Грейд Луис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

посуду... Дія багатьох серій відбувається в

пивному барі. Жителі Коронейшн-стріт поспішають після роботи до пабу і просиджують там до

опівночі, перемиваючи кісточки один одному.

– Мері купила новий капелюшок! Звідки вона дістала гроші? – питає одна жінка іншу.

– Ха, ти що, Мері не знаєш! Кожен другий на нашій вулиці – її коханець. Але цікаво, хто зробив їй

подарунок?

Далі йде довге обговорення цієї животрепетної для «людини з вулиці» теми. А саме до нього

прагнуть максимально наблизитися такі передачі «легкого жанру». Їх, до речі, на британському ТБ

значно більше, ніж у нас.

Бойовиків з «ментами» і гонитвою менше, хоча різних «жахливчиків» – достатньо. За один вечір я

переглянув на Ай-Ті-Ві три таких фільми: «Сліди в тумані» (служниця підглянула, як чоловік

задушив дружину, і почала його шантажувати, в результаті вбивця задушив і її); «Чоловік на

прізвисько Відважний» (безногий інвалід за допомогою гіпнозу розкрив надзаплутаний злочин) і

«Пекло» (пишна блондинка разом з коханцем поволі і витончено убиває в розпеченій пустелі

свого чоловіка).

ХОРОБРИЙ ГРЕЙД, з кореспонденції О. Купцової «Усе це – маппет-шоу»

У 1969 році в «ляльковому» бізнесі стався прорив. До ефіру вийшла перша дитяча повчальна

програма з маріонетками – «Вулиця Сезам». І Хенсон з своїм «штатом» маппетів, який вже

розрісся, перекочував до неї.

Усе б нічого, ось лише затісно було майбутньому творцеві «Маппет-шоу» в рамках дитячої

передачі. І не пожартуєш особливо, і на всякі слизькі теми не поговориш.

Джім уже змирився з тим, що він лялькар, проте він волів виготовляти ляльки дорослих. Йому

більше до душі було створювати скетчі типу: великоокі ящір-сексист і духовний оракул якоїсь

землі Горч міркують на тему сексу і наркотиків.

Його недостатньо розуміли. Один з телевізійних чиновників навіть скаламбурив із цього приводу,

назвавши маппетів «Mucking Fuppets». Хенсона попросили повернутися до традиційних

«сезамівських» приколів.

Про створення власної програми не могло бути й мови. Лише 1976 року хоробрий і далекозорий

британець Луїс Грейд вирішив профінансувати шоу Хенсона. У ефір вийшло «Маппет-шоу».

Своєю присутністю його вшановували Пітер Устінов, Шарль Азнавур, Стів Мартін, Елтон Джон,

Рудольф Нурієв, Сильвестр Сталлоне, Еліс Купер, Лайза Міннеллі, Даяна Рос, Роджер Мур, Брук

Шілдс etc. Жодна із зірок не з’являлася в шоу двічі. Таким був неписаний закон...

УЗГОДЖЕНО ПРЕСУВАЛИ «БІТТЛЗ», з книги П. Брауна і С. Гейнза «Любов, яку ти віддаєш»

Не зважаючи на колосальний успіх, заповнені концертні зали і зростаючу популярність групи,

головне лондонське видавництво «Фліт-стріт» продовжувало ігнорувати «Біттлз». ...Щоразу, як

тільки Бріан робив спробу протягти матеріал про «Біттлз» в крупних лондонських виданнях, гідні

їх популярності, він, здавалося, натикався на кам’яну стіну. Бріан зрозумів, що це змова трьох

братів – Лу і Леслі Грейдів і Бернарда Дельфонта. Грейди весь розважальний бізнес обплели

павутиною, в яку і потрапили Бріан з хлопцями.

Лу Грейд, згодом лорд Грейд, володів величезною телевізійною корпорацією, найкрупнішою

незалежною компанією, що випускає телепрограми для Великобританії. Ще він особисто створив

популярне телешоу «Недільний вечір в Палладіумі».

Леслі Грейд очолював найбільше в країні агентство шоу-бізнесу, ...а також кінофільми, спектаклі і

телепрограми.

Третій брат, Бернард, власник декількох престижних театрів, був могутньою силою за спиною

театрів Вест-енду; після аудієнції у королеви він став власником престижної програми «Роял

Комманд Перфоманс». Успішність братів зачіпала Бріана навіть більше, ніж ігнорування ними

«Біттлз».

Проблема виникла, коли після першого успіху «Біттлз» агентство Леслі Грейда запропонувало

Бріану підписати контракт на презентацію і ангажемент. Оскільки крупне і впливове агентство

могло надати значну допомогу «Біттлз», такий крок уявлявся розумним. Але за свої послуги воно

хотіло одержувати 10 відсотків всього – дуже значного – доходу від виступів групи.

Бріан, який виконував функції менеджера і агента з ангажементу, мав скоротити свої комісійні до

15 відсотків. Понад те, тепер він активно організовував власні концерти на півночі Англії,

користуючись послугами менш відомих менеджерів, котрі відкривали рахунки для «Біттлз».

Таким чином, він одержував гроші як менеджер всіх груп, як агент з ангажементів і