загрузка...
Перескочить к меню

Бараг Лев (fb2)

файл не оценён - Бараг Лев [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



БАРАГ Лев Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фольклорист, літературознавець.

З міщанської родини.

Народився 31 грудня 1910 р. (13 січня 1911 р.) в м. Києві Російської імперії (нині – столиця

України).

Помер 4 вересня 1994 р. в м. Уфа РФ.

Закінчив Московський державний педагогічний інститут ім. Леніна (1931).

Працював викладачем педагогічного технікуму, Білоруського, Уральського, Московського,

Башкирського педінститутів і університетів.

Заслужений діяч науки БРСР (1977).

Лауреат премії Башкирської АРСР ім. Салавата Юлаєва (1987).

Друкувався в журналах «Учитель Башкирії», «Російська мова в башкирській школі».

Автор доробків «Східнослов’янські казки, їх взаємозв’язку і національну своєрідність»,

«Білоруська казка: Питання вивчення національної самобутності порівняно з іншими

східнослов’янськими казками», «Народні казки, легенди, перекази і були Башкирії» (усі – 1969),

«Сюжети і мотиви білоруських народних казок», «Взаємозв’язки і національна своєрідність

східнослов’янських народних казок» (обидва – 1971).

З нагоди 100-річчя Б. в Башкирському державному університеті пройшла всеросійська науково-

практична конференція «Проблеми взаємодії мови, літератури та фольклору і сучасна культура».

Також співпрацював з редколегією 60-томної «Енциклопедії казок» (1977-1999), що виходила в

Берліні та Нью-Йорку, брав участь у створенні 18-томного зібрання пам’яток «Башкирська

народна творчість» (1986).

Що стосується особистого життя, то батьків ученого розстріляли німці в мінському гетто (1941).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Прокшин, І. Березовський, М. Гудзій, М. Сагітов К.

Калашников, А. Сулейманов, П. Богатирьов, Б. Ахметшин, Н. Щедріна, Р. Назіров, В. Синенко, Н.

Заріпов, А. Харісов, Ф. Надршина, І. Карпухін та ін.


***

ПЕРЕМАГАЄ СИЛЬНІШИЙ

, з життєвого кредо Л. Барага

Перемагає сильніший.


***

КОМЕДІЙНЕ НА ТРАГІЧНОМУ ТЛІ

, з нарису В. Мєхова «У мороці дев’ятого валу»

У Мінську на університетській кафедрі російської літератури, де однією із зірок був доцент Бараг, працював і доцент Іван Васильович Гуторов. Працював за сумісництвом... Тому що основною для

нього була робота в апараті республіканського ЦК партії на відповідальній посаді завідувача

відділом літератури та мистецтва Управління пропаганди і агітації. Обіймаючи цю посаду, він був

куратором газети «Лiтаратура i мастацтва»...

Як куратору, редактор газети ...носив йому на узгодження …багато матеріалів. І ми, рядові

співробітники, знали, що викреслене або виправлене …червоними чорнилом – його, Гуторова,

редактура.

...Так от, якось редактор приніс і віддав на передрук ...червоночорнильний рукопис. А опісля

звелів вичитати машинописні сторінки мені. Читаю і від читаного ціпенію. У грубих, образливих

висловах стаття звинувачує в космополітизмі, в приниженні білоруського фольклору, ще в різних

несусвітних гріхах Льва Григоровича Барага. Прізвища авторів, розумію, вигадані – Айвазов та

Ніколаєв. ...Років через у словнику білоруських псевдонімів я наткнувся на підтвердження, що

Гуторов неодноразово так підписувався – Айвазов. А Ніколаєвим в той раз пойменовано редактора

газети Горцева.

Далі на трагічному тлі почалося комедійне. Доцент Гуторов зажадав, щоб стаття про непристойну

діяльність колеги Барага, яка з’явилася в письменницькій газеті, стала предметом обговорення на

засіданні кафедри... Мовляв, голос громадськості – а саме так атестував він статтю – ми не маємо

права замовчати.

