Лаудон Иштван (fb2)

- Лаудон Иштван [Справочник-дайджест] 15 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ЛАУДОН Іштван


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: австро-угорський.

Філолог, ботанік.

З міщанської родини.

Народився 20 серпня 1862 р. в м. Ужгороді Австро-Угорської імперії (нині – адміністративний

центр Закарпатської області України).

Помер в 1924 р. в м. Ужгороді Чехословацької Республіки (нині – адміністративний центр

Закарпатської області України). Похований на місцевому цвинтарі «Кальварія».

Закінчив Ужгородську гімназію, філологічний факультет Будапештського університету.

Самотужки вивчав премудрості ботаніці і одержав такі знання, які дозволили йому викладати

ботаніку і природознавство в гімназії.

Працював викладачем Ужгородської гімназії.

Автор відкриття нового виду рослин – Elshotzia Patrini (1902).

Засновник приватного дендропарку в м. Ужгород площею близько двох гектарів, активний

дослідник флори закарпатських гір.

З чисельних мандрівок Єгиптом, Австро-Угорщиною та Італією першим спровадив та прищепив

на Закарпатті велику кількість рідкісних рослин.

Опублікував низку наукових і пізнавальних статей з флористичних проблем.

Серед друзів та близьких знайомих Л. – І. Медрецький, Ф. Шюргер, М. Ролейзек та ін.


***

З МАКСИМАЛЬНОЮ ВІДДАЧЕЮ,

з життєвого кредо І. Лаудона

Праця з максимальною віддачею.

ЖИВІ ВИКОПНІ ДЕНДРОПАРКУ, з статті «Зелені перлини Ужгорода» на kolyba.org.ua

Символом Ужгорода можна назвати рослину, яка рожевою піною своїх квітів надзвичайно яскраво

прикрашає наше місто навесні. Це сакура. За японською легендою її квіти стали рожевими від

невинної крові дітей, які були вбиті жорстоким правителем. Начебто і не плодоносять сакури

тому, що їх квіти назавжди залишаються юними.

Ужгородський проспект Свободи особливо гарний у червні, коли на гілках екзотичних катальп

розпускаються стрімкі волоті ніжних білих квітів, а велике листя суцільним шатром утворює

крону.

Серед парків і скверів міста найдавнішим є парк поблизу замку на правому березі річки Уж.

Найстаріше дерево – платан кленолистий. Вважають, що його було посаджено у XV ст. тодішнім

власником замку Другетом.

Вчителем тодішньої Ужгородської гімназії Іштваном Лаудоном у кінці XIX ст. був закладений

надзвичайно цінний арборетум (дендрарій), який знаходиться біля дитячої лікарні. Тут можна

побачити такі екзотичні рослини як болотний кипарис, тсугу канадську, псевдотсугу, біоту східну,

кипарисовик Лавсона, віргінський ялівець. В центрі дендрарію височіє гінкго дволопатеве, яке

ботаніки називають «живим викопним».


СПОТВОРЕНЕ ОБЛИЧЧЯ, з кореспонденції Б. Токаря «Ужгород нищать! А влада мовчить»

Із грубими порушеннями чинного законодавства ведеться нове будівництво в історичних частинах

Ужгорода. Це, приміром, будинок на віддалі 10-12 м від могили та каплиці Лучкая на Цегольні,

потворна металева споруда на пл. Корятовича, яка фактично знівелювала архітектурний ансамбль

площі, реконструкція будинку XIX ст. на вул. Волошина, 38. Спотворено будинок XVIII – поч.

XIX ст. на вул. Капітульній, 2. Знесені будинки на пл. Петефі та вул. Капітульній, 12, видано

дозвіл на будівництво на пл. Народній та в охоронній зоні Народного дому «Просвіта» на пл.

Гренджі-Донського, 3.

Частково знищено сад-парк Лаудона на вул. Ракоці, ліквідовано парк культури і відпочинку,

колишній парк, закладений Другетами під назвою «Водошкерт», взятий свого часу під державну

охорону.

На думку членів Громадського комітету, продовження такої практики призведе до того, що

Ужгород повністю втратить своє історико-архітектурне обличчя.


СВИНІ НЕ ВИННІ, з статті Т. Літераті «Сад Лаудона»

Нещодавно, гортаючи підшивку газети «Закарпатська правда» за 1954 рік, натрапила випадково на

таку публікацію (цитую вибірково): «Не турбуються ужгородці аніскільки про збереження

рідкісних дерев. От, приміром, на території обласної лікарні знищується єдиний у Закарпатській

області екземпляр чорної магнолії. А по вул. Радянській під гімалайською сосною, гінгко й

екзотичними дубами жителі будинку тримають свиню. Прекрасний парк з рідкісними деревами

має там непривабливий вигляд».

Ми не знаємо, чи допомогла ця публікація зберегти чорну магнолію, проте від дійсно чудового

парку на сьогоднішніх вулицях Собранецькій та Ракоці залишилося з того часу дуже мало…

Мова, звичайно, йде про славнозвісний сад Іштвана Лаудона. Більшість ужгородців вважають, що

він талановитий професійний ботанік, хоча насправді рослинництво залишалося лише його хобі.

Свого часу він об’їздив усю Австро-Угорщину, Італію, побував у Єгипті, звідки, до речі, привіз

для музею частину руки мумії. А ще з кожної подорожі ботанік-любитель незмінно повертався з

цінними й рідкісними видами рослин, частину яких висаджував у своєму саду. Колись там росли

чудові магнолії, таксодіуми, віргінська, канадська, китайська, нормандська




MyBook - читай и слушай по одной подписке