Кащенко Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Кащенко Николай [Справочник-дайджест] 23 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

поверталася до нього. Й Андріан усе це терпів із чисто ангельською

покірністю й ніколи не нарікав на свою долю. Принаймні, я єдиний раз почув од нього й то не

скаргу, а якусь фразу, яка лише опосередковано давала підставу зрозуміти, що він вважає своє

родинне життя цілком розбитим.

...Завжди й незмінно він був працелюбний, поміркований, незрушно спокійний. За весь свій вік я

не зустрічав ще такої людини...


ЗНАЙШЛИСЯ НЕДОБРОЗИЧЛИВЦІ, з статті С. Карамаша та С. Вирового «Науковець-медик»

За пропозицією управляючого Харківським учбовим округом за №3650 від 12 червня 1881 р.

молодий вчений наполегливо працює в ембріологічному кабінеті університету. І вже майже через

рік, 8 квітня, його залишають як професорського стипендіата. Професор З. І. Стрельцов влаштовує

його домашнім лікарем у приватний пансіон мадам Бауман. Але незабаром лікар Кащенко

виступає проти господарки цього учбового закладу, яка наживалася за рахунок своїх учнів,

обмежуючи їх у харчуванні та ліках.

Молодому лікареві довелося шукати іншого заробітку.

...Кащенко приїздить з дружиною Ольгою Миколаївною до Томська і стає до роботи на кафедрі

зоології та порівняльної анатомії, яка мала лише одного професора (у той час як на медичному

факультеті їх було вже вісім). Кащенко поринає у проблеми вивчення флори і фауни Сибіру, і це

стає перебігом його долі. Тут він засновує акліматизаційний сад, виїздить в експедиції до Алтаю

на Барабинські озера, друкує десятки наукових праць.

...У Томську Кащенко також викладає зоологію в акушерсько-фельдшерській школі, в 1913 р. бере

участь у ХІІІ з’їзді російських природознавців та лікарів.

...Кащенко працює на стику двох наук – медицини та біології. У С.-Петербурзькій «Лікарській

газеті» він друкує статтю «Про необхідність ретельнішого вивчення народних лікарських рослин»

і сподівається у майбутньому організувати в Києві інститут або центр вивчення рослин, які

можуть служити медицині. У 1915 р. він пропонує осередком у цій справі зробити сад КПІ. Тоді ж

вперше на урядовому рівні на потреби саду було надано 4,5 тис. рублів, і за ці кошти звели

огорожу, упорядкували штат, викопали басейн.

Вчений відкрив у Києві тримісячні курси з вивчення лікарських рослин. Власноручно він

розробляє тематичний план лекцій і пише їх тексти, але департамент землеробства відхиляє його

проект.

...Кащенко написав об’яви, що лікує хворих травами, бо знавцем цієї справи був блискучим. За

допомогою рідних розклеїли їх по Києву, і до оселі академіка потягнулися хворі і немічні, але

заробити на лікування не вдавалося: лікар Кащенко пояснював дію трав, встановлював діагноз і

дарував лікарські рослини людям… немічні платити були неспроможні.

Проте знайшлися недоброзичливці, які доповіли Президентові Академії наук В. І. Вернадському,

що академік Кащенко займається знахарством. Академіка, як школяра, що нашкодив, викликає до

себе Президент і вимагає пояснень. Микола Феофанович тоді спересердя пише доповідну записку

про користь лікування лікарськими рослинами як перспективної галузі медицини майбутнього.


ПОЛЮБЛЯВ НАУКОВІ ЕКСПЕДИЦІЇ, з «Алтайської енциклопедії»

Кащенко М. організував велику експедицію на Алтай (24 травня – 28 серпня 1898 р.). Маршрут:

Бійськ – лівий берег річки Катунь – Білокуриха – Черга – оз. Теньгінське – Онгудай – верхів’я р.

Катунь – Катанда – Нижній Уймон – Бійськ. Вдалося зібрати значні колекції. Загальне число

екземплярів склало – 791 одиницю хребетних тварин. 12 видів було описано вперше.

23 травня – 4 липня 1900 р. здійснена експедиція до Західного і Південно-західного Алтаю.

Зібрано 132 екземпляри хребетних тварин.


НАДКУШЕНИЙ МАМОНТ, з розвідки В. Іванія «Томськ геологічний»

Перша робота з палеонтології опублікована в Томську в 1901 році. Її автором був професор

зоології Микола Феофанович Кащенко. Він вивчив і описав скелет мамонта із слідами вживання в

їжу людиною того часу.

Скелет знайшли студенти на високому березі річки Томь біля Табірного саду. Зараз він

зберігається в зоологічному музеї місцевого університету.


РІДКІСНИЙ ЕНДЕМІК, з статті Ю. Потапової «І мій бабак зі мною»

У природі немає нічого постійного. Міняються материки, епохи і клімат. Наступають і

відступають льодовики. Зникають одні види живих істот, з’являються інші... Але, виявляється, є

такий представник роду ссавців сімейства білячих загону гризунів, який крокує крізь