Кабалюк Александр (fb2)

- Кабалюк Александр [Справочник-дайджест] 23 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:



КАБАЛЮК Олександр Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-карпаторуський.

Священик, місіонер. В чернецтві – Олексій (1910). Зарахований під іменем преподобного Олексія

Карпатського (Карпаторуського) сповідника до лику місцешанованих святих Російської

православної церкви (2001).

З міщанської родини. Батько, Кабалюк І., – лісоруб.

Народився 1 (12) вересня 1877 р. в с. Ясіні Австро-Угорщини (нині – Рахівський район

Закарпатської області України).

Помер 2 (4?) грудня 1947 р. у Домбокському монастирі (Закарпаття). Похований на братському

цвинтарі Ізького монастиря (Закарпаття). Нині мощі знаходяться в Свято-Миколаївському

монастирі в с. Іза-Карпутлаш Хустського району.

Закінчив богословські курси при православному Свято-Онуфріївському монастирі на Холмщині

(1910).

Служив в австро-угорській армії (1897-1901), був настоятелем Ізського Свято-Нікольського

монастиря (1921-1925), головою Духовної Консисторії при єпархіальному архієреї (1925-1932),

настоятелем Свято-Миколаївського монастиря (1918-1947).

Учасник церковного собору, на якому була утворена Карпаторуська Східна Православна Церква

під юрисдикцією Сербської Православної Церкви (1921).

Повноважний делегат Карпаторуської Православної Церкви на соборі Сербської Православної

Церкви в м. Сремські Карловці (1930).

Один з авторів звернення до членів Синоду Сербської Православної Церкви «Чеська політика

відносно Православної Церкви в Карпатській Русі» .

Ініціатор Мукачівського православного з’їзду на якому було ухвалено рішення про приєднання

Карпаторуської Церкви до Московського Патріархату (1944).

З владою порозуміння знаходив не завжди. Так, співробітники поліції та прикордонної служби

провели обшук в будинку О. Кабалюка і вилучили з домової церкви чашу, священицький одяг,

книги та опечатали двері (1912).

Наш земляк змушений був тікати до Америки, рятуючись від переслідування австро-угорських

властей 1912).

Добровільно повернувшись на Батьківщину (1913), незабаром зазнав арешту і засудження до 4,5

року ув’язнення і штрафу в 1000 крон (1914).

Нині при Свято-Миколаївському монастирі будується храм на честь преп. Олексія, в Ужгороді на

стіні кафедрального собору ім. св. Кирила та Мефодія відкрито меморіальну дошку.

Серед друзів та близьких знайомих К. – О. Геровський, Ф. Городецький, А. Храповицький, Л.

Богданович, П. Лінтур, Ю. Воробчук, Й. Цвієвич, В. Коломацький, І. Бабинець, М. Палканинець,

Я. Борканюк, Є. Георгієвський та ін.


***

СВЯТА РЕЛІГІЙНА ПРАВДА

, з професійного кредо О. Кабалюка

Я завжди керуюся виключно релігійною правдою.

В ЄРУСАЛИМІ, зі спогадів О. Кабалюка

В Єрусалимі ...з паломниками на Великдень, на початку Великого посту. Сповідався, причащався.

У всій Палестині був, на Труні Господній, в Назареті, біля Галілейського моря, Тіверіаді, на

Йордані, в Єрихоні, на Сороковій горі, де Господь постував 40 днів, біля Мертвого моря, в

монастирі св. Сави, у Віфлеємі, біля Маврійського дуба.

Керівником Російської Місії був архімандрит Леонід. ...За Карпатську Русь нічого не знав. Радив

поїхати на Афон; щоб стати православним треба звертатися до Синоду.

На святу Афонську гору... Відразу пішли до Пантелеїмонівського монастиря. Там розшукав

земляка В’ячеслава, у великій схимі чернець Варух (Василь Текза) з Бистрого; його вважають

православним.


ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРАВОСЛАВ’Я, зі спогадів Є. Георгієвського

Карпаторуський селянин Олексій Кабалюк – один з тих, хто всією душею прагне до повернення в

лоно Православної Церкви. Він побував на Афоні, там прийняв православ’я, прийшов звідти до

мене в Холм, і я направив його в Яблочинський монастир, де його постригли в чернецтво і де я

висвятив його в священний сан. Забезпечивши о. Олексія богослужебними книгами і церковним

начинням, ми послали його на батьківщину (до Угорської Русі) як місіонера православ’я; на його

заклик стали відгукуватися ...земляки; деяких з них він присилав до Яблочинського монастиря, де

вони і готувались, за його прикладом, до діяльності в якості піонерів православ’я в Карпатській

Русі...

