ГРУШКО Наталія Василівна
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Прозаїк, поет.
З дворянської родини. Батько, Грушко В., – залізничний службовець, пристав.
Народилася 26 вересня (8 жовтня) 1891 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Померла 3 січня 1974 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).
Навчалася в Рибінській і Вологодській гімназіях.
Друкувалася в газеті «Біржові відомості», журналах «Світ краси»,»Аргус», «Нива», «Весна»,
«Пробудження», «Вогник», «Жайворон», «Журнал журналів».
Для поетичної творчості нашої землячки характерні «жіноча тема» з мотивами розчарування і
невдоволення навколишнім світом; мінливість кохання; буремні переживання.
Як літератор дебютувала в журналі «Нива» казкою «Чарівна парасолька» (1911).
Потім настала черга збірників поезії «Вірші» (1912), «Єва. Вірші» (1922), драми «Сліпе кохання»
(1914), прозаїчних творів «Моя робота», «Чи повинні мовчати поети» (обидва – 1915).
Серед друзів та близьких знайомих Г. – М. Горький, І. Рєпін, О. Блок, Г. Ахматова, Г. Радлова, О.
Вертинський, М. Попов, М. Савіна, Ф. Фідлер, І. Одоєвцева, П. Лукницький, В. Зоргенфрей та ін.
***
ПОМРУ
, з житєвого кредо Н. Грушко
Эх, поедем к Фелисьену
Пить вино и есть икру.
Добрый муж простит измену,
Если ж нет, то я умру!
ВТОМЛЕНА ЛЯЛЬКА, вірш Н. Грушко «Я маленька балерина»
Всегда нема, всегда нема
И скажет больше пантомима,
Чем я сама.
И мне сегодня за кулисы
Прислал король
Влюбленно-бледные нарциссы
И лакфиоль.
И затаив бессилье гнева,
Полна угроз,
Мне улыбнулась королева
Улыбкой слез.
А дома в маленькой каморке
Больная мать
Мне будет бальные оборки
Перешивать.
И будет штопать, не вздыхая,
Мое трико,
И будет думать, засыпая,
Что мне легко.
Я маленькая балерина
Всегда нема, всегда нема
И скажет больше пантомима,
Чем я сама
Но знает мокрая подушка
В тиши ночей,
Что я усталая игрушка
Больших детей.
ТВОЯ УСМІШКА – ГАДЮЧА ОТРУТА, вірш Н. Грушко «Ганні Ахматовій»
Как пустыня, ты мною печально любима,
Как пустыня, твоя беспощадна душа,
Ты стройна, словно струйка прозрачного дыма
Гашиша.
Твои губы душистей смолы эвкалипта,
А улыбка на них – ядовитей змеи,
у лыбалася так лишь царевна Египта
Ан-нэ-и.
Твои мысли нам, смертным, темны и неясны,
Их прочтут только в будущем – жрец или Бог.
Я хочу умереть под стопою прекрасной
Твоих ног.
ТВІЙ ПОГЛЯД – БОЖЕ ДИВО, вірш Н. Грушко «Гриф з очима Мадонни»
Птица Гриф с глазами Мадонн ,
Только тобой я живу,
Ты сошла с византийской иконы
В моем сне наяву.
Ах, никогда, никогда не забуду,
Разве мысли мои сгорят,
Это великое Божье чудо –
– Твой взгляд.
ДЕ ЧИЇ СЛОВА, з дослідження Б. Жукова «Набуття авторства»
Серед жанрів міського фольклору, які спричинили безпосередній вплив на авторську пісню, частіше за інших називається міський романс. У авторській пісні стала вже загальним місцем
думка про те, що її безпосереднім попередником був «співаючий поет» Олександр Вертинський.
У останній період його життя на естраді Вертинського мали за «поета і композитора»; на
закордонних афішах його називали «Russian balladist».
Вертинський запровадив процес створення пісень на чужі вірші (показавши це в основному на
прикладі поезії срібного століття), що було взято на озброєння творцями авторської пісні.
Причому нерідко він виступав співавтором виконуваних ним творів.
Наведемо як приклад його творчого «вторгнення» в тканину готового вірша пісню «Маленька
балерина». Змінивши один з рядків написаної Н. Грушко поетичної мініатюри, Вертинський
придумує продовження, що ефектно завершує її сюжет.
Після цього на концертах незмінно оголошувалося «Слова Наталії Грушко і Олександра
Вертинського».
ЧИ ЗАВЖДИ СЕНСАЦІЯ ДЕШЕВА, з статті К. Бровченко «Розвиток культури в Росії в кінці 19
початку 20 століття»
Театр шукав нові форми існування і самовираження, проте для багатьох театральних колективів це
були роки
Последние комментарии
12 минут назад
8 часов 16 минут назад
8 часов 36 минут назад
9 часов 1 минута назад
9 часов 5 минут назад
18 часов 36 минут назад