Весоловский Ярослав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

яких вперше друкувалися на сторiнках саме цього часопису.

Чернiвецька «Буковина» започаткувала українську демократичну пресу, здобула

загальноукраїнське визнання. Як початок «нової доби українського письменства оцiнив її появу

Iван Франко.

З першого номера газета проголосила свою «ясну i зрозумiлу для кожного» програму: «Чужого ми

не бажаємо, тiльки своє боронити хочемо!». У цiй програмi вона залишалася вiрного до останнiх

своїх номерiв, з яких висвiтлювались процеси буремного 1918 року i проведення Буковинського

вiча 3 листопада.

...Пiсля смертi Юрiя Федьковича газету «Буковина» редагували письменик Осип Маковей,

вiдомий журналiст i полiтик Ярослав Весоловський та iн. Hа жаль, у 1918 р. газета припинила своє

iснування. Hе вiдродилась вона i в часи румунської окупації.

У червнi 1940 р. вийшов перший номер газети «Радянська Буковина». Зрозуміло з яких причин

вона не потвердила, що є юридичною спадкоємницею газети «Буковина». З вересня 1991 року

журналiсти колишньої газети «Радянська Буковина» у час розбудови демократiї та нацiонального

вiдродження України заявили про те, що у ходi перереєстрацiї часопису вiдроджують iсторичну

назву газети, дану бiльше сто лiт тому Юрiєм Федьковичем. А також будуть розвивати i

примножувати добрi традицiї Федьковичого часопису.

ВИ – СПРАВЖНЯ ПИСЬМЕННИЦЯ, бувальщина

Редактор «Буковини», завзятий гуморист, гострий на язик, Ярослав Весоловський, сказав О.

Кобилянській такий комплімент:

– Ви – справжня письменниця. Ви не поміняли б свою професію навіть на вроду.

– Духовної краси не треба міняти на вроду. А сказати жінці, що вона тільки письменниця, – це

майже те саме, що заявити мужчині: ви тільки мужчина.