був комбайн, над створенням якого працювали О. І. Бахмутський, В. Г. Яцьких, Г. І.

Роменський, П. А. Чихачов та інші.

У 1932 р. в № 85 журналу були опубліковані статті В. Г. Яцьких «До проблеми створення

радянського гірничого комбайна», М. І. Чичіна «Результати перших випробувань гірничих

комбайнів Бахмутського і Роменського-Яцьких» і редакційна стаття «Яким повинен бути гірничий

комбайн».

На сторінках журналу також поміщалися матеріали, в яких розглядалися питання конструювання

комбайнів, підводилися підсумки випробувань їх перших зразків, визначалися шляхи подальшого

розвитку комбайнобудування.


УСЕ «НАЙ… НАЙ… НАЙ», з кореспонденції А. Грекова «Вугілля від Святого Андрія»

У українських надрах залягає безліч корисних копалин. Про одну з них, найціннішу і

найнеобхіднішу, розповідається в «Книзі рекордів України».

■ Перші спроби видобутку вугілля в Україні здійснив 1721 року російський знавець руди Г.

Капустін, який відкрив на притоці Сіверського Дінця і в Оленячих Горах, неподалік нинішнього

Лисичанська, поклади кам’яного вугілля.

■ Перший в світі вугільний комбайн створили в Україні. Його промисловий зразок в 1932 році

виготовив винахідник Олексій Іванович Бахмутський, механік тресту «Кадіїввугілля». Комбайн

замінив в 100-метровій лаві 20 гірників, таким чином механізувавши найважчі і найтрудомісткіші

процеси видобутку. Годинна продуктивність комбайна складала близько 20 тонн.

■ Найбільшим центром видобутку кам’яного вугілля є Донецький кам’яновугільний басейн, який

знаходиться на території Донецької, Дніпропетровської, Луганської і частково Полтавської і

Харківської областей. Балансові запаси вугілля складають 48,8 млрд. тонн, тобто приблизно 90%

всіх запасів країни.

■ Перша рятувальна станція, тобто спеціалізована служба надання допомоги шахтарям, які

потрапили в біду, заснована в 1907 році в Макіївці. Очолив її гірський інженер І. Федорович.

Служба мала вісім респіраторів, два реанімаційні апарати, три балони з киснем і ручним насосом.

■ Найстарішою діючою шахтою можна вважати шахту імені Калініна в Горловці. Перше вугілля

тут видали на-гора влітку 1892 року (тоді шахту називали ім’ям Святого Андрія). За сторіччя

гірники цього підприємства видобули 47 мільйонів тонн коксового вугілля, яке прославило

Донбас.

■ Найглибша вугільна шахта в Україні – «Глибока» в Донбасі. Глибина її стовбура – 1405 м.

■ Найглибша в світі дослідницька вугільна шахта має глибину 2042 метри. Розташована вона біля

міста Торез, а побудована в серпні 1983 року.

■ Найбільша в Україні шахта – імені Стаханова об’єднання «Червоноармійськвугілля». Її річна

потужність на початку 90-х років досягала 4 млн. т. Рівень комплексної механізації і видобутку

вугілля тут складає 100%.

■ Найбільшу кількість вугілля гірники України видобули в 1976 році – 218,2 млн. тонн, зокрема,

206,3 млн. т кам’яного і 11,8 манат – бурого.