Гальперин Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">найвідвідуванішому спектаклі студії. Роль їй справді дістається. Проте не Клеретти, про що вона

мріяла, і навіть не актриси Ланж. Орлова грає покоївку Ланж – Герсилію. Це дуже маленька роль, типу «їсти подано». ...На такому мізерному матеріалі не розгуляєшся, проте саме усвідомлення

того, що вона відтепер бере участь в «первістку», спектаклі, що став візитною карткою Музичної

студії, додавала їй упевненості у власних силах.

ДЕМОНСТРУЄ ЧУДОВІ ЗНАННЯ, зі спогадів В. Полонської «Останній рік»

На естраді йшла якась програма. Потім стали просити виступити Володимира Володимировича.

Він пішов, проте неохоче. Коли він був вже на естраді, літератор М. Гальперін сказав:

– Володимире Володимировичу, прочитайте нам завершальну частину з поеми «Добре!».

Володимир Володимирович відповів дуже єхидно:

– Гальперін, бажаючи показати потужність своїх пізнань в поезії, просить мене прочитати

«Добре!» Але я цій речі читати не буду, тому що зараз не час читати поему «Добре!».

Він прочитав вступ до поеми «У весь голос». Прочитав надзвичайно сильно і натхненно.

Враження це читання справило незвичайне.

ХТО МАЄ ДИРИГУВАТИ РОСІЙСЬКИМИ ОПЕРАМИ, з статті «За лаштунками Великого

театру – диригент-антисеміт. Вимагаємо втручання прокурора» в газеті «Комсомольска правда»

від 5 квітня 1928 р.

У нездоровій обстановці лаштунків Великого театру, куди до цих пір насилу проникають промені

громадськості, ще не зжиті антирадянські настрої. Один з випадків прояву таких настроїв

обговорювався 27 березня місцевкомом Великого театру. Після того, як прослуховувалася нова

опера С. Н. Василенко на сюжет і лібрето М. П. Гальперіна «Син сонця», безумовно, схвалена

народним артистом республіки М. М. Іполітовим-Івановим, диригент Великого театру М. С.

Голованов в розмові з композитором С. Н. Василенко висловив здивування, «чому він (Василенко) пише музику на лібрето цього пархатого жида».

Через кілька днів після цього на квартирі літератора М. П. Гальперіна композитор С. Н.

Василенко, зустрівшись з диригентом А. М. Пазовським, підтвердив цей обурливий факт і додав, що М. С. Голованов, розмовляючи з ним «про жидівське засилля» в ДАВТ, категорично заявив,

«що на майбутній рік з ДАВТ будуть звільнені жиди А. М. Пазовський і В. О. Лосський».

Диригент А. М. Пазовський, глибоко обурений цією витівкою Голованова, подав заяву в

місцевком Великого театру. «Подібні ганебні явища, – писав Пазовський, – можуть бути усунені

лишу у світлі широкої радянської громадськості».

На засіданні місцевкому з’ясувалося, що розслідуванням цієї справи вже зайнялася «комісія» з

артистів-солістів, котрих, до речі сказати, ніхто не вибирав і котрим розслідування не доручав.

Одночасно Василенко подав в місцевком заяву, в якій став несподівано заперечувати факти, приписувані Голованову, оскільки «передаючи Гальперіну негативну думку Голованова про його

лібрето, він міг застосувати такі фрази, яких насправді могло не бути, бо він (Василенко) знаходився в стані підвищеної нервозності, майже неосудності». «Відбій» Василенко пояснюється

тим фактом, що «цей вислів Голованова він передавав Гальперіну неофіційно, не думаючи, що він

набере широкого розголосу». Так заявив Василенко в телефонній розмові Пазовському. При

розмові були присутні тт. Наврузов і Шейдлер (директор театру).

Гр. Голованов, заперечуючи на засіданні місцевкому приписувані йому вирази, сказав наступну

фразу, яка може служити яскравою характеристикою його поглядів і переконань: «Хіба я ідіот, щоб назвати В. О. Лосського – стовпового дворянина, корінного православного, поміщика і всіма

шанованої людини – пархатим жидом!?».

І найцікавіше, що, коли Голованов вимовив ці мерзотні чорносотенні слова, ніхто його не обірвав, ніхто не прикував його до ганебного стовпа.

У минулій роботі гр. Голованова знайдуться й інші дані, які показують його справжнє обличчя.

Всім ще пам’ятна його заява про те, що «російськими операми повинні диригувати лише російські

диригенти», що відноситься до часу, коли опера «Борис Годунов» була доручена диригентові

Пазовському.

Вчора газета «Вечірня Москва» опублікувала низку волаючих фактів з діяльності гр. Голованова.

Доповнюючи їх, ми вважаємо, що цією справою повинна зацікавитися прокуратура.

НАСЛІДУЮЧИ ДІДА, з статті «Людмила Улицька написала, можливо, свій останній роман» на

shop.bambook.com

Видавництво «Ексмо» випускає нову книжку Людмили Улицької – роман «Щиро ваш Шурик».