Я став говорити те, що завжди говорять в таких випадках, – переконувати, що він недовірливий,
що він помиляється.
– Я навіть можу вам сказати, як це буде, – перервав він мене, не дослухавши. – Я лежатиму в
труні, і, коли мене почнуть виносити, станеться ось що: оскільки сходи вузькі, то мою труну
почнуть повертати і правим кутом вона вдариться об двері Ромашова, який живе поверхом нижче.
Все відбулося саме так, як він передбачив. Ріг його труни вдарився в двері драматурга Бориса
Ромашова...
ЄРУСАЛИМ СПИСУВАВ З КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО, з книги Т. Лаппи «Лікар
Булгаков»
Я приїхала до Кам’янець-Подільського на початку травня (1916 р. – авт.). Жили у лікарських
квартирах при великій губернській лікарні, де розміщувався шпиталь. У нас була невеличка
кімната. Миша багато оперував, деколи стояв біля операційного столу день і ніч, але все ж таки ми
декілька разів здійснили прогулянки по місту, зупинялись біля його історичних місць, милувалися
пейзажами у вечірній імлі, які відкривалися за баштами фортеці, біля старовинних брам, сходів і
будинків.
Мені думається, що неповторна ця панорама якимось чином відтворилась в описанні Єршалаїма в
«Майстрові і Маргариті».
...Дякуючи телеграмі, мені вдалося взяти квиток на потяг. Михайло зустрів мене зі шпитальним
автомобілем на невеличкій станції, вона називалася Орошани. Їхали об’їзним шляхом, бо
залізничний міст через Прут був зруйнований.
У Чернівцях ми провели все літо. Жили при шпиталі. Хірургічні операції робили безперервно,
хоча у липні наступ призупинився. Важкі бої тривали недалеко від міста, у Карпатах. Михайло
Опанасович, як правило, стояв на ампутаціях, тож мені нерідко доводилося асистувати. Пам’ятаю,
від спеки і напруги мені кілька разів ставало зле просто в операційній...
Там я надивилася різного і на все життя запам’ятала, що таке війна.
НАДАВ НОВОГО ЗВУЧАННЯ РЕАЛІСТИЧНИМ ТРАДИЦІЯМ, з статті К. Заблоцької і Ю.
Шенгофа «Внесок медиків України в художню літературу ХХ століття»
Одним з письменників, які найбільшою мірою втілили у своїй творчості драматичні колізії епохи і
мали найбільший вплив на формування художнього обличчя минулого століття, став Михайло
Опанасович Булгаков. Він надає нового звучання реалістичним традиціям («Записки юного
лікаря»), поглиблює психологізм, поєднуючи його з аналізом суспільної драми («Біла гвардія»),
надає нового дихання гоголівській художній традиції, створює меніппею (тобто багатоплановий,
багатожанровий твір) «Майстер и Маргарита», поєднавши в ньому романтичну, сатиричну,
філософську, релігійну. містичну. сатиричну складові.
Последние комментарии
4 часов 24 минут назад
20 часов 28 минут назад
1 день 5 часов назад
1 день 5 часов назад
3 дней 11 часов назад
3 дней 16 часов назад