Лучкай Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

цінної праці.

Не менш вагомим є внесок у вітчизняну науку і іншого філолога-класика, доцента Андрія Ігната,

перекладача третього тому «Історії» М. Лучкая. Доцент А. Ігнат написав та підготував до захисту

докторську дисертацію на тему «Загальноосвітня школа на Закарпатті в ХІХ і на початку ХХ ст.»,

однак йому не вдалося її захистити, тодішні владоможці заблокували дисертацію, оскільки в ній

були такі авторські твердження, які не вкладалися в рамки офіційних поглядів на історію

Закарпаття та його культуру.

Добрих слів заслуговує наукова діяльність ще одного провідного філолога-класика кафедри

доцента Михайла Ороса. Успішно захистивши в Московському університеті кандидатську

дисертацію на тему «Проблеми синтаксису у творах римських граматиків», М. Орос прилучається

до роботи над науковою кафедральною темою. Плодом багатьох років напруженої праці стали

дешифрування та переклад V-го тому «Історії карпатських русинів» М. Лучкая. Робота над цією

працею зробила М. Ороса відкривачем малодоступних матеріалів краєзнавчого змісту:

з’являються його публікації «М. Лучкай про національні меншини на Закарпатті», «Михайло

Лучкай про організацію шкільництва на Закарпатті», «Михайло Лучкай про діяльність Івана

Зейкана», «Про граматику слов’яно-руську» та ін.

...Чимало цінних наукових праць у галузі новолатинської мови у ст. викладача кафедри Оксани

Барбіл, яка завершує роботу над кандидатською дисертацією з питань особливостей мови твору

«Історія карпатських русинів» Михайла Лучкая.

ЗЕРНА ЗАГИНУЛИ, НЕ ДАВШИ ПАРОСТКІВ, з статті «Українці в Африці» в інтернет-газеті

«Діаспора»

В XIX в. в Україні зароджується науковий інтерес до Ефіопії, з’являються нові паростки

ефіопістики. В 1810 р. друкарня молодого Харківського університету випускає «Граматику» І.

Орнатовського, де вперше згадується ефіопська мова. Проте лише через п’ять років перший

українець, відомий просвітитель Михайло Лучкай, почне вивчення мов Ефіопії і Єгипту:

амхарської, геєз і коптської. Характерно, що робить це він за межами батьківщини, в одному з

культурних центрів Європи.

…В 1826 р. він одержує привабливе запрошення: стати капеланом у місті Лукке –

адміністративному центрі однойменного італійського князівства. Правителем Лукки виявився

українець-уніат; його охороняв від революції загін українців; духовні потреби останніх і повинен

був задовольнити отець Михайло. З Лукки Лучкай здійснював поїздки до інших міст Італії.

Написана латиною «Історія Карпатської Русі» була завершена незадовго до смерті автора, який так

і не побачив її опублікованою. Незважаючи на це, місцеві українські історики широко

використовували працю, котра не мала рівних з фундаментальності.

В Ужгороді в мої руки потрапив стародавній зошит невеликого розміру, без обкладинки. На

першій сторінці – напис російською мовою: «Цей словник і алфавіт написав в 1815 році у Відні

Михайло Лучкай і подарував бібліотеці Мукачівського єпископства в 1817 р.».

З подивом я розглядав тексти, написані упереміж латинським і ефіопським алфавітом; іноді мені

вдавалося прочитати слова й цілі вислови мови геєз, іноді я не міг зрозуміти мови, імовірно

амхарської, якого майже не знаю. Подекуди як близькі приклади в словнику зустрічалися арабські

слова, проте написані вони невміло, ліворуч праворуч, а не із права ліворуч, як треба. Ефіопські

букви також іноді написані нерозбірливо або невірно.

Звідки Лучкай черпав матеріали для своїх занять з мов Ефіопії, встановити не вдалося.

На жаль, ніхто з біографів не зміг відповісти на запитання: « Чи зберігав закарпатський

просвітитель інтерес до Ефіопії в італійський період свого життя, коли Італія була головним

центром ефіопістики в Європі?».

В 1829 р. в Харківському університеті було запроваджено викладання мови геєз. Курс читав

латиною німецький вчений Б. А. Дорн. Його лекції слухав відомий український історик М. І.

Костомаров. В 1836 р. Дорн перебрався до Петербурга, і кинуті ним зерна ефіопістики й

арабістики в Україні загинули, не давши паростків.

НАДЗВИЧАЙНО ЦІННИЙ ДОРОБОК , з розвідки Т. Тютрюмової

У ньому (зошиті з нотатками М. Лучкая – авт.) є не тільки алфавіт і словник, а також текстовий

матеріал (молитви), зразки речень, короткі фонетичні коментарі й числівники мови геєз. Так, на

звороті першого аркуша наведена молитва «Отче наш» коптською мовою, написана вона