ОРЛАЙ Іван Семенович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Медик, освітянин, історик, письменник, перекладач.
З родини священика.
Народився в 1770 р. в с. Паладі Угорської Руси (нині – с. Руські Комарівці Ужгородського району
Закарпатської області України).
Помер 27 лютого (11 березня) 1829 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Навчався в Мункагському, Унгварському народних училищах, Унгварській архігімназії, Велико-
Варадській академії (1787-1788), Львівському університеті (1788-1789), богословському
факультеті Пештського університету (1789-1790), закінчив Петербурзьке медико-хірургічне
училище (1791-1793).
Працював викладачем Велико-Карловської гімназії вищих наук (1790-1791), помічником вченого
секретаря Медичної Колегії (1793-1794; 1797-1798), лікарем лейб-гвардії Його царської
Величності Семенівському полку (1798-1799), Санкт-Петербурзького поштамту (1799-1805), гоф-
хірургом при імператорському дворі (1800-1808), ординатором Сухопутного генерального
шпиталю (1812-1813), директором Ніжинської гімназії вищих наук (1821-1826), одеського
Рішельєвського ліцею (1826-1829).
Член Московського товариства дослідників природи, Товариства історії і старожитностей
російських, Віленського медичного товариства, Альтенбурзького ботанічного саду, Єнського
мінералогічного товариства, Ерлангенського фізико-медичного товариства.
Почесний член Медико-хірургічної академії (1817), Віленського університету, Казанського
товариства аматорів вітчизняної словесності.
Друкувався в журналах «Північний вісник», «Записки, видавані від Департаменту народної
освіти», «Праці і нотатки Товариства історії і старожитностей російських».
Як освітянин дебютував проектом «Про виклик до Росії іноземних вчених зі слов’янського
племені, а найкраще з карпато-русин, котрі одержали звання професорів в Австрії і здатних
викладати російською мовою» (1803).
Потім настала черга наступних доробків: «Коротка історія про карпато-русин» (1804), «Dissertatio sislens doctrinas de viribus naturae medicatricibus etc.» (1807), «Oratio in laudes Russiae principum etc.»
(1809), «Про перетворення училищ у Росії», «Про необхідність навчатися переважно вітчизняній
мові і дещо про вивчання мов іноземних» (обидва – 1825), «Про південний захід Росії» (1826).
Брав активну участь як перекладач у підготовці Медичною Колегією до друку «Observationes Medico-Chirurgorum Ruthenici Imperii».
Перу О. низка віршів, серед яких і елегія на смерть імператора Олександра I.
Значна кількість праць залишилося в рукописах.
Наш земляк висловлювався за створення послідовної спадкоємної системи учбових закладів, починаючи з початкових і закінчуючи вищими. Вважав, що в умовах нерозвиненості мережі
російських університетів ведуче місце в підготовці державних службовців належить ліцеям.
Особливе значення надавав зв’язку навчання з потребами окремих областей, рекомендуючи
вивчати в губернських гімназіях мови тих народів, з представниками яких будуть зустрічатися
випускники. Просування по службі наш земляк пов’язував насамперед з освітнім рівнем.
На приватні пансіонати, які переслідують головним чином комерційні цілі, не покладався.
Власне велике зібрання книг, рукописів і колекцій частинами пожертвував різним бібліотекам і
товариствам.
Серед друзів та близьких знайомих О. – М. Гоголь, І. Гете, М. Балугьянський, О. Мокрицький, В.
Кукольник, Я. Вілліє, П. Павлович, Є. Болховітінов, Г. Терлаїч, П. Лодій, Ф. Янкович та ін.
***
ЦАРСТВО РОЗУМУ
, життєвого кредо І. Орлая
Зводити царство розуму.
НАВЧИМО РОСІЯН, з доповідної записки І. Орлая М. Новосильцеву від 5 березня 1803 р.
Надзвичайно легкий, вірний і дійовий засіб – мати незабаром талановитих і знаючих викладачів, які могли б в найтриваліший термін викладати науки російською. Засіб цей полягає в запрошенні
іноземних наставників слов’янського походження, і переважно карпаторосів, оскільки вони
зазвичай знають грунтовно церковнослов’янську мову.
ДУМКИ ВИСЛОВЛЮВАТИ ВІЛЬНО, виписка з «Журналу конференції Ніжинської гімназії
вищих наук»
Пан директор виявив своє бажання, аби кожний з присутніх на засіданнях думки щодо
керівництва і управління гімназією висловлював не боячись і вільно, хоча б трапилося так, що
деякі з них не співпадали б з точкою зору, запропонованою самим паном
Последние комментарии
4 часов 55 минут назад
9 часов 3 минут назад
9 часов 20 минут назад
9 часов 41 минут назад
12 часов 23 минут назад
19 часов 46 минут назад