міськздороввідділу, але величезна територія настільки змінилася, що зовсім втратила свій
первісний вигляд.
Головний в’їзд до Лікарні знаходився з боку 1-ої Міщанської і починався пофарбованими в
«казенний» темно-жовтий колір ворітьми, на д якими була піднята ікона Святої Ольги, виконана
за ескізами відомого художника В. Васнецова.
…Праворуч від воріт відразу починалася відгороджена дерев’яним парканом територія
професійно-технічного училища, широко відомого серед москвичів за назвою «Набилківського».
Ліворуч – довгий двоповерховий, «казенно» пофарбований будинок, весь верхній поверх якого
був зайнятий квартирою головного лікаря, дитячого хірурга й уролога Леонтія Петровича
Александрова, а нижній – квартирою одного з педіатрів Олександра Андрійовича Кисіля, згодом, після революції, професора і громадського діяча в області охорони дитинства.
Через лікарняні ворота відвідувачі проходили алеєю в стаціонар і амбулаторію з аптекою. По ліву
руку тягся палісадник із двоповерховим дерев’яним будинком, пофарбованим у сіро-
блакитнуватий колір. Тут, на другому поверсі ліворуч, – моя колиска.
…Одна з алей була відведена для ігор, катання з гірок і на кониках для нас, дітей персоналу
Лікарні. Але на основну його частину, де гуляли хворі, нам ходити не дозволялося. Там був
чудовий квітник, що запам’ятався мені на все життя. З боків доріжок і алей стояли на постаментах
дзеркальні кулі, котрі постійно збуджували мою дитячу уяву. Позаду стаціонару й амбулаторії
розстелявся грандіозний луг, відгороджений від іншої території Лікарні колючим дротом. На
ньому в теплий час року паслися лікарняні корови. Добре пам’ятаю, що їх було сім.
Зараз важко собі уявити, що на території міста могли існувати такі незабудовані простори, як цей
луг і сад. У ті часи, навпаки, це було звичайним явищем.
Последние комментарии
14 минут 22 секунд назад
39 минут 42 секунд назад
43 минут 31 секунд назад
10 часов 14 минут назад
10 часов 17 минут назад
10 часов 29 минут назад