Орлай Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

його своїм почесним членом.

Орлая залишив Віллє для особливих доручень. Втім, це останнє призначення, яке не надавало

точно окресленої і самостійної діяльності, не могло, – як зазначив один з біографів Орлая, –

задовольняти людину, повну сил і прагнень і прекрасно підготовлену до різноманітної діяльності.

До того ж, виникли тертя з Віллє...

Ще наприкінці 1820 р. йому запропонували місце ординарного професора медичного факультету

Московського університету. Його тоді умовив залишитися шеф. А тут покликали на посаду

директора Ніжинської гімназії вищих наук і 3 вересня 1821 р. Орлай пішов з служби, котра не

припала йому до душі.

Заступивши на посаду 1-го листопада 1821 р., він негайно взявся за реформи в гімназії у всіх її

частинах і, насамперед, у навчально-виховному процесі. …У спогадах колишніх учнів Орлай

зображується строгим начальником, але добрим, поблажливим і гаряче відданою справі і

вихованцям людиною.

Та адміністративні здібності Орлая незабаром звернули на себе увагу і 1825 року йому було

доручено попечителем Харківського навчального округу проінспектувати ряд гімназій.

У січні 1826 р. Орлай став дійсним статським радником, а в серпні вже був переведений на посаду

директора одеського Рішельєвського ліцею.

У пресі з’явилося не багато його праць, проте ім’я Орлая було добре відоме вченим не тільки в

нас, але й за кордоном...

КЛАСИК ЙОГО В «МЕРТВИХ ДУШАХ», з дослідження В. Карташова «Аптекарський інтерес

Гоголя»

У молодості М. В. Гоголь виявляв інтерес не тільки до літератури, але й історії, географії, ботаніки

і... фармації. У його «Книзі усілякої всячини, або підручної енциклопедії» серед описів

малоросійських обрядів, прислів’їв і частівок, озброєння древніх греків, грошей і монет різних

держав є замітка «Аптекарська вага»... Її поява була викликана, як вважає І. А. Виноградов, впливом одного з шкільних наставників, директора Ніжинської гімназії вищих наук Івана

Семеновича Орлая.

…Саме І. С. Орлай став згодом одним з головних прототипів директора училища Олександра

Петровича, з яким читач знайомиться в першому розділі другого тому «Мертвих душ». Олександр

Петрович «мав дар чути природу …і знав мову, якою потрібно говорити з нею». Він «умів

декількома словами передати саму душу науки так, що і малолітньому було очевидно, на що саме

вона йому потрібна, ця наука».

…Юнак жадібно усмоктував уроки свого наставника.

…Участь І. С. Орлая у виданні «Російської військової фармакопеї», імовірніше всього, послужило

безпосереднім поштовхом до появи в «Книзі всякої всячини» заміток про аптекарську вагу.

…Можна лише здогадуватися, як потрапили ці дані в рукописну книгу Гоголя. Можливо, він

записав їх зі слів вчителя, можливо, знайомився з рукописами Орлая.

Цього ми не знаємо. Поки що.

ЗАХОПИЛА ВЕЛИКА РОСІЯ, з книги В. Пачовського «Історія Закарпаття»

Усі вчені тої доби не повернулися до народу, а пішли на службу чужим богам... П. Лодій, Балудянський, Іван Орлай, брати Кукольники – до Росії, Юрій Гуца – до Болгарії. Для нашого

народу з Закарпатської України вони не дали нічого, покинули свій край і нарід і не вміли

поставити національних змагань на народному ґрунті, й не створили з народної мови своєї

літератури, як їх сучасники мадяри. Захопила їх душі велика Росія, а рідний нарід залишився без

світочів у темноті.

Вони могли бути між найпершими, а пішли до Росії на другорядних діячів і пропали там, загубивши талант свого народу.