Прибула до нас, з тією ж метою, і сестра о. Кабалюка. Ми її відправили до матері Катерини в

Леснінський монастир, де вона прийняла постриження і повернулася на батьківщину, маючи намір

заснувати жіночий монастир.

Карпатська Русь була плодоносним ґрунтом для місіонерської роботи, однак працювати було

нелегко.


ПРИВІЗ НЕТЛІННІ СВЯТИНІ, з дослідження І. Якимчука «Історичні зв’язки Карпатської Русі з

Святою Горою Афон»

З 1905 року почалася його (Кабалюка О. – авт.) активна проповідь серед карпаторуського народу

за повернення до батьківської православної віри. Рух охоплював все більше число жителів

Закарпаття, і в 1907 році на зборах активістів в с. Ільниці було вирішено направити Олександра на

святу Афонську Гору, аби він привіз звідти святині для зміцнення духу віруючих.

Наступного року Олександр, побувавши перед цим в Єрусалимі, прибув до Російського Свято-

Пантелеїмонового монастиря на Афоні. Як виявилось, в обителі перебував чернець В’ячеслав,

русин з с. Березова, який і познайомив Олександра з ігуменом Мисаїлом. Той, вислухавши

розповідь, зібрав Собор Старійшин монастиря, на якому 8 липня 1908 року вирішили урочисто

прилучити Олександра Кабалюка до Православної Церкви.

Причастившись св. Таїн, Олександр одержав з рук архімандрита Мисаїла ікону Божої Матері...

...Удруге преподобний Олексій відвідав Афон 1910 року... Метою цього приїзду була заміна його

російських чернечих документів на афонські, що багато в чому полегшувало повернення на

Батьківщину.

...Таким чином, Свята Афонська Гора мала найбезпосередніше відношення до відродження

Православ’я на карпатській землі.


СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ ПО-ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИ, з розвідки Ю. Данильця «Життя

преподобного Олексія Карпаторуського сповідника»

Маючи «похідну церкву», Олексій провів перші богослужіння в будинку Івана Хоми в Мукачеві,

де охрестив 60 дітей з Великих Лучок. Жителі села намагалися законним шляхом домогтися

призначення його своїм священиком. Для цього вони переписали на нього будинок та на сільських

зборах прийняли до своєї громади. Проте сільський нотар не підтримав ініціативи. Навпаки, він

звинуватив Кабалюка в агітації проти греко-католицької церкви, заарештував і відправив до

мукачівської в’язниці.

…29 грудня 1913 р. розпочався суд в Мараморош-Сиготі. …Селянам висунули звинувачення в

тому, що вони шляхом поширення православ’я хотіли відірвати частину угорської держави і

приєднати її до Росії; що вони вели агітацію проти греко-католицького духовенства, церкви,

угорського народу і законів, хоча, відповідно до угорських законів, громадяни держави мали право

вільно переходити з одного віросповідання в інше, дотримуючись визначених формальностей.

Безглуздість звинувачення показують явні прорахунки прокурора, зокрема, він вказував, що

православні вірники хотіли перейти під владу «київського патріарха», якого, як відомо, тоді не

існувало.

…У 1923 р. архімандрит Саватій (Врабец), голова чеської православної громади в Празі,

започаткував гострий конфлікт між Константинопольською та Сербською православними

церквами, який увійшов в історію під назвою «Савватіївський розкол». На Закарпатті утворилися

дві групи православних, одна з яких одна визнавала юрисдикцію Сербської церкви (40

священиків), яких очолював о. Олексій (Кабалюк), а інша – Константинопольську церкву (25

священиків) очолювана Червінкою, а потім архімандритом Боголіпом.

…Діяльність архімандрита Олексія (Кабалюк) в угорський період можна розділити на два етапи.

Перший слід відносити до усунення єпископа Володимира (Раїча), коли православна церква

втратила законного архієрея. Другий етап починається з призначенням адміністратором Михайла

Попова, коли архімандрит Олексій (Кабалюк) брав участь у роботі оправдальних комісій.


