загрузка...
Перескочить к меню

Ливен Карл (fb2)

- Ливен Карл [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ЛІВЕН Карл Андрійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Державний, військовий діяч. Генерал від інфантерії (1827); міністр народної освіти Російської

імперії (1828-1833).

З дворянської родини. Батько, Лівен А., – генерал-майор; син, Лівен А., – генерал-майор; син, Лівен К., – сенатор.

Народився 1 лютого 1767 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 31 грудня 1844 р. (12 січня 1845 р.) на мизі Балгалн Курляндської губернії Російської

імперії (нині – Республіка Латвія). Похований у власному маєтку.

Отримав домашню освіту.

Був капралом 2-го фузілерного полку (1770-1778), ад’ютантом батька (1778-1781), офіцером 2-го

канонерського (1781-1785), Семенівського (1785-1789) полків, генерал-ад’ютантом штабу

фельдмаршала Г. Потьомкіна (1789-1790), командиром Тульського (1790-1797) і Ризького

мушкетерських (1797-1798), лейб-гренадерського (1798-1799), лейб-гвардії Преображенського

(1799) полків, Архангельським військовим губернатором (1799-1800), міністром народної освіти

Російської імперії (1828-1833).

Учасник російсько-турецької війни (1787-1791), придушення польського повстання (1794).

Член Військової колегії (1799).

Член Державної ради (1826).

Почесний член Петербурзької академії наук (1826).

Почесний член Російській академії наук (1828).

Почесний член Товариства любителів російської словесності при Московському університеті

(1828).

Старшина Російського біблейського товариства (1813).

Президент євангельсько-лютеранської консисторії (1819).

Член Ради з військово-карних закладів (1830).

Голова Комітету з облаштування учбових закладів (1828).

Опікун Дерптського учбового округу (1817-1828).

Кавалер орденів Георгія 4-го ступеня (1795), Ганни 2-го (1798) і 1-го (1799) ступенів, командорським хрестом ордена Св. Івана Єрусалимського (1798), Олександра Невського (1818), Володимира 1-ого ступеня (1829).

Нагороджений золотою шпагою «За хоробрість» (1795).

Серед друзів та близьких знайомих Л. – М. Мусін-Пушкін, О. Шишков, П. Ширінський-

Шихматов, М. Несельроде, Ф. Ліст та ін.


***

НЕБЕЗПЕЧНІ КАЛЕНДАРІ,

з політичного кредо К. Лівена

Реформа календаря – справа невчасна, неналежна і така, яка може викликати небажані

хвилювання і збентеження умів.

І ЗАХИЩАВ, І ЗНИЩУВАВ, з біографічної довідки В. Степанова «Лівен Карл Андрійович»

За Лівена посилилося значення Дерптського університету, прийняли його новий статут і

запровадили нові штати, зросла кількість студентів, відкрили медичний і професорський

інститути, педагогічно-філологічну та богословську семінарії, запросили талановитих викладачів, організували декілька наукових експедицій, придбали цінні природно-історичні колекції.

Він виступав проти спроб заборони викладання філософії в університетах, проти надання

опікунам права звільняти запідозрених у вільнодумності викладачів, за дозвіл професорам

виписувати книги з-за кордону.

...Під керівництвом Лівена міністерством прийнятий новий статут гімназій та повітових і

парафіяльних і училищ, який затвердив принципи бюрократичної централізації і строгу становість

в народній освіті; у С.-Петербурзі засновані спеціальні вищі учбові заклади – Технологічний

інститут (1828), Архітектурне училище (1830), Училище цивільних інженерів (1832).

У 1828 прийнятий новий цензурний статут (м’якший, ніж т.з. «чавунний» статут 1826), створені

Головне управління цензури і Комітет іноземної цензури (останній контролював літературу, яка

привозилася з-за кордону). Право самостійної цензури отримали деякі міністерства, Святійший

Синод, Академія наук і університети.

За Лівена заборонили «Літературну газету» А. Дельвіга (1831) і журнал «Європеєць» П.

Кирєєвського (1832).

Лівен прагнув посилити контроль за ЗМІ і учбовими закладами в рамках існуючих законів і

статутів. Спроби ж захистити цензурну справу від втручання інших відомств привели до

розбіжностей з начальником Третього відділення Власної Й. І. В. канцелярії графом О. Х.

Бенкендорфом, і Лівена звільнили з посади із залишенням членом Державної ради.


М’ЯКІСТЬ З ТВЕРДІСТЮ, з статті «Лівен, ясновельможний князь Карл Андрійович» на

вiografija.ru

У 1817 р. був призначений опікуном Дерптського округу і залишався на цій посаді до 25 квітня

1828 р. Хоча попередня життєва підготовка його мала вельми мало спільного з тими завданнями, які чекали на новому службовому місці, проте щасливі риси його вдачі, пошана до освіти, уміння

розпізнавати людей і знаходити собі в них помічників, ввічливість і м’якість, разом з твердістю в

дотримання накреслених цілей, ясна усвідомленість службового обов’язку – все це забезпечило

можливість успішно виконувати впродовж 11-ти років складні й вельми непрості обов’язки

опікуна.


ПРОТИ РЕТРОГРАДСТВА, з дослідження К. Овчинникової і Т. Чумакової «Проблеми взаємодії

Росії і Заходу в галузі освіти (XV-XIX ст.)»

Крім І. С. Лаваля, проти Магницького ...виступили


Загрузка...

Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

загрузка...