І збори відбулися. І Гуторов патетично посилався на написане Гуторовим, як на гірку істину, відкриту невідомим йому правдолюбцем.


***

ФОЛЬКЛОРИСТ ЗІ СВІТОВИМ ІМЯМ

, з кореспонденції Л. Колоколової «Мої університети»

Неповторний професор Бараг – фольклорист зі світовим ім’ям, викладав нам «Вступ до

літературознавства». Його лекції було неможливо записувати – їх можна було лише слухати, при

цьому потрібно було обов’язково бачити лектора.

Лев Григорович, мов справжній актор, зображував нам страждання Флобера, коли той писав свою

«Пані Боварі», присвячував нас в таємниці творчості великих майстрів слова, говорив про

архітектоніку творів, жанрах і метафорах, напам’ять наводячи приклади. Цілу «пару» він міг

говорити безперервно, не заглядаючи ні в які папірці. Чудова пам’ять, приголомшливий інтелект.

Незвичайною була і зовнішність Барага: високий, худий, з розлогими сивими бровами і великими

виразними очима, він мав звичку активно жестикулювати і говорити розкотисто, голосно. Майже

до 80 років Лев Григорович по-юнацькому легко піднімався крутими сходами головного корпусу

на четвертий поверх...


***

ПОЧИНАВ ПІДКАЗУВАТИ

, зі спогадів Н. Волкової

Я отримала «п’ятірку», але вийшла з аудиторії близько дванадцятої години ночі. Причому після

мене залишалося ще чоловік п’ять чи шість...

Якщо студент був недостатньо підготовлений до заліку або іспиту, Лев Григорович почував себе

ніяково і, щоб натягнути оцінку «задовільно», починав підказувати, заводив довгу розмову,

намагаючись вбити в голову ледаря хоч якісь знання. В результаті випробування розтягувалося на

невизначений час.


***

ПОДВИЖНИК

, з оцінки діяльності Л. Барага О. Федоровим

Чим більше спливає часу, тим більше ми розуміємо, як багато для розвитку філології в нашому

регіоні зробив Лев Григорович Бараг. Його по праву можна назвати основоположником школи

башкирської фольклористики, всього того, що стосується вивчення народної творчості.

Це був не просто талановитий вчений і блискучий викладач, це був подвижник.


***

БРАВ ТЕМПЕРАМЕНТОМ

, з оцінки діяльності Л. Барага В. Хрульовим

Це чудовий викладач, яскрава особистість, вчений зі світовою популярністю. Ті, хто мав

можливість бачити і чути його, не потребують наших спогадів: у кожного в душі живе свій образ.

Напевно, для нашого університету (Башкирського – авт.) приїзд Льва Григоровича Барага став

справді подарунком долі – він дав потужний імпульс розвитку літературознавства і

фольклористики в регіоні, виховав плеяду гідних учнів. А ще благотворно впливав на атмосферу

університетського життя.

Від нього виходила енергія пошуку і цю невгамовну енергію він спрямовував на студентів,

захоплюючи їх артистизмом, підкоряючи темпераментом.


***

ТОНКИЙ

ЗНАВЕЦЬ БАШКИРСЬКОГО ЕПОСУ

, з статті Ю. Узікова «Лев Бараг в світі казок і

легенд»

Бараг був не лише видатним дослідником білоруської, російської та української народної

творчості, а й великим знавцем башкирських казок. З 1934 по 1990 рік він брав участь і керував

щорічними фольклорно-етнографічними експедиціями Росією (в тому числі, і Башкирією),

Білоруссю, Україною.

Уся його наукова діяльність пов’язана з вивченням східнослов’янського і тюркського казкового

епосу 18-20 століть.


***

НОВІ МЕТОДИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ,

з розвідки Б. Ахметшина «Історик і

теоретик фольклору»

У його численних публікаціях та наукових розробках вперше отримали цілісне висвітлення

принципи відбору та способи втілення життєвого матеріалу в фольклорі, а також деякі методико-

методологічні прийоми аналізу творів казкової і неказкової прози в порівняльному плані і єдності

їх художньої форми і змісту.