ЧУЖІ З ЧУЖИМИ ЗА НАШЕ, зі звинувачувального вироку королівського прокурора А. Іллеша

Мною звинувачуються: Олександр Кабалюк (Олексій), 36 років, уніатського віросповідання,

лісовий робітник (російський чернець), що народився і жив в Ясінях.

...Зазначені особи ...увійшли до угоди з метою обернути уніатських жителів..., які мешкають в

Марамороші, Угочі і Переї, в православну російську віру. Все це здійснювалося з метою

приєднання зазначених територій до російської держави і підпорядкування їх скіпетру російського

царя. Керувалися вони частково міркуванням матеріальної вигоди, частково ж любов’ю до

православної російської віри, яка служить національній російській ідеї.


ЯКА НАЇВНІСТЬ, з виступу на судовому процесі свідка графа В. Бобринського

Вказується, що в двох корчмах православні пред’являли «копійки і рублі», це свідчить, що рух

підтримується з-за кордону.

Яка наївність! Невже б ми не зуміли розміняти рублі на крони перед тим, як роздавати їх угро-

росам?

...Прокуророві добре відомо, що не матеріального зиску шукають православні, не багатішають

вони. Вони розорені штрафами, постоєм військ і тюремним вироком. Але має рацію, цілком має

рацію прокурор, коли він говорить, що його жертви «керувалися любов’ю до православної

російської віри». За це, звичайно, їх і тримали у в’язниці, за це їх нині й судять.


НЕ ПОЛІТИЧНА АГІТАЦІЯ, А РЕЛІГІЙНА ПРОПАГАНДА, з оцінки Мараморош-

Сиготського судового процесу угорським екс-міністром юстиції Г. Полоні

Докази звинувачення в основному відсутні, підсудні безправні і нещасні люди, доведені до

жебрацтва. Справа йде не про політичну агітацію, а про релігійну пропаганду.


МІСЦЕ ПАСТИРЯ – СЕРЕД ТИХ, ХТО СТРАЖДАЄ, з останнього слова на суді О. Кабалюка

Тут перебувають віруючі і я, як священик. Я в цьому храмі присягаю, що я – безневинний і нічого

не робив проти вітчизни. Все те, що ми здійснювали, робили в ім’я релігії, а тому в цій справі

останнє слово скаже Христос.

...Яким не буде вирок, ми його приймемо. Якщо нам доведеться страждати, ми страждатимемо за

святу справу. Я пройшов три частини земної кулі, був в Америці, коли дізнався про звинувачення,

і негайно поспішив додому, тягнула мене любов до вітчизни. Якщо стадо страждає, місце пастиря

серед страждаючих.


НІС СЛОВО БОЖЕ, з статті К. Фролова і В. М. Разгулова «Апостол Карпатської Русі»

У 1910 році Угорська Русь отримала, нарешті, свого релігійного вождя в особі ієромонаха Олексія

(Кабалюка).

...Він обходив всі села, що перейшли до Православ’я, виконував треби і таїнства, наставляв і

укріплював у вірі. У селі Іза він в один день хрестив 200 дітей і причастив понад тисячу віруючих,

а в перебігу двох днів охрестив 400 селян з сусідніх сіл. За даними угорської газети «Оз ешт»

(«Вечір»), за цей час лише в Мараморощині перейшло в Православ’я понад 14 тисяч осіб.

У відповідь посилилися гоніння. Жандарми оточували церкви, обшукували будинки, відбирали

книги, образи, хрестики і молитовники. На селян накладалися непосильні грошові штрафи,

закривалися молитовні будинки. Тих, хто перейшли в Православ’я, кидали до буцегарень.

...Після падіння Австро-Угорщини Підкарпатська Русь опинилася у складі Чехословаччини, уряд

якої продовжив боротьбу з Православ’ям. Продовжувалося насадження унії. У 1939 році 83%

карпаторусів проголосувало на референдумі за російську мову. У молодої чехословацької держави

не було могутнього репресивного апарату, без якого вона не могло задушити відродження.


ЗОЛОТИЙ ХРЕСТ ВІД РОСІЙСЬКОГО ІМПЕРАТОРА, бувальщина

За перебігом Мараморош-Сиготського судового процесу в Росії спостерігали дуже уважно:

причому не лише парафіяни, служителі культу, а й представники влади. Понад те, коли процес

завершився, цар Микола Другий демонстративно подарував «карному злочинцю» Олексію

Кабалюку золотий наперсний хрест.

У свою чергу, православних храмах Росії пройшли молебні в славу «подвигу віри».






«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики