Классон Роберт [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Классон Роберт [Справочник-дайджест] 19 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КЛАССОН Роберт Едуардович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Електротехнік. Фундатор першої в світі електростанції на торфі – Ногінської (1912-1914); автор

ідеї гідравлічного способу видобування торфу (1914); учасник підготовки плану ГОЕЛРО (1920).

З лікарської родини.

Народився 31 січня 1868 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).

Помер 11 лютого 1926 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Київську гімназію (1886), Петербурзький технологічний інститут (1891).

Працював електриком петербурзького Охтинського заводу (1893-1897), проектувальником

майбутніх Ленінградської ГЕС (1897) та інженером-будівельником 1-ї ГЕС Мосенерго (1897-

1900), директором акціонерного товариства «Електросила» (1900-1906), технічним директором

Московської електростанції (з 1906), директором акціонерного товариства «Електропередача».

Учасник першого в світі експерименту з передавання електроенергії на відстань за допомогою

трифазного змінного струму при напрузі до 28 тис. в. у Франкфурт-на-Майні (1891-1892);

електрифікації Бакинських нафтових промислів.

Під його керівництвом і за безпосередньої участі були введені в дію: одна з перших в Російській

імперії електростанція трифазного струму на Охтинських порохових заводах, на якій вперше було

виконано захисне заземлення корпусів машин (1895-1896); Білогірська і Бібі-Ейбатська

електростанції (обидві – 1902); перша в світі районна електростанція (м. Ногінськ Московської

обл.), що працює на торфові (1912-1914).

К. – організатор Богородського дослідного заводу з виробництва торфобрикетів з гідромаси,

йому належить ідея будівництва Шатурської електростанції.

Перу нашого земляка належить книга «Електричне передавання сили трифазними струмами на

Охтинських порохових заводах поблизу Петербурга» (1897).

Нині ім’я нашого земляка носить Ногінська районна електростанція (1926).

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Доливо-Добровольський, Г. Кржижанівський, В. Ленін,

Л. Красін, В. Чиколаєв, І. Радченко, О. Вінтер, В. Старков та ін.


***

В ОЧІКУВАННІ ШЕКСПІРА

, з життєвого кредо Р. Классона

Торф’яники ще чекають свого Шекспіра, який описав би їх психологію і зробив би її зрозумілою

для сторонньої людини.

КУПИВ БОЛОТО, зі спогадів Р. Классона

Московська електрична станція працювала виключно на нафті, і, коли1911 року я одержав

повідомлення, що в 75 верстах від Москви продається велике торф’яне болото, вирішив

спробувати привернути іноземний капітал до споруди районної електричної станції на торфі. У

листопаді була зроблена експедиція на болото для огляду його, а потім я поїхав до Берліна для

ведення переговорів з банками щодо фінансування підприємства.

З ранньої весни 1912 року уже розпочали роботи.

БЕЗПАРТІЙНИЙ ВДІВЕЦЬ, з анкети, заповненої Р. Классоном в січні 1924 р.

1. Прізвище, ім’я, по батькові – Классон Роберт Едуардович

2. Рік народження – 31 січня 1868 р.

3. Освітній ценз – Київська класична гімназія. Петербурзький технологічний інститут в 1891 році

із званням інженера-технолога. Після цього два роки вивчав електротехніку в Німеччині.

4. Національність – росіянин.

5. Соціальне походження – син лікаря.

9. Вказати роботи, що виразилися в самостійних спорудах, – збудував електричні станції в Москві,

Петрограді, дві станції в Баку, станцію «Електропередача». Автор низки проектів станцій.

11. Сімейний стан – вдівець, 5 дітей.

14. До якої партії належав – безпартійний.

18. Фізичні недоліки – цілком здоровий.


ГОЛОВНЕ – НЕ БІЛЬШОВИЗМ, А ПРОФЕСІОНАЛІЗМ, з листа Р. Классона В. Ленінові

Тепер дозволите сказати два слова про себе особисто. Я цілком визнаю справедливість докору, що

я не зумів пристосуватися до умов перехідного періоду, але я думаю, що справа не в мріях про

реставрацію, а в тому, що я, все життя пропрацювавши в галузі будівництва і творення

промисловості, не міг без болю і образи бачити руйнування промисловості і загибель інтелігенції.

Мені здавалося, що перехід до організованого виробництва міг би здійснитися менш хворобливо

для країни, якби була привернута технічна інтелігенція в дуже значному ступені аполітична. І

зараз, на моє переконання, відновлення економічного життя цілком залежить від активної участі і

від ролі, яка буде надана