Так, саме Л. Г. Бараг не тільки висунув, а й переконливо довів правомірність і наукову

спроможність гіпотези, згідно якої основні сюжетні типи башкирських казок мають значно більше

відповідностей в російському, ніж, скажімо, в турецькому (не кажучи вже про долганський,

угорський, якутський та ін ) казковому епосі, незважаючи на спорідненість башкирської з усіма

перерахованими мовами.


***

ДИВОВИЖНИЙ ОПОВІДАЧ

, зі спогадів В. Пугачова «Продовження легенди»

Я з ним читав курс «Історії російської літературної критики», він розповідав дореволюційну, я

брав естафету після 1917 року. Спочатку все було так, як і належить працювати в одному курсі

викладачеві-початківцю і знаменитому професору. Все відкрилося на іспиті, коли я раптом

побачив, що всі мої знання …не можуть йти ні в яке порівняння з тим, що він встиг розповісти за

семестр студентам.

...А яким він був дивовижним співрозмовником і слухачем! Хоча, для повноти правди, оповідач з

нього був кращий. Ніколи не можна було передбачити, куди піде сюжет розмови з ним,

асоціативний ряд його був безмежний. Починаючи з Бєлінського, ми переходили до Шкловського, потім до Шолохова, геніальності його «Тихого Дону», і далі до нових повістей Чівера або

Апдайка.

Мені важко було не зганьбитися, я багато чого не знав тоді, а він, немов розуміючи це, все

розповідав і розповідав. Треба було знайти можливість зупинити цей потік, тому що на лекцію і я, і він безнадійно спізнювалися.


***

ЧЛЕНОМ-КОРЕСПОНДЕНТОМ ТАК І НЕ СТАВ

, з книги М. Рахімкулова «Унікум»

Років тринадцять тому, коли Бараг був у моєму нинішньому віці, зайшовши на кафедру, я був

вражений заклопотаністю і в той же час збудженістю дорогого Лева Григоровича. Він вибачився

за те, що дуже зайнятий, – готує матеріали до обрання його членом-кореспондентом Башкирської

академії наук.

Добре знаючи атмосферу того часу, я жорстко сказав Льву Григоровичу гіркі, як йому здалося, слова: «Ви, дорогий Леве Григоровичу, не пройдете в члени-кореспонденти».

Він, вражений, запитав: «Ви так думаєте?»

Моя відповідь була суворою: «Я не думаю, я знаю. Ви – головний претендент на це звання, але, вибачте, не пройдете».

Так воно, на жаль, і сталося: найкрупніший літературознавець і фольклорист не був удостоєний

заслуженого ним звання ... І хто знає, може бути, ця гірка образа прискорила його смерть...


***

СИКТИКВАР

, бувальщина

Згадує викладач Башкирського університету Валерій Пугачов:

– Якось зустрічаю шановного Л. Барага. Ви знаєте, – хвалиться він, – я їду до Сиктиквару на

конференцію!

Я, акуратно, аби не поставити в незручне становище професора уточнюю:

– Леве Григоровичу, мені здається, що це місто називається Сиктивкар!

– Приїду, розповім вам про конференцію, обіцяє бути цікавою.

Через тиждень показує мені альбом з краєвидами столиці Комі і розповідає, яке чудове місто

Сиктиквар.


***

ЕКЗОТИЧНИЙ КАПЕЛЮХ

, студентська байка

Якось Лев Григорович затримався на роботі і, пам’ятаючи, що вдома його чекає не дуже здорова

дружина, квапливо зібрався, накинув капелюх і подався до свого мікрорайону. Ледь переступив

поріг, як почув голос Валентини Казимирівни:

– Льово, ти, мабуть, не в своєму капелюсі! Адже у тебе ще не було такого – з фруктами на полях.

Виявилося, що головний убір з екзотичними фруктами належав доценту, а пізніше – професору

Нінель Василівні Черемісіній.

Саме у ньому, поспішаючи додому, Л. Бараг через половину Уфи добирався до власної оселі.




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск книг   Поиск по содержимому сайта

Последние комментарии

Последние публикации

Загрузка...