загрузка...
Перескочить к меню

Горовиц Владимир (fb2)

файл не оценён - Горовиц Владимир [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ГОРОВІЦ Володимир Самуїлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Піаніст.

З родини службовця. Батько, Горовіц С., – інженер.

Народився 18 вересня (1 жовтня) 1903 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України), а

не в м. Бердичів, як вказано у всіх довідниках, включаючи зарубіжні.

Помер 6 листопада 1989 р. в м. Нью-Йорку (США). Похований у фамільному склепі Тосканіні у

Венеції (Італія).

Закінчив Київську консерваторію (1912-1919).

Гастролював у Києві, Харкові, Одесі, Москві, Японії, Австрії, Італії, містах Північної та Південної

Америк.

Наш земляк емігрував спочатку до США (1928-1934), потім – Швейцарії (1934-1938), знову – до

США (1938-1989).

Г. далебі не безпідставно називали «королем піаністів усіх часів», «найнепередбачуванішим

музикантом сучасності», «електричним струмом у 6000 вольт».

За свою кар’єру він виступив більше ніж у 1000 концертів. Неперевершено виконував Бетховена, Вагнера, Брамса, Шуберта, Моцарта, Баха.

Дав концерт в Білому домі для президента Рейгана (1988).

Г. 16 разів (!) удостоєний вищої музичної нагороди – премії «Греммі».

Випали на долю нашого земляка і гіркі хвилини. Мати, не витримавши розлуки з сином, невдовзі

після його від’їзду за кордон, померла. Батько пропав без вісти у сталінських таборах. Брати

Григорій та Яків загинули у молодому віці.

Сам маестро пережив тривалу депресію, на дванадцять (!) років припинивши будь-яку концертну

діяльність (1953-1965).

Незадовго до смерті Г. відвідав батьківщину, проте їхати до Києва йому не порадили – саме в той

час вибухнув Чорнобильський реактор.

У Києві започатковано Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовіца

(1994).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – С. Рахманінов, В. Пухальський, Ю. Пабст, А. Тосканіні, С.

Тарновський та ін.


***

У ЦЕНТРІ УВАГИ

, з життєвого кредо В. Горовіца

Мені плювати на почесті, які тривають один день на рік, я люблю бути в центрі уваги весь рік.


НАЙСКЛАДНІШЕ В НАЙПРОСТІШОМУ, з професійного кредо В. Горовіца

Фортепіано – найпростіший інструмент для тих, хто починає вчитися..., але найскладніший для

тих, хто вже його опанував.

ПІАНІСТОМ ВІН БУДЕ БЕЗУМОВНО, зі спогадів В. Горовіца

Я прийшов на зустріч, ясна річ, із мамою. Я грав хвилин десять «Мелодію» Падеревського, трішки

Шопена і, здається, щось із Бородіна й Донаньї. Він (Скрябін – авт.) слухав і був схвильований.

Отже, після того, як я зіграв, він вивів мою матір і сказав їй:

– Ваш син буде піаністом. У нього справжній талант. Я, звісно, не знаю, як далеко він піде, але, будь ласка, зробіть із нього передусім освічену людину, котра розуміє не лише музику, а й інші не

менш важливі аспекти життя: образотворче мистецтво, філософію, літературу. Тільки тоді він

стане справжнім музикантом.

…Але піаністом він буде безумовно.


РОЯЛЬ ВКРАЛИ БІЛЬШОВИКИ, зі спогадів В. Горовіца

За 24 години ми втратили все. Усе!

Ми ще не розуміли, якою всеосяжною була революція. Вона приголомшила весь світ.

Після революції все стало цілком іншим. Після революції ми втратили наш будинок і все майно.

Ми переїхали в погану частину міста. Ми більше не жили в достатку.

Мій рояль украли комуністи, вони забрали навіть наш одяг. Оголосили комендантську годину. Це

було жахливо.

Мій батько був зломлений. Він як білка збирав їжу. Це було набагато жахливіше, ніж я тепер можу

розповісти...

Ми майже голодували й тепер усі наші родичі жили в нашому будинку, включаючи й дядька

Олександра.


ГЕНІЙ КОМУНІКАЦІЇ, зі спогадів В. Віардо

Чесно кажучи, я був готовий до того, що мені не сподобається його виступ. У нашій школі нас

вчили, що Горовіц був поверховішим піаністом, ніж Володимир Софроницький, Марія Юдіна й

Ріхтер. Ці «діонісійці» були глибші й мали класичніші корені, ніж «аполлонійський» Горовіц.

Проте вже невдовзі я був здивований. Відразу я проникнув у кожен звук його виконання. Я відчув, що тремчу. Мої руки були крижаними, а шкіра свербіла.

Усе було абсолютно нелогічно. Горовіц щось творив із музикою так само, як і з аудиторією. Від

його сценічної поведінки було абсолютно неможливо відірватися. Я вірю, що люди відвідують

концерти не лише для того, аби послухати музику, а й для того, аби брати участь у фізичному

процесі. У результаті аудиторія включається в цей процес.

Коли Горовіц грав, уся публіка була залучена. Він, безумовно, був генієм комунікації.


ОСТАННІЙ ПРЕДСТАВНИК РОМАНТИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ, зі спогадів П. Гелбса

Горовіц своєю грою змінив уявлення про виконавське мистецтво. Його виступи – справжня

революція у музиці. Він був останнім представником великої романтичної традиції.

Мені важко описати словами, якими фантастичними були його концерти. А записи не можуть

передати всієї багатої музичної палітри піаніста. Його виступи завжди відзначалися

несподіванкою, яскравістю. Горовіц


Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...